Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Український Державний університет фінансів та міжнародної торгівлі
Кафедра суспільних та педагогічних наук
Реферат
на тему:
«Політичні конфлікти»
Виконала: студентка групи БДМВ 2-2
Данилюк Тетяна
Перевірив:
викладач Ярошенко Л. В.
м. Київ - 2012
План
Вступ
Конфлікти. Структура та види конфліктів.
Політичний конфлікт. Його сутність.
Шляхи розв’язання політичних конфліктів.
Висновок
Вступ
Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому
зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі
інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі.
Люди конфліктують з різних причин - економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.
Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних
ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.
Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Існує досить багато визначень конфліктів. Так, у політологічних словниках найпоширенішим є таке трактування конфлікту як зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта тощо.
Конфлікти. Структура та види конфліктів
При характеристиці конфліктів немає і не може бути якоїсь єдиної всеохоплюючої класифікації. Існують різні критерії, за якими можна таку класифікацію здійснити:
за сферами прояву конфлікти можуть бути економічними, політичними, соціальними (у вузькому розумінні), етнічними, релігійними, побутовими, культурними тощо;
за суб’єктами та рівнем організації суспільного життя розрізняють конфлікти між індивідами, соціальними групами, класами, державами;
за зонами й сферами їх прояву - внутрішні та зовнішні;
за ступенем радикалізації намічених змін у певній сфері є конфлікти приватні (часткові), які беруть до уваги зміни в окремих структурах, і радикальні, які мають своїм витоком корінні інтереси й основні цінності протиборчих сил і в результаті яких відбувається злам у житті суспільства;
за рівнем суспільного поля розглядають конфлікти на вищому державному рівні, регіональному та місцевому;
за кількістю учасників конфлікти можуть бути локальними чи глобальними;
за рівнем гостроти суперечностей у протиборстві є антагоністичні та неантагоністичні конфлікти;
за часом конфлікти бувають короткочасними та довготривалими;
за об’єктивністю конфлікти бувають дійсними, що спричинені об’єктивними суперечностями між інтересами та цілями; випадковими, умовними - вони діють доти, доки цей стан не усвідомлюється учасниками; змішаними - причини їх лише опосередковано пов’язані з об’єктивними причинами; приписаний конфлікт, тобто конфліктують зовсім не ті, що дійсно перебувають у протиборстві; удаваний конфлікт, який не має реальних причин;
за функціями виділяють конфлікти позитивні та негативні; матеріальні та духовні; сигнальні, інформаційні, диференціюючі та динамізуючі.
Класифікація конфліктів цим не вичерпується. Їх розрізняють і за формами перебігу, і за результатами завершення, і за характером проблем у конфлікті (головні чи другорядні) тощо, а також за сферами розгортання конфлікту
[3, ст. 202].
Передконфліктна стадія. Характерною особливістю кожного конфлікту у момент його зародження є наявність об'єкта, володіння яким (або досягнення якого) зв'язано з фрустрацією (від лат. Frustratio - обман, невдача) потреб двох суб'єктів, що втягуються в конфлікт. Передконфліктна стадія - це період, коли конфліктуючі сторони оцінюють свої ресурси (матеріальні цінності, інформація, влада, престиж і т. п.), перш ніж зважитися на агресивні дії або відступити. У той же час відбуваються консолідація сил протиборчих сторін, пошук прихильників і оформлення груп, що беруть участь в конфлікті. Коли всі спроби досягти бажаного виявляються марними, індивідуум чи соціальна група визначають об'єкт, який заважає досягненню цілей, ступінь його «провини», силу і можливості протидії. Цей момент в передконфліктній стадії називається ідентифікацією. Іноді причину фрустрації важко ідентифікувати, тоді можливий вибір об'єкта для агресії, який не має ніякого відношення до блокування потреби. Ця помилкова ідентифікація може призвести до впливу на сторонній об'єкт, дії у відповідь і виникнення помилкового конфлікту. Трапляється, що помилкова ідентифікація створюється штучно, з метою відволікання уваги від справжнього джерела фрустрації.
Безпосередньо конфлікт. Ця стадія характеризується, перш за все, наявністю інциденту, тобто соціальних дій, спрямованих на зміну поведінки суперників. Дії, що складають інцидент, можуть мати як відкритий, так і прихований характер. Дуже характерно для стадії безпосереднього конфлікту наявність критичної точки, при досягненні якої конфліктні взаємодії між протиборчими сторонами досягають максимальної сили і гостроти. Після проходження критичної точки кількість конфліктних взаємодій, їх гострота і сила різко знижуються, і далі конфлікт іде по низхідній до свого завершення або ж до нового сплеску сил протистояння.
Вирішення конфлікту. Зовнішньою ознакою вирішення конфлікту виступає завершення інциденту. Це означає, що між конфліктуючими сторонами припиняється конфліктна взаємодія. Вирішення соціального конфлікту можливе лише при зміні конфліктної ситуації. Найбільш ефективне – це зміна ситуації, що дозволяє погасити конфлікт, - усунення причини конфлікту. Можливо також вирішення соціального конфлікту шляхом зміни вимог однієї з сторін: суперник йде на поступки і змінює цілі своєї поведінки в конфлікті. Наприклад, соціальний конфлікт може бути також вирішений у результаті виснаження ресурсів сторін, втручання третьої сили, що створює перевагу однієї зі сторін, або, нарешті, в результаті повного усунення суперника.