- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об’єкти та суб’єкти ідентифікації.
- •11. Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •13. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та їх процес. Значення.
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •22. Поняття, види та способи підробки документів.
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •28. Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів.
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.
- •34. Засоби криміналістичної тактики: поняття та види.
- •35. Поняття та принципи планування розслідування злочинів.
- •36. Поняття та види слідчих версій.
- •38. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •39. Поняття та види слідчих дій.
- •40. Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій.
- •42. Тактика проведення огляду місця події.
- •43. Загально-тактичні прийоми обшуку.
- •44. Поняття та види допиту.
- •45. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях.
- •46. Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях.
- •47. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків.
- •48. Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •49. Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •50. Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •55. Поняття та види судових експертиз.
- •62. Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •64. Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
35. Поняття та принципи планування розслідування злочинів.
Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найдоцільніших строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
До завдань планування досудового слідства належать:
1) визначення правильних шляхів розкриття злочину;
2) забезпечення об’єктивності, повноти та всебічності розслідування;
3) своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів криміналістики з урахуванням особливостей кожної справи;
4) забезпечення найбільш ефективного поєднання оперативно-розшукових заходів і слідчих дій при розслідуванні;
5) сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість розслідування.
Процес встановлення об’єктивної істини при розслідуванні злочинів залежить від принципів планування, які мають відповідати принципам кримінального процесу, визначатися ними. До принципів планування належать:
1) точне, неухильне дотримання законності при розслідуванні злочинів;
2) обґрунтованість плану розслідування;
3) індивідуальність планування, недопустимість схематичності, шаблону;
4) динамічність планування.
36. Поняття та види слідчих версій.
Криміналістична версія — обгрунтоване припущення, яке пояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин.
Версії, що виникають у процесі дізнання та попереднього слідства, називаються слідчими, а ті, що формуються на стадії судового розгляду, — судовими. Версії, які висуваються під час оперативно-розшукової діяльності, називаються оперативно-розшуковими. В експертній практиці використовують так звані експертні версії:
• загальні — припущення, які охоплюють злочин, що розкривається, у цілому;
• окремі, які пояснюють певні обставини злочину.
У літературі зустрічаються також поняття версії робочої (припущення стосовно дрібних і другорядних обставин злочину) та розшукової (припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей), які належать до різновидів окремої версії.
Слідчі, судові, експертні та оперативно-розшукові версії мають єдину логічну природу. Деякі їх особливості й відмінності визначаються характером судової, слідчої, експертної й оперативно-розшу-кової діяльності та функціональними відмінностями її суб'єктів — слідчого, судді, експерта, оперуповноваженого.
Крім зазначених у криміналістиці розрізняють ще типові версії, характерні для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриття злочинів.
38. Поняття та види слідчих ситуацій.
Більшість учених слідчу ситуацію розуміють як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину.
Слідчі ситуації класифікують за різними основами:
- сприятливі та несприятливі;
- конфліктні та безконфліктні;
- типові та специфічні (нетипові);
- початкові, проміжні, кінцеві.
Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої інформації. Ситуація стає сприятливою, коли для її вирішення потрібно тільки забезпечити раціональну реалізацію можливостей (слідчих, оперативно-розшукових, громадських, організаційних).
Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її вирішення необхідно визначити заходи впливу, прийняти тактичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація найчастіше характеризується відсутністю достатньої інформації для її вирішення. Дії слідчого спрямовані на збирання інформації з метою її дослідження та введення до кримінального процесу.
При конфліктній ситуації інтереси слідчого та учасників процесу розслідування не збігаються (наприклад, обвинувачений прагне приховати сліди злочину, не нести за нього відповідальність і т. ін.).
Безконфліктна слідча ситуація виникає, коли інтереси учасників розслідування збігаються.
Типова ситуація складається, коли при розслідуванні злочину діють загальні закономірності механізму здійснення злочину, утворення джерел доказової інформації. Для вирішення типових ситуацій застосовують заздалегідь розроблені програми діяльності слідчого, дізнавача.
Специфічна слідча ситуація складається за характерним збігом обставин, які потребують вибору нетипових засобів і тактичних прийомів вирішення.
Початкові слідчі ситуації виникають на стадії порушення кримінальної справи та на початковому етапі її розслідування.
Проміжні ситуації' характерні для подальшого етапу розслідування (робочого етапу), вони можуть бути різних видів.
Кінцеві ситуації виникають при завершенні розслідування, оцінці його результатів, вони визначають, як закінчилося розслідування, які проблеми виникли у зв'язку з цим. Вирішення кінцевих ситуацій передбачає діяльність слідчого, яка завершує процес розслідування.