- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •1. Сутність, показники та фактори розвитку міжнародного поділу праці.
- •2. Світові центри притяжіння робочої сили та наслідки для країн еміграції та імміграції.
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
- •Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ІБЕІТ
__________________ С.В. Філіппова
«___»________________ р.
Білет з проведення комплексних контрольних робіт з дисципліни:
«Міжнародні економічні відносини»
Варіант № 7
Тестові завдання:
Варіант 7
Теоретична частина:
1. Фактори і тенденції розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі розвитку світової економіки.
2. Валютний ринок та міжнародні валютні відносини.
Практична частина:
Задача 1
Нижче наведено таблиці виробничих можливостей Японії та Гавайських островів. Припустимо, що у спеціалізації та торгівлі оптимальною продуктовою структурою для Японії є варіант Б, а для Гавайських островів — варіант Г.
Продукт |
Виробничі можливості Японії |
|||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
|
Радіоприймачі, тис. шт. |
30 |
24 |
18 |
12 |
6 |
0 |
Ананаси, тис. шт. |
0 |
6 |
12 |
18 |
24 |
30 |
Продукт |
Виробничі можливості Гавайських островів |
|||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
|
Радіоприймачі, тис. шт. |
10 |
8 |
6 |
4 |
2 |
0 |
Ананаси, тис. шт. |
0 |
4 |
8 |
12 |
16 |
20 |
А. Чи є співвідношення порівняльних витрат такими, що обом країнам необхідно розвивати спеціалізацію? Якщо так, то який продукт має продукувати кожна з країн?
Б. Який буде загальний приріст виробництва радіоприймачів та ананасів, одержаний у результаті такої спеціалізації?
В. Які є межі в умовах торгівлі? Припустимо, що дійсними умовами торгівлі є один радіоприймач за 1,5 од. ананасів і що 4 радіоприймачі обмінюються на б од. ананасів. Яким буде виграш від спеціалізації та торгівлі для кожної країни?
Задача 2
Японія вводить “добровільне” обмеження експорту автомобілів у Францію. Відомо, що в результаті цих обмежень обсяг імпорту у Францію скоротиться з 60 до 40 тис. автомобілів, а ціна автомобілів зросте на 1000 дол. На підставі цих даних розрахуйте втрати добробуту Франції від введення добровільного експортного обмеження за умови, що на імпорт автомобілів встановлено специфічний митний тариф у розмірі 500 дол. Покажіть наслідки введення “добровільних” обмежень експорту графічно.
Завідувач кафедри МЗЕІД С.С. Шаповал
Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ІБЕІТ
__________________ С.В. Філіппова
«___»________________ р.
Білет з проведення комплексних контрольних робіт з дисципліни:
«Міжнародні економічні відносини»
Варіант № 8
Тестові завдання:
Варіант 8
Теоретична частина:
1. Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера – Оліна. Парадокс Леонтьева.
2. Види валютних ринків та сучасні особливості їх функціонування.
Практична частина:
Задача 1
Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при збалансованій зовнішній .торгівлі (зовнішньоторгове сальдо дорівнює нулю):
Товар |
Експорт, дол. США |
Імпорт, дол. США |
1 |
250 |
200 |
2 |
350 |
300 |
3 |
400 |
500 |
Задача 2
Світова ціна на цукор з Куби, що знаходиться у порту Роттердам, становить 300 дол. США за 1 т. Мито на імпорт цукру у ФРН — ЗО %. Якби імпорт цукру не обкладався тарифом, його річне виробництво у ФРН становило б 3 млн т, споживання — 4 млн т, імпорт — 1 млн т. Після обкладання імпорту митом внутрішнє виробництво цукру збільшилося до 3,4 млн т, споживання скоротилося до 3,7 млн т, імпорт скоротився до 0,3 млн т. ФРН за споживанням цукру — мала країна. Розрахуйте і зобразіть графічно:
а) виграш німецьких споживачів загалом, якби тариф було скасовано;
б) втрати німецьких виробників цукру від скасування тарифу;
в) втрати бюджету від скасування тарифу;
г) чистий приріст споживання в результаті скасування тарифу.
Завідувач кафедри МЗЕІД С.С. Шаповал