Тема (1 година): Сформувати уміння визначати магнітний азимут. Сформувати уміння визначати азимут за предметами на місцевості; визначати напрямок руху за магнітним азимутом

Методика навчання: 1. Розповідь і показ (із використанням наочних посібників) спо­собів визначення магнітного азимуту. Спочатку доцільно створити в учнів уяву про магніт­ний азимут і його призначення. Азимут - це горизонтальний кут, що вимірюється за на­прямком руху часової стрілки від північного напрямку меридіану до напрямку на орієнтир (напрямок руху). Залежно від того, який меридіан приймається за початок відліку, азимути бувають істинними та магнітними. Останній визначається з використанням компасу і по­значається на мапі з урахуванням орієнтирів (проміжні точки напрямку руху).

2. Практичне виконання учнями завдання уроку. Пропонується на місцевості визна­чити азимут (використати місцеві предмети) і напрямок на магнітний азимут. Доцільно спо­чатку дати однакове завдання усім учням (наприклад, "Азимут магнітний 45°. Визначте на­прямок руху"), а після його виконання, аналізу дій та переконання у тому, що учні розуміють сутність завдання, встановити кожному з них індивідуальний орієнтир і пропонувати вико­нати завдання із визначення напряму за магнітним азимутом.

3. Розповідь і показ способів визначення напрямку руху за магнітним азимутом (рис. 18). Спочатку напрямок руху визначається за істинним азимутом (тобто на мапі позна­чається напрямок руху з урахуванням орієнтирів). Після цього з використанням компасу вираховується знак уточнення на магнітний нахил (встановлюється, в яку сторону від істин­ного азимуту відхиляється стрілка компасу). Через встановлені пункти викреслюються істинні

меридіани — лінії, що проходять паралельно до західної або східної рамки мапи (на турис­тичних схемах — паралельно до лінії північ-південь). З'єднавши прямими лініями пункти поворотів, почергово виміряють істинні азимути і відстані між пунктами. Потім в істинні азимути вносять уточнення з урахуванням магнітного нахилу. Відстані, що були виміряні у метрах, переводять у пари кроків.

4. Практичне виконання учнями завдання уроку. Доцільно організувати пересування за магнітним азимутом на незначну відстань і 1 -2 поворотними пунктами, а клас поділити на декілька навчальних груп (по дві-три особи), встановивши кожній такій групі окремий ази­мут напрямку руху і зворотний азимут; кількість пар-кроків може бути приблизно однако­вою — у межах 200-250 м. Наприкінці заняття учитель підводить підсумки, відзначає найбільш активні групи, виправляє помилки.

РОЗДІЛ 5.1. Прискорений рух, подолання перешкод і метання гранат

Тема П година): Сформувати уяву про єдину смугу перешкод. Сформувати уміння долати окремі пере­шкоди

Методика навчання: 1. Розповідь і показ на майданчику єдиної смуги перешкод. У першу чергу необхідно наголосити на тому, що знайомство зі смугою перешкод проводилося у минулому році (див. 1 рік навчання, розділ 5.1), ще раз зупинитися на елементах (окремих перешкодах), що входятьдо складу смуги. Потім у повільному темпі відтворити послідовність і техніку долання окремих перешкод, супроводжуючи показ словесним уточненням деталей техніки.

2. Практичне виконання учнями завдання із подолання окремих елементів смуги пе­решкод (лабіринт, паркан, зруйнований міст), після виконання — повернення налінію стар­ту бігом у максимальному темпі (3-4 рази). Після відпочинку — виконання дій із подолання інших перешкод (зруйновані сходи, стіна, колодязь) і повернення на лінію старту бігом у максимальному темпі (3-4 рази). Відпочинок.

3. Практичне виконання учнями вправ із удосконалення загальної витривалості (біг 1000-2000 м, див. 1 рік навчання, розділ 5.1).