4. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.

Навчальні відпустки надаються працівникам, які здобувають як вищу, так і середню освіту без відриву від виробництва (статті 13, 14, 15, 15-1 Закону про відпустки).

Підставою для надання навчальної відпустки є довідка-виклик (сповіщення) навчального закладу про терміни і тривалість екзаменаційної сесії.

Жінкам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також надається додаткова оплачувана навчальна відпустка в тому випадку, якщо вони не оформили академічну відпустку у вищому навчальному закладі.

У разі надання співробітникам, що успішно поєднують роботу і навчання, щорічних відпусток, адміністрація зобов'язана приєднати за їх бажанням щорічні відпустки до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою (до або після екзаменаційної сесії) (стаття 212 КЗпП і ст. 10 Закону про відпустки). У цьому випадку щорічна відпустка надається такому працівникові до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до трьох місяців та на здобуття наукового ступеня доктора наук — до шести місяців надається працівникові, який успішно поєднує основну діяльність з науковою роботою.

Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу Ш рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю (далі — вчена рада) про доцільність надання творчої відпустки.

Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де виконується наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників і в інших випадках згідно з постановою КМУ від 19.01.98 р. № 45 «Умови, тривалість, порядок надання і оплати творчих відпусток».

Навчальні і творчі відпустки надаються понад щорічну основну і додаткову відпустки, тобто на них не поширюється загальне обмеження щодо максимальної тривалості відпустки.

5. Відпустки без збереження заробітної плати

У разі надання даного виду відпусток необхідно пам'ятати, що вони використовуються виключно за бажанням працівника, причому на підставах, перерахованих у статті 25 Закону про відпустки, - в обов'язковому порядку.

Законодавством не обмежується право працівника на отримання відпусток без збереження заробітної плати на кількох підставах. Отже, якщо співробітниця підприємства має двох (або більше) дітей до 15 років і при цьому є інвалідом II групи, вона щорічно може використовувати до 74 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати на двох підставах.

Відпустки без збереження заробітної плати установлені двох видів:

• що надається в обов'язковому порядку за бажанням працівника;

• що надаються за згодою сторін.

Тривалість відпустки без збереження заробітної плати, що надається в обов'язковому порядку за бажанням працівника, визначена ст. 25 Закону.

Тривалість відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку

№ пор.	Кому надається	Тривалість
1	Матері або батькові, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда	До 14 календарних днів щорічно
2	Чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці	До 14 календарних днів
3	Ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"	До 14 календарних днів щорічно
4	Пенсіонерам за віком та інвалідам III групи	До 30 календарних днів щорічно
5	Інвалідам I та II груп	До 60 календарних днів щорічно
6	Особам, які одружуються	До 10 календарних днів

За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Питання про надання такої відпустки, її тривалість вирішується роботодавцем з урахуванням виробничих можливостей організації та причин, у зв'язку з якими працівник просить надати відпустку без збереження заробітної плати.

Відпустки без збереження заробітної плати оформлюються наказом (розпорядження) роботодавця.

Потрібно враховувати, що відпустки без збереження заробітної плати надаються тільки з ініціативи працівника. "Вимушені" відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця чинним законодавством України не встановлені. Коли працівник не з своєї вини не може виконувати обов'язки, передбачені укладеним з ним трудовим договором, роботодавець зобов'язаний оплатити час простою відповідно до ст. 113 КЗпП.

Законом про відпустки прямо не передбачена умова поділу відпусток без збереження заробітної плати. Проте, грунтуючись на формулюванні термінів, на які можуть бути оформлені дані відпустки («до певної кількості календарних днів щороку»), можна говорити про те, що працівник також має право скористатися відпусткою меншої тривалості або розбити її на частини.

Це ж стосується і відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін, передбаченої статтею 26 Закону про відпустки. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і адміністрацією підприємства, але не більше 15 календарних днів на рік.

Особливістю даного виду відпустки є те, що її надання не є обов'язком роботодавця, отже, розв'язання питання залежить виключно від виробничої можливості і належить до компетенції адміністрації.

Відпустки без збереження заробітної плати, що надаються щороку (наприклад, за сімейними обставинами, працівникампенсіонерам та інвалідам і т.інш.), не накопичуються, тобто працівник може використовувати такі відпустки лише протягом календарного року, за який вони надаються.

Надання відпусток без збереження заробітної плати за ініціативою роботодавця чинним законодавством не передбачається.