Ресурсне забезпечення діяльності підприємства

Практичне заняття 2.1

ТЕМА: ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ.

ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА

План

1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури.

2. Планування забезпечення підприємства технологічною оснасткою та інструментом.

3. Ремонтне обслуговування виробництва. Енергообслугову-вання підприємства.

4. Планування транспортного обслуговування виробництва.

5. Мета, завдання та послідовність розробки плану собівартості продукції.

6. Класифікація витрат за економічними елементами.

7. Складання планової (нормативної) калькуляції. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво.

Література: [1]; [2]; [3]; [7]; [11].

Методичні рекомендації

Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійна підтримка в робочому стані обладнання та інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами, енергією; виконання транспортних операцій тощо. Усе це повинна здійснювати ефективно діюча система інфраструктури виробництва.

Планування собівартості базується на сукупності розрахунків з виробництва продукції, надання послуг, плану матеріально-технічного забезпечення, праці і кадрів та інших розділів плану економічного й соціального розвитку.

Необхідно розрізняти витрати на виробництво продукції:

– змінні: оплата праці персоналу управління цехами і дільницями, відрахування на соціальні заходи і медичне страхування, оплата відряджень, видатки на опалення, освітлення, водопостачання та інші утримання виробничих приміщень, оплата праці допоміжних робітників із нарахуваннями, видатки на охорону праці і техніку безпеки, вартість електроенергії.

- постійні: видатки на утримання і страхування основних фондів загальновиробничого призначення.

- напівпостійні: видатки на вдосконалення технології та організації виробництва.

Планування собівартості робіт (послуг) – це система обґрунтованих техніко-економічних розрахунків витрат підприємства на здійснення робіт (надання послуг) у плановому періоді.

Облік собівартості робіт (послуг) – це бухгалтерський та внутрішньогосподарський (управлінський) облік на підприємствах.

Калькулювання собівартості – це визначення розміру витрат у грошовій формі як за окремими видами діяльності, виробничими процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Об’єкт витрат – окремий вид діяльності або роботи (послуги) в цілому, об’єднані за певною ознакою однорідності (наприклад, призначення), які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат і які можна включити до окремої калькуляційної групи. Ступінь деталізації об’єктів витрат та порядок визначення калькуляційних груп є внутрішньою справою кожного підприємства і відображений у наказі про облікову політику підприємства.

Питання для самоперевірки

1. Яку роль відіграють на підприємстві допоміжні виробництва і обслуговуючі господарства?

2. Якими основними особливостями визначається склад та розмір допоміжних і обслуговуючих господарств?

3. В чому полягає специфіка енергозберігальних підприємств?

4. Що таке собівартість продукції?

5. Який комплекс розрахунків включає планування собівартості?

6. У чому полягає планування собівартості допоміжних цехів?

7. Які методи застосовують для розробки кошторису витрат на виробництво?

Практичне заняття 2.2

ТЕМА: ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

ПЛАНУВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План

1. Зміст і завдання фінансового плану.

2. Планування прибутку підприємства. Методи оптимізації грошових потоків.

3. Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків.

4. Формування планів оновлення продукції, їх склад і завдання. Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва.

5. Економічна ефективність освоєння нової продукції. Вибір оптимального варіанта технологічного процесу.

6. Завдання та зміст плану організаційного і технологічного розвитку підприємства. Система показників плану і методика їх розрахунку.

7. Планування інвестицій та визначення прибутковості об’єктів інвестування.

8. Джерела фінансування організаційно-технічного розвитку підприємства.

Література: [2]; [3]; [5]; [10]; [11].

Методичні рекомендації

Фінансове планування необхідне для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Розробляючи фінансовий план, аналізують стан наявних грошових коштів і реальних їх потоків, фінансову стійкість підприємства та використання засобів виробництва.

Балансовий прибуток підприємства розраховується як різниця між валовим прибутком без ПДВ та сумою витрат.

Чистий прибуток – це балансовий прибуток мінус податки та інші обов’язкові платежі.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

- прогноз звіту про прибутки та збитки;

- прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

- прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Планування підготовки виробництва нової продукції включає в себе: складання приватних планів виконання робіт по кожній стадії; складання зведеного плану-графіка або координаційного плану підготовки виробництва.

На цьому практичному занятті студенти повинні згадати формули та розрахунки економічної ефективності освоєння нового типу продукції (з дисципліни «Економіка підприємства») та використовувати набуті знання для планування оптимального варіанта технологічного процесу.

Питання для самоперевірки.

1. Роль та значення фінансового планування на сучасному підприємстві.

2. Що таке фінансове планування та які основні його завдання на підприємстві?

3. Які основні чинники впливають на прибуток підприємства?

4. У чому полягає суть та значення процесу планування нової та оновленої продукції?

5. Що включає в себе план підготовки виробництва нової продукції?

6. Які методи планування підготовки виробництва застосовуються на промислових підприємствах?

7. На основі яких узагальнювальних показників визначається економічна ефективність упровадження нововведень на підприємстві?

Практичне заняття 2.3

ТЕМА: БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ. ОПЕРАТИВНО-КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

План

1. Сутність бізнес-планування в ринковій системі господарювання, його призначення.

2. Організація розробки бізнес-плану. Зміст і структура бізнес-плану.

3. Зміст і завдання оперативно-календарного планування.

4. Ритмічність виробництва, її визначення та роль у системі оперативно-календарного планування.

5. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного та масового типів виробництва.

Література: [1]; [2]; [3]; [4]; [5]; [7].

Методичні рекомендації

Основним завданням оперативного планування є забезпечення якісного виконання запланованого комплексу робіт у встановлені строки або їх скорочення з найменшими витратами ресурсів на складання.

Бізнес-план передбачає виконання стратегічних і тактичних завдань, що стоять перед підприємством, та дає об’єктивне уявлення про можливості розвитку виробництва, способи просування товару на ринок, ціни, можливий прибуток, основні фінансово-економічні результати діяльності підприємства, визначає зони ризику, пропонує шляхи їх зниження.

Під час вивчення цієї теми студент має основні завдання:

1) з’ясувати сутність, цілі, логіку й методологію розробки бізнес-плану;

2) детально вивчити характеристику та структуру бізнес-плану;

3) використовувати на практиці методи складання окремих розділів бізнес-плану;

4) доводити доцільність й обов’язковість використання бізнес-плану як надійного фінансово-економічного інструменту розвитку й підвищення ефективності всіх сфер сучасного бізнесу.

Узагальнюючи досвід складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами, студент має виділити такі галузі їх застосування:

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;

- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;

- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

Питання для самоперевірки

1. Від чого залежить кількість розділів у структурі бізнес-плану?

2. Чому велику увагу при формуванні бізнес-плану приділяють стилю і оформленню?

3. Які чинники впливають на визначення ризику щодо бізнес-плану?

4. Назвіть стадії розробки бізнес-плану.

5. У чому полягає різниця між бізнес-планом та стратегічним планом?

6. Що є основним завданням оперативного планування?

7. У чому полягає суть календарного планування та диспетчеризації?

8. Назвіть особливості оперативного планування в різних типах виробництва.

Практичні завдання З ОСНОВНИХ ТЕМ КУРСУ

Тема. Науково-методичні основи планування.

Маркетингові дослідження та планування збуту продукції

Теми доповідей

1. Відмінності планування від імпровізації.

2. Особливості планування обсягу продажу продукції в умовах ринку.

3. Технологія планування продажу та маркетингові дослідження на підприємстві.

4. Роль оцінки конкурентоспроможності продукції при плануванні обсягу продажу.

5. Переваги і недоліки експерименту в плануванні.

Тема. Поточне планування виробництва продукції

Теми доповідей

1. Характеристика взаємозв’язку портфеля замовлень і виробничої програми.

2. Методи оптимізації виробничої програми.

Практичне завдання 1

Підприємство виготовило продукції основного виробництва на суму 3250 тис. грн. Роботи виробничого характеру, які були виконані на сторону, становлять 140 тис. грн. Вартість напівфабрикатів власного виробництва – 370 тис. грн. , із них 70% використано у власному виробництві. Розмір незавершеного виробництва збільшився на кінець року на 50 тис. грн. Залишки готової продукції на складі на початок року – 28 тис. грн., на кінець року – 33 тис. грн. Визначити обсяг товарної, валової, реалізованої продукції підприємства.

Практичне завдання 2

У механізованій пральні встановлено устаткування, що дозволяє протягом зміни обробити 750 кг сухої білизни. Коефіцієнт завантаження устаткування – 0,75. Фонд часу роботи устаткування в плановому періоді – 4 000 годин. Розрахувати виробничу потужність механізованої пральні.

Практичне завдання 3

Визначити середньорічну виробничу потужність і потужність на кінець року, якщо виробнича потужність на початок року становила 420 млн. грн. Реконструкція, що закінчиться в березні, збільшить виробничу потужність на 32 млн. грн. У жовтні передбачається вивести основні фонди, що у свою чергу зменшать виробничу потужність на 12 млн. грн.

Розрахувати можливий обсяг виробництва продукції, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності запланований на рівні 0,85.

Практичне завдання 4

Потужність підприємства на початок року – 400 тис. грн. Протягом року планується:

а) ввести потужності:

із 1.02 – на суму 35 тис. грн.; із 15.06 – на суму 25 тис. грн.; із 1.09 – на суму 90 тис. грн.;

б) вивести потужності:

із 1.06 – на суму 35 тис. грн.; із 15.10 – на суму 60 тис. грн.

в) плановий обсяг випуску продукції - 360 тис. грн.

Використовуючи наведені нижче дані, розрахувати такі показники діяльності підприємства:

а) середньорічний приріст виробничої потужності;

б) середньорічне вибуття потужності;

в) середньорічну потужність;

г) вихідну потужність;

ґ) коефіцієнт використання виробничої потужності;

д) як зміниться обсяг виробництва продукції при збільшенні коефіцієнта використання потужності на 0,05?