- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об’єкти та суб’єкти ідентифікації.
- •11. Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •13. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та їх процес. Значення.
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •22. Поняття, види та способи підробки документів.
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •28. Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів.
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.
- •34. Засоби криміналістичної тактики: поняття та види.
- •35. Поняття та принципи планування розслідування злочинів.
- •36. Поняття та види слідчих версій.
- •38. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •39. Поняття та види слідчих дій.
- •40. Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій.
- •42. Тактика проведення огляду місця події.
- •43. Загально-тактичні прийоми обшуку.
- •44. Поняття та види допиту.
- •45. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях.
- •46. Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях.
- •47. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків.
- •48. Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •49. Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •50. Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •55. Поняття та види судових експертиз.
- •62. Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •64. Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.
Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє собою встановлення тотожності або відмінності конкретної особи в оперативно-розшукових або кримінально-процесуальних цілях. Така ідентифікація можлива через індивідуальність зовнішнього вигляду людини та відносну його незмінність (стійкість).
Ідентифікованою за ознаками зовнішності є особа, яка перевіряється (розшукувана особа). Це може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений. Ідентифікуючими об’єктами виступають:
1) мисленнєвий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам’яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред’явлення для впізнання;
2) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;
3) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого);
4) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп).
Форми ототожнення людини за ознаками зовнішності: 1) упізнання; 2) оперативне узнавання; 3) експертна ідентифікація.
У криміналістиці вирізняють також види ідентифікації людини за ознаками зовнішності:
1) ідентифікація людини шляхом пред’явлення її для впізнання (можуть бути пред’явлені живі особи, труп або його частини, їх фотозображення);
2) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зiставлення зовнішності з фото- чи ізопортретом (комбінованим портретом);
3) ідентифікація людини шляхом безпосереднього зiставлення її зовнішності зі «словесним портретом»;
4) ідентифікація людини шляхом зіставлення «словесного портрета» з фотозображенням;
5) відновлення обличчя загиблого за черепом (скульптурна реконструкція портрета);
6) експертне ототожнення людини за фотознімками (фотопортретна ідентифікаційна експертиза).
Ідентифікація людини за ознаками зовнішності здійснюється:
1) за матеріально-фіксованими відображеннями (фотознімками, відеозаписом живих осіб і трупів; за трупами і кістковими останками; наприклад, відновлення вигляду загиблого за черепом із застосуванням методу професора М. М. Герасимова);
2) за уявними образами (за ідеальними слідами);
3) за описом прикмет.
На сьогодні існують різні системи для створення суб’єктивних портретів (методи відтворення зовнішності розшукуваного за показаннями очевидців чи потерпілих):
1) синтетичні портрети — виготовляються з фрагментів фотозображень різних осіб шляхом їх підбирання та компонування під керівництвом слідчого або оперативного працівника;
2) рисовані портрети — виконуються художниками зі слів очевидців чи потерпілих;
3) фоторобот — комплекти фотографічних зображень частин обличчя, які використовуються з певною механізацією;
4) ідентифікаційний комплект рисунків (ІКР)— діапозитивів;
5) комп’ютерний фоторобот — найсучасніший метод формування суб’єктивного портрета розшукуваної особи; являє собою використання комп’ютерної програми та засобів комп’ютерної графіки з метою побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців (або потерпiлих).