Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
505.34 Кб
Скачать
  1. Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

  • вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини, перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

  • скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

  • дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин;

  • дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

  • вилучає від органа дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органа досудового слідства - іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

  • усуває особу, яка провадить дізнання або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи (ст. 227 КПК).

ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО

  1. Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.

Притягнення особи як обвинуваченого — один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації і допиті обвинуваченого.

Обвинувачений — особа, щодо якої у встановленому законом порядку винесено постанову про притягнення як обвинуваченого.

Підставою притягнення особи як обвинуваченого є наявність системи неспростовних доказів, що підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину.

Притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який тягне за собою подальший розвиток правовідносин між слідчим і особою, що притягається до кримінальної відповідальності.

Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого, який здійснюється в стадії досудового слідства, полягає в тому, що слідчий робить попередній висновок про наявність між конкретною особою і державою кримінально-правових відносин.

Особа, вчинивши злочин, ставить себе в особливі відносини з державою, бо з моменту вчинення злочину вона зобов'язана відповідати за свої дії перед державою, до того ж:

  • кримінальна відповідальність як визначений законом обоє 'язок понести відповідальність виникає з моменту вчинення злочину, незалежно від того, чи знають про вчинення злочину відповідні органи державної влади;

  • слідчий спеціальним процесуальним актом ставить особу в умови, за яких обоє в’язок понести кримінальну відповідальність трансформується в реальну необхідність (таким актом є постанова слідчого про притягнення особи як обвинуваченого);

  • висновок слідчого про винність особи має попередній характер(остаточно питання про винність вирішує суд, який і призначає покарання за вчинений злочин):

  • у разі постановлення обвинувального вироку суд встановлює покарання як матеріальне вираження кримінальної відповідальності особи;

  • якщо постановлено виправдувальний вирок, то це означає,що між особою, притягнутою як обвинувачений, і державою в дійсності не було розглядуваних у межах кримінальної справи кримінально-правових відносин, а висновки слідчого про наявність підстав для кримінальної відповідальності не було підтверджено.

Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:

  1. На етапі притягнення як обвинуваченого вперше формується первинне офіційне (публічне) обвинувачення. Надалі сформульована на цьому етапі процесу обвинувальна теза може змінюватися,удосконалюватися ("шліфуватися"), однак і в первинному вигляді вона відіграє суттєву роль для всього подальшого процесу дослідження обставин справи в стадії досудового слідства.

  2. Акт притягнення як обвинуваченого свідчить про виникнення кримінально-процесуальних правовідносин між обвинуваченим і органами обвинувальної влади.

  3. Він визначає загальний напрям подальшого розслідування (перевірка пояснень обвинуваченого; деталізація обвинувачення; встановлення обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання;встановлення розміру завданої злочином шкоди тощо).

  4. Є основою для складання слідчим обвинувального висновку (зміст описової частини повністю відтворюється в обвинувальному висновку). Більше того, обвинувачення, сформульоване в постанові про притягнення як обвинуваченого, зберігає своє значення до прийняття остаточного рішення в справі (якщо його не змінить прокурор у суді).