Науково-методичний супровід

упровадження виховної системи класу

Зміст Вступ. Глава 1. Виховна система класу 1.1 Сутність і структура виховної системи 1.2 Система цілей і завдань виховного процесу 1.3 Планування виховної роботи Глава 2. Особливості управління виховною системою класу 2.1 Технологія моделювання виховної системи 2.2 Самоврядування в класному колективі

Вступ.

Виховання, як відомо, відноситься до соціально зумовлених процесів. На вибір цілей, принципів, змісту і способів організації процесу виховання істотно впливає політична, економічна, соціокультурна ситуація в розвитку держави і суспільства. Зміни в державному і громадському житті детермінують зміни в практиці виховання дітей.

Однак, не всі зміни можна назвати прогресивними, корисними. До цих пір значна частина класних наставників зазнає серйозних труднощів у визначенні стратегії і тактики дій з проектування і побудови виховних відносин зі своїми вихованцями. Ще залишається актуальною проблема пошуку класними керівниками форм, прийомів і методів виховної діяльності.

Без уваги не залишаються і такі складні моменти в роботі класного керівника, як взаємодія з батьками, забезпечення розвитку самоврядування в класному колективі, педагогічна підтримка дитини, психолого - педагогічна діагностика формування дитячого колективу та розвитку учнів.

В останні роки значно зріс інтерес вчителів і керівників навчальних закладів до використання системного підходу в навчанні і вихованні школярів, в управлінні життєдіяльністю освітньої установи, моделювання і створення виховних систем. У багатьох випадках спроби виявляються вдалими: застосування системного підходу дозволяє зробити педагогічний процес більш цілеспрямованим, керованим і, найважливіше ефективним. Педагоги і керівники освітніх установ, які у своїй діяльності змогли переконатися в доцільності використання системного підходу, стають його прихильниками і прагнуть розширити межі його застосування в педагогічній практиці.

Не випадково в тих установах освіти, де побудована і успішно функціонує виховна система навчального закладу в цілому, з'явилося бажання створити виховні системи і в класах. Побудова виховної системи у структурному підрозділі освітнього закладу є не тільки суб'єктивним бажанням класного керівника, а й об'єктивною необхідністю. Для обгрунтування педагогічної доцільності створення виховної системи класу можна навести такі аргументи:

· Дитина, будучи складною цілісною системою, повинна розвиватися в умовах цілісного інтегрованого виховного процесу, в якому всі компоненти максимально взаємопов'язані;

· Виховна система класу − це сприятливе середовище життєдіяльності та розвитку дитини, ефективно сприяє його особистісному зростанню;

· Системний підхід дозволяє класному керівнику раціонально розподілити свої зусилля при організації виховного процесу в класі;

· У процесі побудови виховної системи формується «обличчя» класу, його неповторність, що має важливе значення в розвитку індивідуальності членів класного співтовариства;

· Виховна система класу дозволяє розширити діапазон педагогічного впливу на дітей у процесі їх розвитку. Усвідомлення можливостей і переваг системної побудови практики виховання учнів, безсумнівно, стимулює бажання класних керівників застосовувати системний підхід у виховній діяльності.

Слід зауважити, що створити гуманістичну, цілісну й ефективну виховну систему класу нелегко, особливо в нинішніх умовах роботи педагогів. Уміння моделювати і будувати систему виховання можна віднести до розряду «вищого пілотажу». Щоб системно мислити і діяти, треба, в першу чергу, мати чіткі уявлення про сутність виховної системи, її структуру та основних компонентах.

Виховна система класу Сутність і структура виховної системи

Виховна система класу − це комплекс взаємодіючих компонентів, взаємозв'язок та інтеграція яких обумовлює формування сприятливих умов для життєдіяльності і розвитку членів класного співтовариства. (15)

Виховна система класу як складне соціально-педагогічне явище складається з великої кількості компонентів. Напевно, таких складових кілька десятків, а можливо і більше. Все залежить від ступеня деталізації аналізу, в процесі якого ціле подумки ділиться на частини. Важливо визначити, які компоненти системного утворення є основними.

Важливо визначити, які компоненти є складовими системи. У науково-методичній літературі виділяють 5 найбільш істотних і важливих:

1. Індивідуально-групової 2. Ціннісно-орієнтаційний 3.Функціонально-діяльнісний 4. Просторово-часової 5. Діагностично-аналітичний

Моделюючи виховну систему класу, класний керівник повинен знати:

• з ким він працює,

• що хоче отримати від своєї роботи,

• скільки часу займе у нього досягнення поставлених завдань

• в якому життєвому просторі він буде працювати,

• вчасно скоригувати свою діяльність і грамотно оцінити результати своєї роботи.

