- •1. Актуалізація на сучасному етапі розвитку суспільства, принципів
- •2. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі.
- •4. Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950р.).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21.Журналістика думки, власного погляду на проблеми і "нова" журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика у системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •1) Друкованих органів масової інформації;
- •2) Радіомовної журналістики;
- •3) Телевізійної журналістики;
- •29. Законодавча база преси.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини.
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.
- •33. Конституційні засади діяльності змі.
- •34. Критерії ефективності журналістики.
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками.
- •36. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованих змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •51. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України «Про
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •75. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції, соціалізації, критики та контролю.
- •78. Функції журналістики.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.
Конкуренція між засобами масової інформації завжди існувала, але й вон набуває сьогодні особливого характеру в зв " язку із невідповідністю, Яка існувала між постійним розширенням комунікативного простору й тім фактом, що більша частина інформації надходила від одних й тихий ж телеграфних агентств дальнього й ближнього закордоння. Тому журналісти опинилися в умовах нерівності, що змушує їхні докладати ще більших зусиль у тому, щоб хоч якось відрізнятися один від одного.Самі ж журналісти, причому більше, ніж будь-коли, присвячують чимало години прискіпливому вивченню творчости своїх колег, прагнучи зрозуміти, як тих чи інші із них при більш-менш однаковому стартовому матеріалі примудряються виділитися своєю кінцевою продукцією.Усе це зовсім не відповідає законам будь-якої раціональної логіки й найчастіше нічого спільного не має з завданням інформування, що стоїть перед всією системою журналістики.
33. Конституційні засади діяльності змі.
Перший розділ – загальні положення.
10 стаття – статус державної мови і розвиток мов національних меншин
15 стаття – суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, ідеологічної багатоманітності. Цензура скасована як ідеологічний інститут. Жодна ідеологія не може бути офіційною. Стаття проголошує головний принцип демократії – багатоманітність, яка в свою чергу заснована на безперечному визнанні демократії і свободи як фундаментальних цінностей нашого суспільства. Ця стаття сформована відповідно до подібних норм у європейській конвенції та Загальній Декларації прав людини. Цензура як форма втручання і перешкоджання журналістській діяльності заборонена. Але все одно цензура існує і перший цензорний закон – це Конституція, адже вона забороняє деструктивні заклики (проте така цензура є вмотивованою).
2й розділ Конституції – «Права та свободи громадянина».
22 стаття: права і свободи громадян не є вичерпними і обмеженими тим, що вказано в Конституції. При прийнятті нових законів чи внесенні змін не допускається звучання існуючих прав і свобод.
26 стаття – іноземці та особи без громадянства мають ті сам іправа і обов’язки, що й громадяни У., за винятком тих, які вказані в інших законах і договорах.
29 стаття: кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештованим безпідставно, без рішення суду. Ніхто не може втручатись у життя іншої людини(особисте і сімейне), крім випадків, передбачених Конституцією.
Не допускається збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди крім випадків, передбачених законом і в інтересах суспільства, економічних інтересів та інтересів дотримання прав людини. Інформація за рівнем доступу може належати до конфіденційної. Також кожен має право знайомитись з інформацією про себе в будь-ких структурах,якщо ця інформація не належить до державної таємниці.
34стаття – кожному гарантується право на свободу вираження думки. Законодавство може обмежити це право в національних інтересах, для запобігання злочинів, заворушень, для зберігання громадського порядку.
35 стаття – свобода поглядів, світогляду і віросповідання.
41 стаття – кожен має право володіти, користуватись, розпоряджатись результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.
54 стаття – свобода художньої, наукової, технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських правю.
55 стаття – захист прав і свобод у суді.
56 стаття – кожен має право відшкодування за рахунок держави збитків, завданих державними органами влади через свою діяльність або бездіяльність.
64 стаття – права і свободи людини можуть бути обмеженими крім випадків у статтях:24,25,27,28,29,40,47,58,59,61,62,63.