- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:
вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини, перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;
скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;
дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин;
дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
вилучає від органа дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органа досудового слідства - іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;
усуває особу, яка провадить дізнання або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи (ст. 227 КПК).
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
Притягнення особи як обвинуваченого — один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації і допиті обвинуваченого.
Обвинувачений — особа, щодо якої у встановленому законом порядку винесено постанову про притягнення як обвинуваченого.
Підставою притягнення особи як обвинуваченого є наявність системи неспростовних доказів, що підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину.
Притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який тягне за собою подальший розвиток правовідносин між слідчим і особою, що притягається до кримінальної відповідальності.
Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого, який здійснюється в стадії досудового слідства, полягає в тому, що слідчий робить попередній висновок про наявність між конкретною особою і державою кримінально-правових відносин.
Особа, вчинивши злочин, ставить себе в особливі відносини з державою, бо з моменту вчинення злочину вона зобов'язана відповідати за свої дії перед державою, до того ж:
кримінальна відповідальність як визначений законом обоє 'язок понести відповідальність виникає з моменту вчинення злочину, незалежно від того, чи знають про вчинення злочину відповідні органи державної влади;
слідчий спеціальним процесуальним актом ставить особу в умови, за яких обоє в’язок понести кримінальну відповідальність трансформується в реальну необхідність (таким актом є постанова слідчого про притягнення особи як обвинуваченого);
висновок слідчого про винність особи має попередній характер(остаточно питання про винність вирішує суд, який і призначає покарання за вчинений злочин):
у разі постановлення обвинувального вироку суд встановлює покарання як матеріальне вираження кримінальної відповідальності особи;
якщо постановлено виправдувальний вирок, то це означає,що між особою, притягнутою як обвинувачений, і державою в дійсності не було розглядуваних у межах кримінальної справи кримінально-правових відносин, а висновки слідчого про наявність підстав для кримінальної відповідальності не було підтверджено.
Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:
На етапі притягнення як обвинуваченого вперше формується первинне офіційне (публічне) обвинувачення. Надалі сформульована на цьому етапі процесу обвинувальна теза може змінюватися,удосконалюватися ("шліфуватися"), однак і в первинному вигляді вона відіграє суттєву роль для всього подальшого процесу дослідження обставин справи в стадії досудового слідства.
Акт притягнення як обвинуваченого свідчить про виникнення кримінально-процесуальних правовідносин між обвинуваченим і органами обвинувальної влади.
Він визначає загальний напрям подальшого розслідування (перевірка пояснень обвинуваченого; деталізація обвинувачення; встановлення обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання;встановлення розміру завданої злочином шкоди тощо).
Є основою для складання слідчим обвинувального висновку (зміст описової частини повністю відтворюється в обвинувальному висновку). Більше того, обвинувачення, сформульоване в постанові про притягнення як обвинуваченого, зберігає своє значення до прийняття остаточного рішення в справі (якщо його не змінить прокурор у суді).