Отже, перейдемо до моделювання окремих елементів виховної системи класу.

Перший компонент виховної системи класу – індивідуально-груповий компонент.

У створенні, управлінні і розвитку виховної системи класу беруть участь:

- Класний керівник

- Учні класу

- Батьки учнів

- Педагоги та інші дорослі, які беруть участь у виховному процесі і життєдіяльності колективу.

Головна роль відводиться класному керівнику. Його життєві цінності, педагогічні погляди, позиції, інтереси та інтереси є одним із основних системоутворюючих факторів.

Але, ще Макаренко говорив, що ні один вихователь не має права діяти поодинці, на свій власний страх і ризик і на свою відповідальність. Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з'єднані в колектив і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, точного єдиного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу.

Другий компонент виховної системи класу – цінностно-орієнтаційний.

Виховання без мети не буває, тому що характеристиками цього процесу є доцільність, цілеспрямованість, цілеспрямованість.

Пріоритетні завдання роботи:

- Формування творчої особистості учнів, що володіє інтелектуальною, етичною культурою.

- Сприяти вихованню працьовитою і допитливої особистості дитини, яка знає історію і традиції свого краю і шанує людей, що живуть поруч;

- Створення умов для спілкування та спільної діяльності старшого покоління з молодшим, допомога навколишнім людям;

- Інтелектуальний розвиток школярів, організація їх пізнавальної діяльності, розвиток допитливості учнів;

- Згуртування класного колективу, задоволення дозвіллєвих потреб учнів;

- Вироблення готовності до самостійного життя і праці, підготовка до ініціативної діяльності в різних сферах;

- Розвиток навичок пошукового мислення;

- Формування екологічної культури;

- Виховання у дітей патріотичних почуттів громадянина;

- Зміцнення здоров'я учнів, фізичний розвиток і досконалість;

- Сприяти підвищенню ролі учнівського самоврядування у плануванні, організації, аналізі життєдіяльності у класі.

На шляху до досягнення цільових орієнтирів і перспектив відбуваються зміни в життєдіяльності класного співтовариства, побудові виховного процесу. Постійно з'являються норми і правила, які прийнято дотримуватися в цій спільноті і дітьми, і дорослими. Вони не тільки регламентують поведінку, діяльність, спілкування членів класного колективу, але і помітно впливають на вибір способів організації виховного процесу. Ці норми і правила, що відображають ціннісні орієнтації класного колективу, визначають і принципи побудови виховної системи класу.

Третій компонент виховної системи класу − функціонально-діяльнісний компонент.

Він складається з таких елементів, як:

• форми, методи, прийоми організації спільної діяльності і спілкування.

• основні функції виховної системи класу.

• педагогічне забезпечення і самоврядування життєдіяльністю класу.

Цей компонент виконує роль головного системоутворюючого фактору, що забезпечує упорядкованість і цілісність виховної системи, функціонування і розвиток її основних елементів і зв'язків. Основу даного компонента складають спільна діяльність і спілкування членів даного колективу.

Четвертий компонент − просторово-часовий.

Він складається з таких елементів:

• Емоційно-психологічна, духовно-моральна і предметно-матеріальне середовище.

• Зв'язки і відносини класу з іншими спільнотами дітей і дорослих, місце і роль класу у виховному просторі ОУ.

• Етапи становлення і розвитку виховного середовища:

1. Проектування системи. (5 клас)

Переважає діяльність з вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик членів класу, проектування бажаного образу класу, визначенню перспектив життєдіяльності колективу.

2.Становлення системи. (6-7 клас)

Приділяється увага зміцненню міжособистісних відносин, формування почуття "ми", апробування форм і способів спільної діяльності, зрощувати традицій колективу.

3.Стабільное функціонування системи. (8-9 клас)

Активно розвивається самоврядування, система починає відповідати проектному задуму її творців, домінуючий вид спільної діяльності формує індивідуальність ("обличчя") класного колективу, життя класного колективу будується на основі традицій, зберігаються і підтримуються більшістю в колективі.

4. Завершення функціонування системи. (10-11 клас)

Для четвертого етапу характерні дві тенденції:

перша - постаратися зробити так, щоб найкраще в житті класу стало надбанням усього шкільного колективу,

друга-шукати нові ідеї, форми, способи оновлення життєдіяльності у класі.