- •Тема 5. Бюджет та бюджетна система
- •Бюджетний процес та бюджетне регулювання
- •5. Бюджетне право
- •6. Доходи Державного бюджету
- •Видатки державного бюджету
- •9) Соціальний захист та соціальне забезпечення:
- •10) Культуру і мистецтво:
- •Державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;
- •Фізичну культуру і спорт:
- •8. Бюджетний дефіцит, причини виникнення та напрями скорочення
5. Бюджетне право
Бюджетні права за своїми юридичними ознаками схожі з обов'язками. Вони значною мірою є водночас і обов'язками (наприклад, право затверджувати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, здебільшого бюджетне право і обов'язок об'єднані в одному повноваженні, що відображає нерозривність прав і обов'язків суб'єктів бюджетного права.
Основою бюджетно-правового статусу державних органів влади та його територіальних підрозділів є право на самостійний бюджет яких і здійснюється право на самостійний бюджет. Це право на отримання відповідних доходів, розподіл і використання їх на потреби визначених територій, а також право на регулювання бюджетних відносин у межах обумовленої компетенції .
Бюджетно-правовий статус державних та місцевих органів влади становить сукупність таких прав:
— право на власний бюджет;
— право на отримання бюджетних доходів і залучення їх до відповідного бюджету,
— право використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;
— право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;
— право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів .
Ці права відображають взаємодії різних суб'єктів у галузі бюджетних відносин, що зумовлено їхніми економічними та політичними відносинами.
Бюджетна ініціатива – це право членів законодавчого органу вносити зміни в представлений урядом проект бюджету. Такими правами наділені народні депутати і Президент.
На кожному рівні бюджетні права мають свої особливості і створюють специфічні відносини, властиві суб'єктам лише певного рівня . Бюджетні права України забезпечують створення фінансової бази, без якої неможливе здійснення державного суверенітету . За допомогою бюджетних прав здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика на території усієї держави, і, в кінцевому підсумку, єдина соціально-економічна політика.
Бюджетні права закріплені у Конституції України, Бюджетному Кодексі України, в законах про затвердження бюджету на поточний фінансовий рік .
Держава має право :
- розподіляти бюджетні доходи між державним бюджетом і місцевими бюджетами ;
- визначає компетенцію місцевих органів влади щодо встановлення на підвідомчій їм території податків, зборів, інших бюджетних доходів та їхній обсяг, запроваджує основи розмежування видатків між ланками бюджетної системи, здійснює регулювання бюджетів шляхом передачі відрахувань від податків та інших джерел доходів, а також виокремлення в них дотацій, субвенцій з державного бюджету ;
утворювати в державному бюджеті оборотну касову готівку в обсязі, необхідному для покриття тимчасових касових розривів ;
- створювати резервні фонди в розпорядженні виконавчих органів, а також цільові бюджетні фонди..
Державі надано повноваження для організації бюджетної звітності, у тому числі для складання зведеного бюджету. Міністерство фінансів України визначає конкретні строки і форми звітності .
Бюджетно-правовий статус місцевих органів влади охоплює сукупність таких прав:
— місцеві органи влади самостійно формують, затверджують і виконують місцеві бюджети, здійснюють контроль за їхнім виконанням;
— у доходи місцевих бюджетів зараховуються місцеві податки, збори та штрафи, відрахування від загальнодержавних податків і зборів, відповідно до нормативів, запроваджених відповідними законами, а також Законом України «Про Державний бюджет України» на плановий рік. Фінансові ресурси, передані органами державної влади для реалізації окремих державних повноважень, надходження від приватизації державного майна, від надання комунальної власності в оренду, від місцевих позик і лотерей, частка прибутку підприємств комунальної власності, дотації, субвенції, трансфертні платежі та інші надходження відповідно до законодавства і рішень місцевих органів влади, а також інші кошти, які утворюються завдяки діяльності місцевих органів влади;
— місцеві органи влади самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів. Сума перевищення доходів над видатками за результатами звітного року не підлягає вилученню до основного бюджету;
— у доходній і видатковій частинах місцевих бюджетів окремо передбачається фінансування заходів місцевого та державного значення;
— відповідно до чинного законодавства органи державної влади забезпечують місцевим органам мінімальні місцеві бюджети шляхом закріплення доходних джерел для покриття мінімально необхідних видатків місцевих бюджетів .