- •1. Актуалізація на сучасному етапі розвитку суспільства, принципів
- •2. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі.
- •4. Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950р.).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21.Журналістика думки, власного погляду на проблеми і "нова" журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика у системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •1) Друкованих органів масової інформації;
- •2) Радіомовної журналістики;
- •3) Телевізійної журналістики;
- •29. Законодавча база преси.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини.
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.
- •33. Конституційні засади діяльності змі.
- •34. Критерії ефективності журналістики.
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками.
- •36. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованих змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •51. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України «Про
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •75. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції, соціалізації, критики та контролю.
- •78. Функції журналістики.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
Журналістика – один з соціальних інститутів. Це означає, що вона так чи інакше пов’язана з громадськими, урядовими, партійними чи суспільними інститутами. ЗМІ – особливий соціальний інститут з дуже складною структурою – “органи” і “видання” інших соціальних інститутів, “незалежні” і “державні” ЗМІ (в громадянському суспільстві право засновувати ЗМІ мають соціальні інститути, окремі особи, групи громадян, фірми). Оптимальний розвиток і взаємодія ЗМІ дозволяють інформаційно забезпечити функціонування суспільства. “Ядром” журналістики як соціального інституту виступають суспільно-політичні ЗМІ. Для будь-якої суспільної сили участь у випуску ЗМІ має велике значення і надає можливість широко заявляти про свої інтереси і позиції та реалізовувати їх. Через ЗМІ створюються образи решти соціальних інститутів – журналістика стає організуючим центром підтримки тих сил, від імені яких вона виступає.
Таким чином журналістика перетворюються на “четверту владу”, де влада – здатність провадити свою волю, впливати на поведінку тих чи інших соціальних об’єктів в різних формах − через командування, керівництво, регулювання, контроль. Кожна із чотирьох влад силою свого авторитету та в межах закріплених за нею повноважень прагне підтримувати той баланс різних інтересів, які не лише забезпечують життєдіяльність цієї спільноти, але і примножують її сили.Цікаве походження самого поняття “четверта влада”: його початкове значення – “четвертий стан”. У середньовічній Англії тривалий час право голосу на виборах в парламент мало лише духовенство та дворянство. Пізніше таке право отримали і представники “третього стану”, тобто заможні “простолюдини”. А “четвертим станом” не без іронії стали називати “найнижчі класи суспільства”. У минулому столітті це визначення перейшло на пресу. З часом воно втратило іронічний відтінок і набуло поняття “сили”, а потім “влади”. Система ЗМІ являє собою і соціальний інститут, і соціолого-психологічну систему спілкування, взаємодії, відносин людей у процесі інформаційного обміну. Засоби масової інформації сприяють солідарності, згуртованості суспільства, слугують одним із чинників соціалізації, впливають на хід життя суспільства, громадян, задовольняють усю систему різноманітних інтересів суспільства. Свобода слова та наявність інформаційного поля − головні умови успішної діяльності засобів масової інформації, журналістики в цілому та кожного журналіста зокрема.
21.Журналістика думки, власного погляду на проблеми і "нова" журналістика.
Журналістика думки розглядає світ через призму однієї ідеології та пропускає все, що не гармонує з власною уявною картиною світу. Новини та коментарі до них тут подаються непослідовно. При цьому працівники ЗМІ виконують роль прихильників якої-нубедь партій. Подібно до цього праюють газети Нойєр Цюріхер Цайтунг, Льє Фігаро та «Правда». Так само працює радіо Ватикану. Така журналістика зветься журналістикою боротьби.
Під назвою «нова» журналістика мають на увазі літературну журналістику. Це поняття прийшло з Америки, у певній мірі як реакція на суху, дистанційовану англосаксонську журналістику новин. У романських країнах, наприклад Італії або Франції, в Чехії , Росії та Україні літературна журналістика має давню традицію. «Нова» журналістика хоче досягти гармонії напруження уваги та розважання читачів. Методами цього є відхід від сталих форм, певне стилістичне розшарування. Небезпека тут у тому, щоб така журналістика не перетворилась на мовну фікцію.