- •Предмет та метод адміністративного права.
- •Поняття та ознаки державного управління.
- •3. Поняття і види адміністративно-правових норм.
- •4. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин. Механізм утворення адміністративно-правових відносин.
- •5.Поняття і ознаки органу виконавчої влади. Компетенція органу виконавчої влади, її складові.
- •6. Види органів виконавчої влади.
- •7. Система органів виконавчої влади
- •8. Повноваження Президента України в сфері виконавчої влади.
- •9. Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади в Україні.
- •Міністерство як центральний орган виконавчої влади в Україні.
- •12.Правове становище місцевих державних адміністрацій.
- •Права громадян в сфері публічної адміністрації в Україні.
- •Поняття і правове регулювання державної служби в Україні.
- •Соціальний та правовий захист державних службовців;
- •Персональна відповідальність;
- •Поняття та види державних службовців.
- •Обмеження, встановлені законодавством України щодо прийняття на державну службу та щодо її проходження.
- •17. Об`єднання громадян як суб`єкти адміністративного права України. Легалізація та правосуб`єктність об`єднань громадян.
- •18. Поняття і види актів державного управління.
- •19. Вимоги, що ставляться до актів державного управління та наслідки їх недотримання.
- •20. Поняття та види актів державного управління.
- •21 Характерні риси адміністративної відповідальності як особливого виду юридичної відповідальності.
- •22. Поняття складу адміністративного правопорушення. Його ознаки.
- •23. Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •24. Поняття адміністративних стягнень та їх класифікація
- •Поняття та види спеціальних адміністративних режимів.
- •28. Види адміністративних проваджень та їх особливості.
- •30. Провадження у справах про реєстрацію нормативних актів міністерств та відомств.
- •Поняття режиму законності в державному управлінні. Система гарантій та способів забезпечення
- •Поняття контролю. Його співвідношення з наглядом та перевіркою виконання.
- •33. Парламентський контроль в сфері державного управління та його форми.
- •34. Контроль з боку органів виконавчої влади.
- •35. Поняття нагляду ,його відмінність від контролю .Види нагляду.
- •36. Система адміністративних судів України
- •37. Система адмін.Судів в Україні.
- •38.Види адміністративно-правових спорів, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
- •39. Підсудність адміністративних справ в порядку адміністративного судочинства
- •Паспортна система в Україні, її правове регулювання.
- •Адміністративно-правове регулювання управління юстицією
- •Адміністративно-правове регулювання управління національною безпекою.
5.Поняття і ознаки органу виконавчої влади. Компетенція органу виконавчої влади, її складові.
Поняття «орган виконавчої влади» є похідним від ширшого поняття «державний орган» (або «орган державної влади»). В цьому розумінні орган виконавчої влади є окремим видом державних органів. На них поширюються всі загальні риси поняття державних органів. Це означає, що кожний окремий орган виконавчої влади:(ознаки)
- створюється з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності;
- виконує діяльність, що характеризується чітко визначеною державою спрямованістю, цілями, завданнями та функціями, певним обсягом компетенції (прав і обов'язків);
- реалізовує свою діяльність з допомогою визначених державою методів і форм;
- має певну організаційно-правову форму, внутрішню структуру і зовнішні зв'язки.В адміністративно_правовій науці під органом виконавчої влади визнають частину державного апарату (організацію), яка має власну структуру та штат службовців і в межах установленої компетенції здійснює від імені й за дорученням держави функції державного управління в економічній, соціально-культурній, адміністративно-політичній сферах суспільного життя. Орган виконавчої влади (державного управління) — це організація, яка є частиною державного апарату, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштаб діяльності, утворюється в порядку, встановленому законом або іншим правовим актом, володіє певними методами роботи, наділена повноваженнями виступати за дорученням держави й покликана в порядку виконавчої діяльності здійснювати керівництво економікою, соціально-культурним будівництвом і адміністративно-політичною діяльністю. Орган виконавчої влади є організаційно самостійним елементом державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань і функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади.
Для кожного органу виконавчої влади характерна насамперед організаційна відокремленість від інших елементів апарату державного управління. Водночас другою найважливішою характеристикою є функціональна відокремленість, котра характеризує різні аспекти компетенції та фактичної діяльності цих органів.
Кожен орган виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави, має певний правовий статус, виступає носієм відповідних повноважень юридично_владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо_розпорядчої діяльності. Органи виконавчої влади наділено необхідною оперативною самостійністю, що виражається в їх компетенції — предметах відання, правах, обов’язках, територіальних межах діяльності кожного окремого органу. Компетенція — це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно*правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності. Діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі й на виконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи положення законів і правових актів інших державних органів, органи виконавчої влади мають повноваження розпоряджатися з конкретних питань і приймати підзаконні нормативні акти. Отже, в процесі виконавчої та розпорядчої діяльності органи управління діють юридично-владно, застосовуючи різні правові засоби нормотворчого, оперативно-виконавчого (розпорядчого) та юрисдикційного (правоохоронного) характеру.