Список використаних джерел

1. Господарського кодексу України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. - № 18. – С. 144.

2. ЗаконуУкраїни «Про банки и банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. - № 5-6. - С.30-38.

3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006. - № 5-6. - С.50-53.

4. Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002 - N 5. – С.30-35.

5. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р., № 516.

6. Про затвердження Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 р., № 91.

7. Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами № 516 від 03.12.2003 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.12.2003 р., за № 1256/8577.

8. Абралова Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка // Вісник Української академії банківської справи.- 2004.- № 2.- C.62-66.

9. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр.).- 2002.- № 3.- C.17-24.

10. Андреева А. Особенности национальных депозитов // Финансовая консультация (рус.).- 2006.- № 11.- C.11-15.

11. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.

12. Банківські операції: Ч.1. Економічні основи банківської справи: Курс лекцій. Для студентів 4 курсу економ. ф-ту спец. "Банківська справа", "Фінанси"та "Облик аудит"денної та заочної форм навчання: Навчальне видання, 1999.- 60 c.

13. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000.- 384 c.

14. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: Знання, 2006.- 727 c.

15. Власенко О.О. Розвиток українського ринку депозитів для фізичних осіб // Фінанси України (укр.).- 2006.- № 3.- C.74-80.

16. Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.).- 2002.- № 11.- C.5-8.

17. Волосович С., Тринчук В. Особливості й тенденції розвитку національної системи страхування банківських вкладів в умовах євроінтеграції // Вісник Національного банку України (укр.).- 2007.- № 8.- C.28-34.

18. Гузов К.О. Актуальные вопросы формирования депозитной базы коммерческого банка // Банковские технологии (рус.).- 2006.- № 7.- C.16-28.

19. Данилюк М.О., Бережницька У.Б., Микитюк Є.М. Передумови створення фондів гарантування позик в Україні // Регіональна економіка (укр.).- 2006.- № 1.- C.52-58.

20. Доценко Н. Гарантування вкладів: українська модель // Цінні папери України (укр.).- 2002.- № 21.- C.10-12. 

21. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник для студентів вищих навч.закладів. - Тернопіль: Карт-бланш, 2005. - 527с.

22. Іщенко О.В. Фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: адаптація зарубіжного досвіду // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2007.- № 7.- C.47-52.

23. Карнаух Т. Банківські депозити // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 19.- C.67-71.

24. Кичко І.І., Шаркаді Н.В. Захист депозитів населення // Фінанси України (укр.).- 2006.- № 2.- C.122-129.

25. Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхування депозитів комерційних банків // Вісник Національного банку України (укр.).- 2001.- № 11.- C.37-40.

26. Мазур Т. Діяльність фонду гарантування банківських вкладів: зарубіжний досвід і пропозиції для України // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2007.- № 2.- C.95-98.

27. Нєізвєстна О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів: сучасні технології та світові тенденції розвитку // Фондовий ринок (укр.).- 2001.- № 32.- C.18-22.

28. Огієнко В.І., Раєвська Т. Досвід захисту вкладів у Болгарії // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 4.- C.17-21.

29. Операції комерційних банків: Навчальний посібник: Навчальне видання.- 4-е вид., випр.- К.: Алерта, 2004.- 500 c.

30. Прозоров Ю.В. Концентрация депозитов физических лиц как фактор снижения процентних ставок // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей: Наукове видання.- Х.: Фінарт, 2002.- 466 c.

31. Торяник Ж.І. Забезпечення стабільності функціонування комерційних банків на основі запровадження системи страхування депозитів // Вісник Української академії банківської справи (укр.).- 2006.- № 2.- C.78-84.

32. Трегуб Д.В. Тенденції розвитку сучасного ринку депозитів // Фінанси України (укр.).- 2002.- № 10.- C.139-144.

33. Ходачук О.Н. Фонд гарантирования вкладов физических лиц // Фондовий ринок (укр.).- 2001.- № 12.- C.4-6.

34. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 180 с.

35. Шелудько Н. Система страхування вкладників в Україні: проблеми і перспективи // Економіка України (укр.).- 2002.- № 8.- C.20-26.

36. Шпрингель В., Павлушина М. Рынок банковских депозитов: тенденции и перспективы // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.).- 2004.- № 7.- C.75-81.

37. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Знання, 2006.- 311 c.

38. Юргелевич С.В. Проблема гарантування вкладів // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2000.- № 11.- C.26-29.

Висновки

Особливості проведення реформи в Україні на відміну від інших держав СНД полягають у тому, що відбувається одночасний перехід на новий план рахунків і складання загальної фінансової звітності. Для прикладу, в Росії та Білорусії запровадженню нового плану рахунків передував етап переходу до складання фінансової звітності за міжнарод­ними стандартами. Це дозволило сформувати у працівників бухгалтер­ського апарату розуміння концепції реформи та полегшило трансфор­мацію комп'ютерних мереж для обробки облікової інформації. Загалом перехід банків на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності повинен пришвидшити завершення роботи над Зако­ном про бухгалтерський облік і затвердження національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності. Основні риси бухгалтерського обліку в банках держав, які орієнтуються на розбудову ринкової економіки.  Головна мета банківської установи: —отримати прибуток; — покращити добробут акціонерів. Головна мета бухгалтерського обліку: —вимірювання прибутку проти чітко визначеного капіталу;

— оцінка чистої вартості банківської установи.

