7. 3 Титульний лист / аркуш

Титульний лист є першою сторінкою КРі становить основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен оформлятися на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом? і заповнюватися креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304) або на ПК з використанням тонера чорного кольору.

Титульні аркуші ПЗ КР оформляють у відповідності з додатком A. Приклади заповнення титульних аркушів КР наведені у додатках A.I, A.2, А.3, А.4.

Титульний лист КР має відомості, які подають у такій послідовності:

1. повне найменування міністерства;

2. повне найменування навчального закладу та кафедри, де виконується наукове дослідження;

3. назва документа;

4. назва роботи;

5. прізвище, ім’я по батькові студента, номер групи, у якій він навчається;

6. посада, вчене звання та науковий ступінь наукового керівника;

7. підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

8. гриф допущення до захисту;

9. місто та рік виконання КР.

7.4 Завдання на кр

Завдання на проект оформляють на бланку, виконаному друкарським способом у відповідності з додатком Б (Б.1,Б.2).

7.5 Реферат

Реферат призначений для ознайомлення з КР і повинен містити її коротку характеристику.

Реферат має бути розміщений у пояснювальній записці після завдання на курсову роботу і виконаний на сторінці аркуша формату А4 (ГОСТ 2.301) без рамки та основного напису.

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, кількість джерел згідно з переліком посилань, додатків;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Реферат належить виконувати обсягом не більше 500 слів, і бажано щоб уміщувався на одній сторінці формату А 4.

Реферат оформляють відповідно до додатка В).

7.6 Зміст

Зміст – це наступна за титульною сторінка КР. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів курсової роботи.

Загалом, зміст уміщує в собі:

• перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є);

• вступ;

• заголовки розділів і підрозділів;

• загальні висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Для кожного зі структурних розділів КР обов’язковим є вказівка на номер сторінки, з якого він розпочинається. Номер сторінки вказують справа від назви структурного елементу.

Приклад змісту наведено у додатку Г.

7.7 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів оформлюється традиційно: усі прийняті у КР мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті КР наводять їх розшифровку.

7.8 Вступ кр

КР розпочинають зі вступу, котрий є окремим структурним елементом наукової роботи.

У вступі наводять основні вихідні дані КР: обґрунтовують актуальність вибраної теми, дають характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми, рівень її розробленості у вітчизняній та зарубіжний літературі, висвітлюють основні тенденції та підходи до вирішення проблнми, виділяють дискусійні питання й невирішені проблеми, визначають об’єкт, предмет, мету, завдання курсової роботи, вказують методи дослідження та його практичне значення.

Першим етапом дослідження є визначення його теми, що відображає конкретний напрям наукової роботи і забезпечує цілісність дослідження.

Позитивний результат будь-якого дослідження значною мірою залежить від правильної визначення та обґрунтування проблеми (грец. – складність, завдання, перешкода) самого дослідження. Проблема перекладацького дослідження – це теоретичне або практичне питання, що має значення для розвитку перекладознавства і може бути розв’язане наявними засобами наукового дослідження У той же час практика свідчить, що доволі часто зустрічають курсові роботи, у яких немає жодної проблеми. Їх автори обмежуються лише переказом уже давно відомих теоретичних положень.

Обгрунтування актуальності проблеми, що зумовила вибір теми дослідження, є першим етапом розробки наукового апарату дослідження. Воно передбачає:

• короткий виклад історії питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним або концептуальним принципом;

• посилання на державні документи, в яких обумовлюється важливість розв’язання даної проблеми;

• визначення практичних потреб удосконалення певних складових перекладацького процесу;

• характеристику наукових знань, на збагачення і доповнення яких спрямоване дане дослідження.

Oб’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом теоретичного чи практичного дослідження.

Предмет дослідження – окремі сторони властивості, якості об’єкта, що досліджуються з певною метою. Предметом дослідження можуть бути зміст, форми, методи організації й проведення перекладацького процесу. Предмет – більш вузьке поняття, ніж об’єкт, він – частина, сторона, елемент об’єкта..

