- •Астрономія
- •Лекція №1
- •1. Астрономія, як наука.
- •2. Значення астрономії
- •Лекція №2–3
- •Методи та засоби астрономічних спостережень.
- •Види та принципи дії телескопів.
- •Обсерваторії світу.
- •Області спектра, в яких випромінювання різних астрономічних об'єктів мають максимальну інтенсивність
- •Лекція №4
- •Сузір'я. Зоряні величини.
- •Небесна сфера. Основні точки та лінії небесної сфери
- •Схилення, пряме сходження
- •Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця Екліптика, характерні точки
- •Рух Сонця через Зодіакальні сузір'я
- •Сонячні та місячні затемнення
- •Лекція №5
- •Визначення відстаней до небесних світил
- •Зоряний та сонячний час
- •3. Час і календар
- •Геліоцентрична система. Конфігурація планет.
- •Закони Кеплера
- •Розділ іі. Наша планетна система. Сонце – найближча зоря. Лекція №6
- •Загальна характеристика планет.
- •Земля як планета Сонячної системи
- •Характеристика Землі
- •Фізичні характеристики Місяця
- •Подібність та несхожість планет земної групи
- •Фізичні характеристики планет земної групи
- •Планета Меркурій
- •Планета Венера
- •Планета Марс
- •Лекція №7
- •Загальні характеристики планет – гігантів.
- •Планета Юпітер
- •Планета Сатурн
- •Планета Уран
- •Планета Нептун – царство холоду
- •Характеристики планет–гігантів та карликової планети Плутон
- •Лекція №8
- •Астероїди – малі планети Сонячної системи.
- •Фізична природа комет
- •Розпад комет. Метеорити та метеоритні потоки. Боліди.
- •Метеорити., кратери, астроблеми.
- •Формування нашої планетної системи.
- •Етапи формування планетного диска.
- •Акумуляція планет.
- •Утворення астероїдів і комет.
- •Лекція №9
- •Основні відомості про Сонце.
- •Будова Сонця.
- •Атмосфера Сонця.
- •Джерела енергії Сонця
- •Сонячна активність та її вплив на Землю.
- •Лекція №10
- •Визначення відстаней до зір.
- •Основні характеристики зір.
- •Будова зір
- •Подвійні зорі.
- •Лекція №11
- •Наднові зорі. Чорні дірки.
- •Еволюція зір.
- •Лекція №12
- •Зоряні скупчення та асоціації.
- •Міжзоряний простір і туманності.
- •Колообіг газу та пилу в Галактиці
- •Будова Галактики та її спіральна структура.
- •Місце Сонця в галактиці.
- •Лекція №13
- •Галактики та квазари.
- •Закон Габбла
- •Активні галактики, радіогалактики, квазари
- •Космологія та її основний принцип.
- •Лекція №14
- •Стадії розвитку Всесвіту.
- •Майбутня доля Всесвіту
- •Життя у Всесвіті
- •Кросворди та чайнворди
Планета Сатурн
Сатурн – друга планета-велетень і шоста в Сонячній системі, майже в усьому подібна до Юпітера. Це зоря 1–ої зоряної величини, значно слабша за блиском, ніж Венера, Юпітер і Марс.
Сатурн обертається навколо Сонця з періодом 29,46 земних років, народження під знаком Сатурна вважалось недобрим знаком. Внаслідок швидкого обертання Сатурна навколо осі (зоряна доба триває 10год 14хв) планета сильно сплюснута біля полюсів – ще сильніше, ніж Юпітер. Маса Сатурна в 95 разів більша за масу Землі, а сила тяжіння в 1,12 рази більша за земну.
Сатурн має дуже низьку густину 690 кг/м3, меншу за густину води, така маленька густина свідчить про те, що Сатурн переважно складається з водню і гелію. Внаслідок меншої сили тяжіння атмосфера Сатурна глибша від юпітеріанської. Потужний верхній шар аміачних хмар робить його не таким «кольоровим і смугастим», як Юпітер. Нижче атмосфери знаходиться океан рідкого молекулярного водню. На глибині близько половини радіуса планети тиск у ньому сягає З млн. атмосфер, і водень вже не може існувати в молекулярному стані. Він стає металічним, але залишається в рідкому стані. Течії в цьому металічному океані генерують досить сильне магнітне поле Сатурна. В центрі планети знаходиться масивне ядро (до 20 земних мас) із силікатів, заліза і, можливо, льоду (кристалічної форми аміаку, метану, вуглекислого газу, води) під тиском в мільйон атмосфер.
Оскільки Сатурн знаходиться в 9,5 разів далі від Сонця, ніж Земля, то на одиницю площі він отримує в 90 разів менше тепла, ніж наша планета. Температура атмосфери планети дорівнює 90 К.
Кільця Сатурна. Серед планет-гігантів Сатурн найбільше вражає уяву величною системою кілець. Вони були відкриті X. Гюйгенсом у XVII ст. Площина кілець лежить точно у площині екватора планети, нахиленій до площини земної орбіти під кутом 28,5°. Тому залежно від орієнтації Сатурна щодо Землі, кільця добре видно то «зверху», то «знизу», а іноді вони невидимі зовсім, коли Земля знаходиться в площині кілець. Останній раз кільця повернулися ребром до Землі і стали невидимими 1995 року.
Кільця Сатурна мають складну структуру. Американські космічні станції «Вояжер–1»(1980 р.) і «Вояжер–2» (1981 р.) передали на Землю фотографії кілець Сатурна. Вони складаються з сотень окремих вузьких кілець, розділених такими ж вузькими проміжками. Самі ж кільця складаються з окремих частинок водяного крихкого снігу та льоду різного розміру: від дрібних пилинок до брил у 10–15м завбільшки, які добре відбивають сонячне світло. Ці сніжні брили обертаються навколо Сатурна зі швидкістю близько 10 м/с, і, за законами Кеплера, чим ближче до планети, тим швидше. Ширина кілець 65 000км, а товщина не перевищує 1км.
Походження кілець. Кільця Сатурна являють собою залишки величезної навколопланетної хмари. Із зовнішнього шару цієї хмари утворились супутники, у внутрішньому шарі хмари утворення супутників неможливо, оскільки швидкості взаємних співударів зростають при наближенні до планети. При цьому частинки, досягнувши певних розмірів, розсипаються при зіткненні. У міру віддалення від планети частина речовини перетворюється на супутники, а інша частина залишається в роздробленому стані – у вигляді кільця.
Чому кільця плоскі? Це результат дії двох сил – гравітаційної і доцентрової. Гравітаційне притягання намагається стиснути систему з двох боків, а обертання приводить до сплющення її вздовж осі.
Супутники Сатурна. У Сатурна відомо 22 супутники, які названі на честь героїв античних міфів про титанів та гігантів. Майже всі супутники складаються з водяного льоду, їх густина 1200–1400 кг/м3. Найбільший – Титан – за масою у 20 разів більший від усіх інших супутників разом. Його діаметр 5150 км (більше, ніж у Меркурія), густина 1880 кг/м3, має кам'яне ядро і мантію з водяного, аміачного та метанового льоду. Унікальність Титана в наявності потужної атмосфери з азоту, метану та аргону висотою 200 км.
Феб – найбільш темний і віддалений супутник, що обертається навколо Сатурна в протилежному напрямку.
Навколо Сатурна обертаються Прометей, Пандора, Янус, Епітемій, Мімас, Тефія, Діона, Рея, Гіперіон та інші супутники.