- •Міністерство освіти і науки молоді та спорту україни криворізький технічний університет
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 дослідження ефективності застосування систем компенсації реактивної потужності
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторного стенду
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 дослідження ефективності застосування режиму оптимізації енергоспоживання при використанні двигуна постійного струму
- •Основні теоретичні відомості
- •Значення струму збудження, при якому втрати в двигуні при даному завантаженні будуть мінімальні (при роботі двигуна на лінійній ділянці кривої намагнічування – рисунок 2.2), знаходять з умови:
- •Опис лабораторної установки
- •Перетворювачі навантаження:
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 дослідження режиму оптимізації енергетичних показників ад з реґульованим джерелом напруги у колі статора
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 дослідження складу та функціональних можливостей компютеризованого лабораторного комплексу гідротранспортної системи
- •Технічний опис стенда
- •Порядок роботи зі стендом
- •1. Порядок запуску і зупинки насосів
- •Запуск насоса 1
- •Робота насоса 1
- •Реґулювання технологічних параметрів
- •Контроль технологічних параметрів
- •Порядок відключення насоса 1
- •Запуск насоса 2
- •Робота насоса 2
- •Реґулювання технологічних параметрів
- •Контроль технологічних параметрів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 дослідження енергозберігаючих технологій при використанні гідротранспортних систем
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи Регулювання за допомогою турбінного пристрою
- •Регулювання за допомогою засувки
- •Регулювання зміною частоти обертів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 дослідження енергетичних показників еп вентилятора при різних способах реґулювання продуктивністю
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис функціональної схеми стенда
- •Порядок виконання роботи Реґулювання за допомогою направляючого апарата
- •Реґулювання за допомогою засувки
- •Реґулювання зміною частоти обертів
- •Контрольні питання
- •Пряме перетворення сонячної енергії в електричну. Дослідження фотоелектричного перетворювача енергії - сонячної батареї
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Порядок виконання роботи
Основні теоретичні відомості
Практичний інтерес являє собою можливість для зниження втрат електроенергії АД, тому що такі ЕП є самим масовим споживачем електричної енергії, тому її економія навіть у малих розмірах, стосовно до всього парку експлуатованих АД, може дати значний ефект.
При сталості частоти струму статора припускається реґулювання тільки напруги статора АД, для чого в основному використовуються тиристорні реґулятори змінної напруги (ТРН).
Для забезпечення мінімальних втрат у двигуні необхідно при будь-яких навантаженнях підтримувати постійне оптимальне ковзання, зумовлене виразом (3.1). Ковзання Sопт , що відповідає мінімуму втрат:
, (3.1)
де – активний опір статора, Ом;
– реактивний опір контуру намагнічування, Ом;
– активний опір контуру намагнічування, Ом;
– приведений до обмотки статора опір ротора, Ом;
.
Ковзання, що відповідає мінімуму струму статора:
. (3.2)
Ковзання, що відповідає мінімуму споживаної потужності:
. (3.3)
Реґулювати напругу при роботі двигуна з навантаженням, меншим ніж номінальне, можна за різними законами, які розглянуті у [1].
Максимальний ККД двигуна при зміні навантаження відповідає коефіцієнту реґулювання напруги ( , де – діюча напруга на статорі, – номінальна напруга статора), який розраховується за наступним виразом:
, (3.4)
де – відносна величина моменту;
– номінальні електричні втрати в двигуні, Вт;
– номінальні магнітні втрати в двигуні, Вт.
Максимальне значення коефіцієнта потужності відповідає наступному значенню коефіцієнта :
. (3.5)
За умови :
. (3.6)
При недовантаженні двигуна зменшується .
Опис лабораторної установки
Функціональна схема і вид лицьової панелі стенда зображені на рисунках 3.1 та 3.2 відповідно.
До складу стенда входить два двомашинні аґреґати, кожний з яких містить дві механічно з'єднані електричні машини змінного та постійного струму асинхронний електродвигун АД1 і генератор постійного струму Г, асинхронний двигун АД2 і двигун постійного струму ДПС. Машини постійного струму ввімкнені за схемою “ґенератор-двигун”.
Навантаження досліджуваного двигуна АД1 здійснюється ґенератором Г, двигуном ДПТ і навантажувальною машиною АД2.
Для запуску та зупинки двигуна АД1 слугує автоматичний вимикач АВ1 і пускач Л1. З'єднання обмоток статора в “зірку” чи в “трикутник” виконується перемикачем, що знаходиться на лицьовій панелі стенда.
У ланцюзі живлення двигуна АД1 установлені прилади для виміру напруги V2, струму А1 (у кожній фазі А1.1, А1.2, А1.3), споживаної потужності W1.
Запуск і зупинка АД2 проводиться за допомогою автоматичного вимикача АВ2 і пускача Л2.
Автоматичний вимикач АВ4 слугує для підключення навантаження до ґенератора. Для виміру в якірному ланцюзі Г-ДПС напруги установлений вольтметр V1, струму – амперметр А3.
Реґулювання величини струму збудження ґенератора здійснюється за допомогою регулятора РЗГ, двигуна – за допомогою регулятора РЗД, які знаходяться на лицьовій панелі стенда (рис.3.2). Контроль величини струму збудження здійснюється амперметром А5.
Технічні дані електричних машин, що використані у стенді, наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Технічні дані електричних машин
Поз-наче-ння |
Тип |
Р, Вт |
U, В |
I, А |
n, об/хв |
η,% |
cos φ |
з’єднання обмоток |
rя, Ом |
rзб, Ом |
АД1, АД2 |
АОС |
0,6 |
220/380 |
3,0/1,7 |
1330 |
67 |
0,79 |
/Y |
- |
- |
ДПС |
П12 |
0,45 |
220 |
2,88 |
1500 |
79 |
- |
- |
14,1 |
780 |
ГПТ |
П12 |
0,45 |
220 |
2,88 |
1500 |
79 |
- |
- |
15,8 |
814 |
Рисунок 3.1 – Функціональна схема лабораторного стенда
Рисунок 3.2 – Вигляд лабораторного стенда