Задача 3
Між АТ “Телекомпанія” та Державною телерадіокомпанією був укладений договір, за умовами якого АТ зобов’язувалося підготувати 8 телепрограм і передати їх на визначених матеріальних носіях, а телерадіокомпанія – прийняти телепрограми і оплатити їх за встановленими цінами.
Телерадіокомпанія передачі прийняла і оплатила, але в ефір не випустила. Тоді АТ, вважаючи що цим були порушені її права як виробника програм, подала до господарського суду позов про примусове виконання зобов’язань за договором в частині випуску телепрограм в ефір.
Телерадіокомпанія проти позову заперечувала з тих підстав, що їй за договором були передані виключні права на використання програм, в тому числі на відтворення, розповсюдження, випуску в ефір і т. д. Проте, на думку відповідача, це не означає обов’язку телерадіокомпанії випустити ці програми в ефір. Окремо у договорі такий обов’язок не зазначався.
Розкрийте зміст поняття “виключне право на використання”.
Чи перейшов разом з виключним правом до телерадіокомпанії обов’язок випусти телепередачі в ефір?
Чи підлягають задоволенню вимоги позивача?
Яке рішення повинен прийняти суд?
Відповідь:
Відповідно до ЗУ «Про авторське право і суміжна права» (ст.. 15), виключне право на використання твору автором дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі будь-яким способом.
Ні.
Оскільки авторським договором обов’язок випустити телепередачі в ефір не передбачені, Державна телерадіокомпанія не зобов’язана використати твір.
Використання твору – це право користувача.
Вимоги позивача не підлягають задоволенню, тому що Державна телерадіокомпанія виконала всі обов’язки, прописані в авторському договорі, за яким не передбачалося обов’язку випустити програми в ефір.
Суд повинен відхилити заяву АТ «Телерадіокомпанія». Вимоги позивача не задовольняються.
Задача 4
До господарського суду м.Києва звернувся приватний підприємець Атаманчук Г. з позовом до ТОВ «Радіус» про відшкодування збитків, завданих незаконним використанням об’єкта авторського права – Інструкції по використанню хімічного препарату, яка була розроблена на замовлення ТОВ «Лідер» ФОП Атаманчук Г. В ході справи з’ясувалося, що ФОП Атаманчук Г. на підставі договору замовлення розробив графічний малюнок до Інструкції по використанню хімічного препарату, а також зовнішнє оформлення самої Інструкції та передав невиключні майнові права на ці об’єкти ТОВ «Лідер». Інструкція в цілому була зареєстрована в Державному департаменті інтелектуальної власності як об’єкт авторського права. Через деякий час Атаманчук Г. випадково дізнався про використання даної Інструкції разом із малюнком Товариством «Радіус» в аналогічному хімічному препараті.
1. Чи може малюнок, як частина Інструкції, визнаватися самостійним об’єктом авторського права і підлягати захисту?
2. Чи підлягають задоволенню вимоги позивача?
3. Яке рішення має прийняти господарський суд?
Відповідь:
1. Відповідно до Закону України « Про авторське право» малюнок є твором образотворчого мистецтва,згідно статті 8 твір образотворчого мистецтва є об’єктом авторського права.
Малюнок може визнаватися об’єктом авторського права і підлягати захисту, якщо він зареєстрований відповідним чином.
Знак охорони АП: С , ім’я власника АП, рік першого публікування твору.
2. Оскільки позивач Атаманчук Г. не зареєстрував малюнок як об’єкт АП( не було позначки С – означає,що об’єкт знаходиться під охороною)
І не зареєстрував права автора(свої) на цей малюнок,то його вимоги не підлягають задоволення судом.
3. Інструкція була зареєстрована у Державному департаменті ІВ як об’єкт авторського права ТОВ «Лідер».
Тому ТОВ «Лідер» має виключне право на використання твору.
Творець- Атаманчук Г. Автор- ТОВ «Лідер»
Тому суд повинен відхилити заява Атаманчук Г., не задовольнивши його позов.