- •Поняття міжнародної економіки, предмет, методи та структура курсу.
- •Для дослідження міжн-них явищ і процесів використовуються різні методи
- •Проблеми інтегрування України у світовий економічний простір.
- •Світовий ринок: виникнення, структура, основні риси
- •Зміст процесу перетворення світового ринку у світове господарство та міжнародну економіку
- •Сутність міжнародної торгівлі, основні показники участі країни у міжнародній торгівлі.
- •Види та характеристика зовнішньоекономічних комерційних операцій
- •Ціноутворення на світовому ринку
- •Ціни на світовому ринку: поняття, джерела інформації
- •Вплив зовнішньої торгівлі на добробут виробників, споживачів та країни в цілому
- •Меркантилізм: сутність і роль у розвитку теорії міжнародної економіки
- •Критика меркантилізму Девіда х’юма
- •Теорія абсолютних переваг а.Сміта
- •Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •Теорія співвідношення факторів виробництва
- •Парадокс Леонтьєва
- •Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
- •Суть і характеристика зовнішньоторговельної політики держави
- •Класифікація методів протекціоністської політики держави
- •Тарифні методи протекціонізму
- •Механізм дії й економічні ефекти тарифного мита
- •Кількісні обмеження міжнародної торгівлі
- •Механізм дії й економічні ефекти імпортної квоти
- •Фінансові методи протекціонізму
- •Механізм дії і економічні ефекти внутрішньої виробничої субсидії
- •Аргументи «за» та «проти» протекціонізму
- •Поняття світового ринку капіталу і причини міжнародного руху капіталу
- •Форми міжнародного руху капіталів
- •Переваги та недоліки прямих іноземних інвестицій
- •Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій
- •Іноземні інвестиції в Україні і перспективи розвитку міжнародної підприємницької діяльності
- •Міжнародне позичання та кредитування: сучасні тенденції
- •Міграція робочої сили: сутність, причини виникнення, форми
- •Причини й основні напрямки міжнародної міграції робочої сили.
- •Економічні ефекти міграції робочої сили
- •Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера
- •Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера
- •Основні міжнародні ринки праці. Сучасні центри тяжіння робочої сили
- •Проблеми міжнародного регулювання світових потоків робочої сили
- •Міжнародна організація праці (моп), її основні цілі і задачі
- •Умови формування, особливості і структура світового ринку послуг
- •Фінансові послуги на світовому ринку
- •Поняття міжнародного лізингу, його види і значення
- •Форфейтинг на світовому ринку послуг
- •Франчайзинг на світовому ринку послуг
- •Вплив транспортних послуг на обсяги міжнародної торгівлі
- •Обмін технологіями на світовому ринку
- •Міжнародне науково-технічне співробітництво: сутність і напрямки розвитку
- •Світовий валютно-фінансовий ринок: поняття, функції, види ринків
- •Сутність, види та еволюція валютних систем
- •Вибір режиму валютного курсу для країни
- •Поняття валютного курсу, реальний валютний курс, паритет купівельної спроможності
- •Взаємозв’язок між реальним і номінальним валютними курсами
- •Формування попиту на валюту на світовому і національному ринках
- •Формування пропозиції на валюту на світовому і національному ринках
- •Регулювання валютно-фінансових відносин на міжнародному рівні
- •Платіжний баланс: поняття, структура
- •Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу. Офіційні валютні резерви як інструмент регулювання пб країни
- •Міжнародна економічна інтеграція: передумови, мета, форми
- •Особливості інтеграції української економіки у світовий економічний простір.
- •Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація господарської діяльності як економічні умови виникнення і розвитку міжнародної економіки.
Міграція робочої сили: сутність, причини виникнення, форми
Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбуває між регіонами однієї держави, і зовнішню міграцію, що торкається кілька країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили і її економічних причин. Рухом робочої сили в міжнародних масштабах керують ті ж стимули, що і потоками товарів і капіталів: вони спрямовуються туди, де за інших рівних умов вища ціна на них.