Мета дослідження – авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт та предмет дослідження. Формулювання мети дослідження спрямоване на кінцевий результат, який має одержати дослідник у науковій діяльності, наприклад:

• науково обґрунтувати особливості семантики та функціонування економічних термінів у сучасному британському нафтогазовому дискурсі;

• науково обґрунтувати й експериментально перевірити доцільність використання програмного забезпечення “Multitran” у курсі “Термінологія основної іноземної мови”.

Завдання дослідження – конкретизація загальної мети, цілей з урахуванням предмета дослідження. Виділяють завдання, зорієнтовані на:

• визначення етапів наукового пошуку;

• виявлення та систематизацію найсуттєвіших ознак об’єкта дослідження;

• з‘ясуванння структури об’єкта дослідження;

• обґрунтування системи засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми;

• всебічний аналіз практики вирішення даної проблеми, причин, недоліків і труднощів у її розв’язанні;

• експериментальну перевірку пропонованої системи засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми;

• розробку рекомендацій щодо практики використання результатів дослідження.

Методи дослідження. Слід враховувати, що у сучасних дослідженнях із проблем лінгвістики, літературознавства, перекладознавства, викладання іноземних мов широко використовують різні методики досліджень теоретичного та емпіричного рівнів.

При підготовці КР використовують як теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, деталізація, моделювання, індукція, дедукція), так і емпіричні методи досліджень (спостереження, опитування, тестування, експеримент тощо) у їх функціональній комплементарності.

Усі види КР передбачають дуже важливий етап добору, систематизації, вивчення теоретичних та інших інформаційних джерел з обраної проблеми дослідження.

Невід’ємною частиною КР – у разі потреби – є створення методом статистичної вибірки відповідних систематизованих баз емпіричних даних або картотек, які відповідають темам досліджень.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в розкритті змісту концепції, методу чи методики, виявленні й формулюванні закономірностей перекладацького процесу або опису дидактичних моделей.

У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

• Розкриття результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання здобув дослідник: концепції, методики, класифікації, закономірності тощо. Слід розрізняти теоретичну та практичну новизну.

• Визначення рівня новизни отриманого результату, його місце серед відомих наукових фактів. Нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючі відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. Залежно від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизацію, доповнення, перетворення.

На рівні конкретизації отриманий результат деталізує окремі положення.

На рівні доповнення результати дослідження вносять у теоретичні й практичні знання нові елементи, не змінюючи їх суті.

Рівень перетворення характеризується принципово новими для певної галузі знаннями, які є самостійними і мають евристичну цінність. На цьому рівні результати дослідження можуть відкривати нові підходи до вивчення проблеми, розробляти невідомі раніше теорії, нові концептуальні положення тощо.

• Оцінкою нових результатів є їх розгорнутий чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції і практичні висновки дослідження є новими.

Практична значущість КР включає обґрунтування нової дидактичної чи методичної системи, рекомендації, вимоги, пропозиції. Вона характеризує реальні зрушення, що досягнуті чи можуть бути досягнутими через упровадження в практику результатів проведеного дослідження.

Виділяють два можливі шляхи такого впровадження:

• безпосередній, коли отримані результати прямо адресуються навчальним закладам і викладачам для використання;

• опосередкований, коли результати включаються в теорію і, як складова цієї теорії, впливають на практику.

У визначенні практичної значущості слід вказати, де і з якою метою можна використовувати результати та висновки дослідження, у якому вигляді вони подані (методичні рекомендації ,правила, програми та ін.), який соціальний та психолого-педагогічний ефект очікують від їх упровадження (підвищення рівня освіти, культури особистості, сформованості вмінь тощо).

Опис структури КР. Фіксують усі наявні складові роботи: вступ, 2 – 3 розділи, висновки, кількість найменувань у списку використаних джерел, кількість додатків, загальний обсяг КР.

Приклад оформлення вступу наведено у додатку ===.