1. Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.

Зупинення досудового розслідування - це вимушене тимчасове припинення слідчим чи органом дізнання процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликана наявністю у справі обставин, які перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування.

Досудове розслідування у кримінальній справі можна зупинити за наявності передбачених у законі підстав і умов.

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється у випадках:

1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі;

3) коли не встановлено особу, яка вчинила злочин;

4) зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві. Якщо у справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий має право виділити і зупинити справу відносно окремих обвинувачених або зупинити провадження в усій справі.

Перелік підстав для зупинення досудового слідства є вичерпним. Органи досудового слідства мають право зупинити провадження у кримінальній справі за всіма підставами, а орган дізнання і тільки на підставі, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин.

2. Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.

Зупинення слідства допускається при виконанні низки умов. Під умовами зупинення слідства розуміють передбачені в законі вимоги, дотримання яких є обов'язковим.

Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме. Характерною ознакою цієї підстави зупинення досудового слідства є те, що слідчий знає, хто вчинив злочин, але місце перебування цієї особи не встановлено з різних причин.

Досудове слідство за цією підставою зупиняють, якщо виконано такі процесуальні умови:

1) у справі зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що злочин вчинено певною особою;

2. щодо такої особи винесено постанову про притягнення як обвинуваченого;

3. виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення,отримання та збереження всіх доказів у справі.

4. обвинувачений сховався від слідства, а вжитими заходами встановити його місце перебування не вдалося.

Якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі:

1. хвороба обвинуваченого є тяжкою.

2. хвороба має тимчасовий, а не хронічний характер.

3. захворювання обвинуваченого має засвідчити лікар, який працює в лікувальній установі, або своїм висновком судово-медична чи судово-психіатрична експертиза;

4. виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності хворого обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення, отримання та збереження всіх доказів у справі.

Якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин. Прийняти таке рішення можна за умови, що під час розслідування справи вжито всіх заходів до виявлення, закріплення та збереження всіх доказів у справі та встановлення особи, яка вчинила злочин, але встановити її так і не вдалося.

Умовами зупинення судом слідчих дій є:

1) подання до місцевого суду особою, стосовно якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законними представником скарги на постанову органу дізнання, слідчого чи прокурора про порушення кримінальної справи;

2) подання до місцевого суду скарги на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником;

3) наявність у скарзі достатнього обґрунтування щодо порушення прав та законних інтересів відповідної особи;

4) для відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи суддя повинен винести постанову, у якій також вирішує питання про доцільність зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги.