- •Українська мова за професійним спрямуванням:
- •Професійна комунікація
- •Тема 4. Форми колективного обговорення професійний проблем…………...92
- •Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування
- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 2. Основи культури української мови і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль 2 Професійна комунікація
- •Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 2. Риторика і мистецтво презентації і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Відповідь: 1, 3, 4, 6
- •Тема 3. Культура усного фахового спілкування і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 4. Форми колективного обговорення професійних проблем і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 5. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль 3 Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •Тема 1. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Основна
- •Додаткова
- •Словники
- •Інтернет-ресурси Словники
- •Інші сайти
Тема 2. Риторика і мистецтво презентації і рівень
Риторика – це:
1. Наука про правильну вимову та наголошування слів.
2. Емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3. Теорія ораторського мистецтва.
4. Відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому.
Відповідь: 3
Автором першої теорії ораторського мистецтва – „Риторика” був:
1. Арістотель.
2. Цицерон.
3. Феофан Прокопович.
4. Михайло Ломоносов.
Відповідь: 1
Жанри публічного виступу залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування вирізняють такі:
1. Доведення, теза, аргумент.
2. Інформація, звіт, рапорт, заява.
3. Доповідь, промова, виступ, повідомлення.
4. Резюме, відгук, анотація, тези.
Відповідь: 3
Виберіть правильний варіант характеристики доповіді:
1. Доповідь – це непідготовлений виступ, що виголошується під час зборів.
2. Доповідь – це усний підготовлений виступ з інформацією про певну актуальну тему, звернений до широкого загалу.
3. Промова й доповідь – це синоніми.
4. Доповідь – це найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв’язання.
Відповідь: 4
Основні різновиди доповіді:
1. Інформаційна, розважальна, вітальна, побутова.
2. Академічна, судова, церковна, суспільно-побутова.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Агітаційна, ювілейна, суспільна, університетська.
Відповідь: 3
Виберіть правильний варіант характеристики промови:
1. Промова – це непідготовлений виступ, що народжується під час мітингу.
2. Промова – це усний підготовлений виступ з інформацією, яка має вплинути на розум, почуття й волю слухачів.
3. Промова й доповідь – це синоніми.
4. Промова – це текст, що стосується обмеженого кола осіб й охоплює невелику кількість питань.
Відповідь: 2
Основні різновиди промови:
1. Колективна, індивідуальна, особиста, групова.
2. Академічна, судова, церковна, побутова.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Розважальна, інформаційна, агітаційна, вітальна.
Відповідь: 4
Виберіть правильний варіант характеристики виступу:
1. Виступ, як і лекція, характеризується попередньою підготовленістю з чітко продуманими проблемами.
2. Виступ характеризується емоційністю, а тому він ніяк не пов’язаний з проблемами, висвітленими в доповіді.
3. Виступ відрізняється від лекції спонтанністю, лаконічністю і непідготовленістю. Він торкається тільки кількох проблем, висвітлених у доповіді, тому будується як набір реплік.
4. Виступ краще будувати як остаточний висновок із доповіді, що акцентує увагу присутніх на основних проблемах.
Відповідь: 3
Перший етап підготовки публічного виступу – це:
1. Складання його тез.
2. Визначення організатором теми й формулювання основних завдань оратора.
3. Авторське визначення його теми, мети, предмету й завдань для будування його каркасу у вигляді письмових тез.
4. Складання його плану.
Відповідь: 3
Головне завдання доповідача у вступній частині виступу:
1. Висловити радість.
2. Відрекомендуватися.
3. Коротко викласти суть проблеми.
4. Привернути й утримати увагу аудиторії.
Відповідь: 4
Частина промови, в якій оратор послідовно розвиває свою думку, веде слухачів до розуміння основної ідеї промови, застосовує різноманітні докази правильності положень, які він висуває, ілюструє їх прикладами, цифрами, наочністю – це:
1. Експозиція.
2. Вступ.
3. Основна частина.
4. Висновки.
Відповідь: 3
Дискусія - це:
1. Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання, висловлення різних думок з приводу певного питання.
2. Емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3. Міркування, в якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.
4. Спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій.
Відповідь: 1
Учасник дискусії, що висунув і відстоює певну тезу, ідею або концепцію – це:
1. Опонент.
2. Пропонент.
3. Софіст.
4. Критик.
Відповідь: 2
Доказ, у якому безпосередньо обґрунтовують істинність тези, називають:
1. Вірогідний.
2. Невірогідний.
3. Прямий.
4. Непрямий.
Відповідь: 3
Структурний компонент презентації, покликаний встановити миттєвий контакт з аудиторією, створити атмосферу доброзичливості, утримувати увагу та спонукати інтерес до теми – це:
1. Експозиція.
2. Вступ.
3. Основна частина.
4. Висновок.
Відповідь: 1
Рекомендована частка для вступу в презентації:
1. 5-10%.
2. 15-20%.
3. 25%.
4. 50%.
Відповідь: 1
Основні типи презентації за цільовим критерієм:
1. Інтерактивна, автоматична, за сценарієм.
2. Інформаційна, спонукальна, переконлива.
3. Політична, ділова, звітна, наукова.
4. Розважальна, агітаційна, вітальна.
Відповідь: 2
Запитання, на яке можна відповісти однозначно, наприклад, „так/ні”, називається:
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Альтернативне.
4. Риторичне.
Відповідь: 1
Запитання, що зазвичай починається словами чому, навіщо, у який спосіб, яка ваша думка з цього приводу тощо і вимагає розгорнутої відповіді, називається:
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Підтверджувальне.
4. Риторичне.
Відповідь: 2
Запитання, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на взірець: Хто винен? Що робити? Куди йдемо? – називається:
1. Закрите.
2. Відкрите.
3. Альтернативне.
4. Риторичне.
Відповідь: 4