4.Вірна відповідь відсутня.

№151

Специфічна сфера економічних відносин, де об’єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал – це:

1.Безготівкові розрахунки;

2.Факторинг;

3.Лізинг;

4.Кредитний ринок.

№152

Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків поділяються на:

1.Активні і пасивні;

2.Зовнішні і внутрішні;

3.Місцеві і державні;

4.Коротко- і довгострокові.

№153

Ставку облікового відсотка встановлює:

1.Міністерство фінансів України;

2.Національний банк України (НБУ);

3.Кабінет Міністрів України;

4. Верховна рада України (ВРУ).

№154

Онкольний кредит – це:

1.Короткостроковий кредит, який погашається на першу вимогу;

2.Кредит із відстрочкою платежу;

3.Кредит з терміном погашення до 10 днів;

4.Переказний вексель.

№155

Вільні ресурси кредитних інститутів на міжбанківському ринку залучаються і розміщуються у формі:

1.Відкриття кореспондентських рахунків;

2.Міжбанківських електронних переказів коштів;

3.Міжбанківських депозитів і кредитів;

4.Казначейських векселів.

Валютний ринок

№156

Ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому має назву:

1.Ф'ючерс;

2.Форвард;

3.Крос-курс;

4.Спот-курс.

№157

Вплив валютного курсу на розвиток інфляції посилився в умовах:

1.Реально фіксованих курсів;

2.Договірно-фіксованих курсів;

3.Валютних курсів, що вільно коливаються;

4.Змішаних валютних курсів.

№158

Валютні інтервенції на валютному ринку можуть здійснювати:

1.Комерційні банки;

2.Промислові підприємства-експортери;

3.Центральний банк;

4.Валютна біржа.

№159

Якщо валютний курс національної грошової одиниці підвищується, то:

1.Вітчизняні товари за кордоном коштуватимуть дешевше, а іноземні в нас – дорожче;

2. Вітчизняні товари за кордоном коштуватимуть дорожче, а іноземні в нас – дешевше;

3. Вітчизняні товари за кордоном коштуватимуть дорожче, а на іноземні ціна не зміниться;

4.Вірна відповідь відсутня.

№160

Валюта, що не обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території країни називаться:

1.Резервною;

2.Кліринговою;

3.Замкненою;

4.Частково конвертованою.

№161

Доларові депозити, розміщені за межами США називаються:

1.Інвестиції;

2.Євродолари;

3.Депозитні сертифікати;

4.Банківський акцепт.

№162

Курси, що спираються на золотий паритет, який допускає відхилення ринкових котировок від паритету в межах «золотих точок» називаються:

1.Курси, що коливаються;

2.Договірно-фіксовані курси;

3.Реально фіксовані курси;

4.Вільно плаваючі курси.

№163

Встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами називається:

1.Котируванням;

2.Клірингом;

3.Андеррайтингом;

4.Демпінгом.

№164

«Зведенням» покупців та продавців валюти займаються:

1.Дилери;

2.Брокери;

3.Депозитарії;

4.Інвестори.

№165

Операції, пов'язані з купівлею-продажем або конверсією валют, що здійснюються на біржах, в комерційних банках мають назву:

1.Валютний ділинг;

2.Демпінг;

3.Андеррайтинг;

4.Кліринг.

№166

Ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому має назву:

1.Ф’ючерс:

2.Форвард;

3.Крос-курс;

4.Спот-курс.

№167

Керування валютними резервами, проведення валютної інтервенції, регулювання рівня відсоткових ставок по вкладеннях на світові валютні ринки є функцією суб’єкта валютного ринку:

1.Центральні банки;

2.Валютні біржі;

3.Компанії, що здійснюють зовнішньо-торговельні операції;

4.Комерційні банки.

№168

Співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу по відношенню до третьої валюти – це:

1.Спот-курс;

2.Форвардний курс;

3.Ф’ючерсний курс;

4.Крос-курс.

№169

Процес встановлення курсів іноземних валют-це:

1.Кліринг;

2.Валютний арбітраж;

3.Конвертування;

4.Котирування.

№170

Форвард – це:

1.Курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду;

2.Курс, за яким банк купує валюту;

3.Курс, за яким банк продає валюту;

4.Ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому.

№171

Валюта - це:

1.Грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти на рахунках;

2.Валюта, що вільно та необмежено обмінюється на інші валюти;

3.Національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти;

4.Угоди, що складаються суб’єктами валютного ринку з купівлі-продажу за розрахунками і надання в кредит іноземної валюти на конкретних умовах.

№172

Валютний ринок-це:

1.Міжнародна грошова розрахункова одиниця та платіжний засіб;

2.Операція купівлі або продажу іноземної валюти;

3.Сукупність економічних та організаційних форм, що пов’язані з купівлею або продажем валют різних країн;

4.Співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших операцій.

№173

Курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду – це:

1.Спот - курс;

2.Ф’ючерс;

3.Крос - курс;

4.Форвард.

№174

Здатність валюти обмінюватись на інші валюти – це:

1.Котирування;

2. Конвертованість;

3.Кліринг;

4.Валютний арбітраж.

№175

Головним державним органом валютного регулювання в Україні визначено:

1.Верховну Раду України;

2.Кабінет Міністрів України;

3.Українську міжбанківську валютну біржу;

4.Національний банк України.

№176

Валюта ціни – це:

1.Валюта, в якій здійснюється платіж;

2.Ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни;

3.Іноземні грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної країни;

4.Валюта, в якій встановлюється ціна контракту.

№177

Ціною на валютному ринку є:

1.Крос - курс;

2.Валютний курс;

3.Спот – курс;

4.Ф’ючерс.

№178

Суб’єкти фінансового ринку класифікують за формою, а саме:

1. Держава, місцеві органи влади, домашні господарства;

2. Держава, фізичні особи, юридичні особи, фінансові посередники;

3. Фінансові посередники, інвестори, емітенти;

4. Фінансові посередники, інститути інфраструктури ринку;

№179

Валютний курс - це:

1.Ціна національної валюти виражена в іноземній валюті;

2.Валюта, яку не можливо вільно обміняти на іноземну;

3.Національна валюта обмінюється на іноземну з певними обмеженнями;

4.Валюта, яка використовується для оцінки міжнародних торговельних операцій.

№180

Співвідношення між грошовою одиницею ті валютами інших країн, яке складається лише на основі попиту та пропозиції характеризує режим:

1.Множинних валютних курсів;

2.Спот – курс;

3.Клірингова валюта;

4.Неконвертована валюта.

№181

Процес установлення курсів іноземних валют – це:

1. Котирування;

2.Конвертованість;

3.Кліринг;

4.Валютний арбітраж.

№182

Після відміни доларового стандарту долар США продовжує виконувати роль світових грошей:

1.Частково;

2.Так;

3.Ні;