Міграція робочої сили - переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру. Основні види міжнародної міграції: Імміграція - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі. Еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі. Міграційне сальдо - різниця імміграції з країни й еміграції в країну. Рееміграція - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання. Причини, які породжують міграцію робочої сили:
1. загальні (визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин): інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, які обумовлюють витіснення робочої сили з одних галузей і додаткову потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудомістські виробництва в одних країнах і наукомістські в інших; політична й економічна нестабільність в окремих країнах.
2. специфічні (пов'язані тільки з міграцією): відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій; відносний надлишок робочої сили в багатьох країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.
Рух трудових ресурсів набирає різних форм, серед яких виділяють: природний, територіальний, галузевий, професійний, кваліфікаційний та соціальний. Найбільшу увагу привертає територіальний рух робочої сили. Хоча посилюється значення й інших форм у міру еволюції міжнародного ринку робочої сили. Якими б не були первісні мотиви міграцій, останні є явищем передусім економічним, зумовленим пошуком нового робочого місця. Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжнародної міграції є "відплив інтелекту", тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів. Основними причинами цього процесу в більшості країн є:
постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста;
те, що результати роботи вчених та спеціалістів часто не знаходять своєї остаточної реалізації;
бажання покращити своє матеріальне становище;
більша можливість за кордоном реалізувати свої знання та досвід;
національна та релігійна нетерпимість;
зростання безробіття в країні, навіть серед висококваліфікованих спеціалістів.
Причини й основні напрямки міжнародної міграції робочої сили.
Причини, які породжують міграцію робочої сили:
1. загальні (визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин): інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, які обумовлюють витіснення робочої сили з одних галузей і додаткову потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудомістські виробництва в одних країнах і наукомістські в інших; політична й економічна нестабільність в окремих країнах.
2. специфічні (пов'язані тільки з міграцією): відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій; відносний надлишок робочої сили в багатьох країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.
Напрямки міграції У силу економічних причин основні потоки мігрантів завжди направлялися з країн з низькими особистими доходами в країни з більш високими доходами. Можна виділити наступні країни і регіони, що є крапками притягання мігрантів з інших країн: • США, Канада й Австралія. Будучи найбільше економічно розвитий країною сучасного світу, США є основним напрямком міграції як низкоквалифицированной, так і висококваліфікованої робочої сили. Щороку туди приїжджає більше іммігрантів, чим в усі інші країни, разом узяті. Основні потоки низкоквалифицированной робочої сили направляються в США з прилеглих латиноамериканських країн - Мексики, країн Карибського басейну. Висококваліфіковані працівники іммігрують у США практично з усіх країн світу, включаючи Західну Європу, Латинську Америку, Росію, Індію і т.д. • Західна Європа. Найбільш розвинені західноєвропейські країни, і насамперед країни, що входять у Європейський союз, притягають робочу силу з менш розвинених західноєвропейських країн (Португалії, Мальти, Іспанії), арабських країн Північної Африки і Близької Схід, країн Африки до півдня від Сахари, східноєвропейських країн і республік колишнього СРСР. Більш того, у рамках західноєвропейської інтеграції створений і розвивається загальний ринок робочої сили, що припускає волю переміщення працівників між країнами Європейського союзу й уніфікацію трудового законодавства. • Близький Схід. Нафтовидобувні країни цього регіону залучають дешеву іноземну робочу силу на важкі низькооплачувані роботи. Робітники приїжджають в основному із сусідніх арабських країн, а також з Індії, Пакистану, Бангладеш, Кореї, Філіппін. • Інші країни, що розвиваються. Новий феномен 90-х років - інтенсифікація трудової міграції серед самих країн, що розвиваються. Звичайно потоки працівників направляються в ті країни, що швидше просуваються по шляху економічних реформ. • Нові індустріальні країни. У зв'язку з бурхливим розвитком цих держав Південно-Східної Азії туди значно збільшився приплив іммігрантів, що наймаються на тимчасові роботи. Особливо це помітно у випадку Південної Кореї і Малайзии.