4.4. Інваріантні методи

4.4.1. Метод аналогій

Метод аналогій використовують у тому разі, коли інші методи оцінки ризику неприйнятні. Часто до такого ме­тоду вдаються у страхуванні для розробки правил страху­вання нових ризиків. Аналогами є дані про ризик подіб­них проектів чи угод. Метод аналогів можна застосовува­ти при виявленні ступеня ризику нових напрямів підприємницької діяльності. Коли відсутня точна статистична інформація про минулі події дає змогу зорієнтуватися у виборі рішень щодо майбутнього.

Метод аналогій (при оцінюванні ризику) - система оцінюван­ня нових, невідомих ситуацій чи процесів, що передбачає засто­сування методик або показників інших методів кількісного аналізу з подальшим корегуванням (поправкою) результатів на по­дібність (відмінність) між досліджуваною ситуацією і базою оці­нювання.

Аналізуючи ступінь ризику певного напряму діяль­ності підприємства, використовують інформацію про розвиток подібних напрямів у минулому. Джерела ін­формації можуть бути найрізноманітнішими: статистич­на і бухгалтерська звітність, опубліковані звіти підприємств-партнерів і конкурентів, інформація державних органів тощо. За методу аналогів також застосовують ба­зи даних та бази знань стосовно факторів ризику (літера­турні джерела, пошукові роботи, опитування фахівців (менеджерів проектів) тощо). Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат, для виявлення залежностей і причин з метою врахування по­тенційного ризику підчас реалізації нових проектів. Од­нак навіть у найпростіших і широковідомих випадках невдалого завершення проектів проблематично створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв невдалого завершення проектів.

Приклад

Підприємство досліджує можливість виходу із своєю продукцією на новий ринок (Туркменістан). Оцінку полі­тичного ризику отримано на основі аналізу індексу розвит­ку людського потенціалу і рівня реформ відповідно до до­повіді про розвиток людини Представництва ООН (дані на­ведено у табл. 4.6).

Дати рекомендації стосовно рівня ризику і перспектив роботи на новому ринку (підприємство вже освоїло ринки інших середньоазійських країн — Казахстану, Таджики­стану, Киргизстану).

Розв'язування:

Для досліджуваної країни відсутні дані за 1990 та 1995 роки і наявні лише за 2005 p., що унеможливлює виявлен­ня тенденції зміни показника. Але на основі інформації, вміщеної у таблиці, можна провести такі аналогії:

Таблиця 4.6

Індекс розвитку людського потенціалу

Рейтинг країни (2005 р.)	Роки
	1990	1995	2005
41 Естонія	0,814	0,793	0,833
45 Литва	0,819	0,785	0,824
50 Латвія	0,803	0,761	0,811
53 Білорусь	0,806	0,774	0,804
63 Російська Федерація	0,809	0,766	0,779
75 Україна	0,797	0,748	0,766
76 Казахстан	0,781	0,738	0,765
87 Туркменістан	—	-	0,748
88 Грузія	—	—	0,746
89 Азербайджан	—	—	0,744
100 Арменія	0,756	0,709	0.729
101 Узбекистан	0,728	0,712	0,729
102 Киргизстан	—	—	0,727
103 Молдова	0,756	0,704	0,700
113 Таджикистан	0,736	0,665	0.677

— до 1991 p. Туркменістан входив до складу СРСР як союзна республіка і в перші роки незалежності зберігав тісні зв'язки з іншими новоствореними незалежними кра­їнами (за винятком республік Прибалтики);

— Туркменістан є однією із середньоазійських країн колишнього СРСР, тісно з ними пов'язана економічно і по­літично;

— найближчим сусідом (серед ближніх республік) є Ка­захстан, хоча країни і відокремлюють 9 пунктів у рейтингу.

Висновок: рекомендувати підприємству оцінити ре­зультати роботи на ринках середньоазійських країн (Ка­захстан, Таджикистан, Киргизстан), рівень ризику роботи у Туркменістані оцінити як середній між ризиком у Казах­стані і Киргизстані і нижчий, ніж у Таджикистані.

Отже, для більшості ймовірних збитків та зумовлених ними ризиків характерні такі особливості:

— їх причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання;

— вони якісно відрізняються між собою;

— їх ефект проявляється як результат складної супер­позиції низки непрогнозованих причин.

При використанні методу аналогій завжди необхідно робити поправку отриманих результатів оцінки ризику на ступінь подібності явищ або процесів.