3.5. Пропозиція інтенсивності праці

Теорія пропозиції інтенсивності праці розроблена в меншій мірі, ніж теорія пропозиції робочих годин. Узагалі, зв'язок між інтенсивністю праці та різними факторами досить складний. З одно­го боку, інтенсивність праці, запропонована ринку, залежить від внутрішніх мотивів індивіда, а з іншого — може і певною мірою має регулюватись звичаями, традиціями, законодавством, системою контролю з боку роботодавців і державними або профспілковими інститутами.

З точки зору внутрішніх мотивів на інтенсивність праці впли­вають кількість робочих годин і рівень заробітної плати. По-перше, темп роботи має бути швидший там, де кількість робочих годин менша. І навпаки, він стає повільнішим там, де робочий період подовжується, тому що працівник не може підтримувати інтенсивний темп роботи протягом тривалого часу. Це слід мати на увазі, використовуючи деякі гнучкі форми зайнятості. По-друге, можливе деяке збільшення інтенсивності праці в певних межах за­лежно від збільшення заробітної плати. Особливо відчутним може бути така залежність при переході від дуже низького рівня за­робітної плати до досить високого. Пояснення полягає в тому, що краще оплачувані працівники зможуть мати адекватне харчування та краще медичне обслуговування, а отже, з біологічних причин будуть здатні до більш інтенсивної роботи. Останнє зараз не може проявитися повною мірою протягом тривалого періоду в розвине­них країнах, де рівень заробітної плати всіх працівників, які пра­цюють на повну ставку, вже тривалий час забезпечує адекватне харчування.

Тому для розвинених країн більш суттєвого впливу заробітної плати на інтенсивність праці можна досягти поєднанням з системою контролю з боку адміністрації. Очевидно, якщо праця відносно де­шева, то втрати від низького темпу роботи будуть не такі великі. Водночас, якщо заробітна плата досить висока, роботодавець обов'язково слідкуватиме, щоб робочий час не витрачався даремно. Звісно, останнє може обмежуватись звичаями, традиціями або захи­стом профспілок.

Спроби роботодавців збільшити темп роботи за умов, які на­ймані працівники вважають нераціональними, можуть призвести до опору з боку працівників, включаючи неякісне виконання роботи. Тому роботодавці, відшукуючи раціональні умови, використовують вплив не лише абсолютного розміру заробітної плати, а й інтенсивні методи оплати праці, до яких належить відрядна форма оплати праці, де темп роботи залежить від індивідуального працівника, та різні види групової винагороди, де потрібна кооперація між працівниками.

Навіть там, де оплата праці строго пропорційна продуктивності, роботодавець виграє від більш високого темпу праці, тому що за­гальні витрати на одиницю виробленої продукції знижуються за ра­хунок зменшення непрямих витрат.

Інтенсивні методи оплати праці вигідні також і для працівників, які бажають працювати в інтенсивному темпі, маючи або високу по­требу в доході, або незвичайну витривалість.

Контроль з боку адміністрації полягає в установленні норми ро­боти, яка перебуває в центрі уваги також і профспілок. Наприклад, якщо будь-які технічні вдосконалення роблять роботу легшою, тра­диційні робочі норми стають нераціонально низькими. У таких ви­падках роботодавці прагнуть переглянути норми, але, як правило, без згоди профспілок і без компенсацій в обмін на більш високий темп роботи не можуть це реалізувати.