Базові принципи бухгалтерського обліку: — загальноприйняті принципи, що стосуються фінансового обліку і розроблені бухгалтерами під загальним наглядом регулятивної агенції, як правило,— центрального банку держави. Бухгалтерські процедури: — множинність операцій і свобода вибору внутрішньої бан­ківської техніки; — обов'язковість аудиторської перевірки, — не всі обов'язкові форми звітності орієнтуються на статистику. Фінансовий облік:

—  класифікація балансу реалізує принаймні дві мети — класи­фікувати активи за їх ліквідністю, а зобов'язання — за часом їх пога­шення; виміряти чисту вартість банківської установи.

Банківський бухгалтерський облік — це інформаційна система дія управління статутною діяльністю банку. Управління банком полягає в прогнозуванні основних параметрів розвитку банківського бізнесу До елементів управління належать а) планування як процес визначення стратегічних та тактичних цілей розвитку банківського бізнесу, б) організація як процес вирішення структурної побудови банку, визначення функ­цій і характеру діяльності структурних підрозділів та делегування їм певних повноважень, в) контроль як процес вимірювання І оцінки реального стану виконання накреслених завдань порівняно з заданими параметрами, визначення відхилень та внесення корек­тив, г) управління персоналом — визначення потреби в кадрах, зарах}ВсІння на посаду, підвищення кваліфікації тощо, д) мотивація — управління поведінкою людей з метою досягнення накрес­лених завдань

Таким чином, бухгалтерська інформація необхідна широко­му колу користувачів — внутрішнім та зовнішнім для прийняття відповідних рішень

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський.

Фінансовий облік — це комплексний системний облік статутної діяльності банку. Вимоги щодо організації фінансового обліку 1) цілісне, повне і безперервне відображення всіх банківських операцій, що виконані за звітний період, 2) складання фінансової звітності. Фінансова звітність дозволяє узагальнити дані фінансового обліку. Інформація, відображена у фінансових звітах, не вважається комерційною таємницею. Вона служить основою для з'ясування стану ліквідності, прибутковості банку, для визначення основних факторів, що впливають на прибутковість діяльності, для розрахунку податків. Введення фінансового обліку є обов’язковим для всіх суб’єктів господарської діяльності. Управлінський облік, що іноді називається виробничим облиіком, чи обліком витрат, являє собою процес збору і підготовки інформації, необхідної менеджерам для планування, аналізу, конт­ролю та оцінки поточної діяльності банку за різними критеріями. У великих західних банках на такому обліку базується управління витратами, визначення собівартості банківських продуктів, складання кошторисів з метою планування нових для банку операцій, здійснюється оперативне та стратегічне планування банківського бізнесу. Управлінський облік спрямований на вирішення внутрішніх проблем банку, які пов'язані з підвищенням ефективності щодо центрів відповідальності, сегментів діяльності та інших завдань. На відміну від фінансового управлінський облік не є обов'яз­ковим та не регламентується законодавчими актами чи національ­ними стандартами. Кожен банк самостійно організовує управлінську бухгалтерію, визначає методи її функціонування. При цьому в різ­них країнах, що мають свої національні системи обліку, взаємозв'я­зок між фінансовим та управлінським обліком здійснюється різними способами за допомогою спеціальної системи рахунків, що входять в управлінську бухгалтерію. Для цього розробляється система опера­ційних рахунків або до номенклатури рахунків для фінансового обліку запроваджується клас спеціальних рахунків відображення, які забезпечують зв'язок управлінського обліку з фінансовим. У сучасних умовах в Україні всі суб'єкти господарської діяль­ності, у тому числі й банки, змушені вести окремо податковий облік. Це зумовлено тим, що в податковому законодавстві визначення і вимірювання прибутку, валових доходів і валових витрат суттєво відрізняється від закладених у міжнародних принципах бухгал­терського обліку і, що цілком природно, вщ передбачених чинними національними стандартами бухгалтерського обліку.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі. Для суб'єктів підприємницької діяльності у сфері матеріального виробництва це відношення інше. Якщо для промислового підприємства нормою вважається, коли власний капітал становить 50 % від загального капіталу, для комерційного банку достатнім буде 8 %. Це обумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується, в ос­новному, чужими грошима, а власні кошти слу­жать передусім для страхування інтересів вклад­ників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забез­печення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального вироб­ництва постає головною, для власного банківсь­кого капіталу є другорядною. Незважаючи на це, досить відчутна роль власного капіталу як дже­рела забезпечення оперативної діяльності комер­ційного банку на перших кроках після його утво­рення. За рахунок власного капіталу фінансу­ється придбання меблів, організаційної та ком­п'ютерної техніки, будівництво або оренда бан­ківських офісів, впровадження систем банківсь­кого захисту, банківських технологій і систем зв'язку.

В світовій має назву практиці застосовується рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи. Ця система CAMEL.