4.7. Екосистеми луків

За думкою В.В.Альохіна (1925), луки належать до азональних природних екосис-

тем Це означає, що в їхньому формуванні провідну роль відіграє не клімат, а рельєф та

грунт Типові луки розвиваються в заплавах річок І їх називають заплавними Вигляд

заплавних лук в багатьох випадках визначається характером річкових відкладів

Заплавні луки розміщуються в різних кліматичних зонах Вздовж течи північних річок

вони сягають зон тайги та тундри, вздовж течи південних рік — степів та пустель У залежності

від положення у самій заплаві екосистеми луків можуть розміщуватись на дуже родючому

або дуже бідному грунті Відповідно такі біотопи можуть бути або сухими, або перезволо-

женими Стосовно цього в заплавах розрізняють три основні частини 1) прируслова час-

тина з крупнопіщаних відкладів з низькою родючістю та швидким висиханням субстрату,

2) Центральна частина заплави з родючими мулистими відкладами, 3) притерасна заплава

з дрібномулистими відкладами, перезволожена або навіть заболочена

Грунти луків дернові, лугові У заплавах степових річок вони засолені У таких ви-

падках виникають солончакові луки з ячменем короткоостим, подорожником та ситником

Жерара

Неабияку роль для лугових екосистем має режим розливу рік У ріках, що мають

витоки на рівнинах, повінь спостерігається весною, а в ріках, що стікають з гір, — у

середині літа, коли починається сходження снігу У ріках України через масове вирубу-

вання лісів повені стали малими, а в певні роки взагалі не спостерігаються

Рослинний покрив луків формується за рахунок багаторічних дводольних трав та злаків

У прирусловій заплаві ростуть довгокореневищні види (стоколос безостий, пирій, куничник

наземний) У центральній частині заплави зазвичай розвивається багатий травостій з дерно-

вих злаків, бобових та різнотрав'я У притерасній заплаві переважають осоки, очерет та

комиш Згідно з Д.Я.Афанасьєвим (1965), на луках Дніпра травостій має такий склад

багаторічні трави — 69%, дворічні та багаторічні трави — 1,3%, типові двурічні — 6,7%, однорічні

та дворічні види — 3,6% та однорічні трави — 19% У залежності від кліматичної зони, в якій

розташовані луки, до їх складу можуть входити тундрові, лісові або степові види

Фауна луків не відрізняється специфічністю їх у багатьох випадках складають окремі

зональні фауністичні комплекси На луках часто оселяються кроти, полівки

Значна частина екосистем луків є результатом діяльності людини, яка вирубує ліс,

сприяє формуванню луків В Україні суходільні луки не займають великих площ Всього в

Україні нараховується 6,8 млн га природних луків Лугові екосистеми відрізняються одна

від одної залежно від зонального положення На території України чітко виділяються луки

заплав у лісовій зоні, луки заплав середньої течи Дніпра та СІверського Дінця, луки

заплав лісостепових річок, луки заплав плавнів Дніпра, Дунаю та Дністра

Луки скрізь використовуються у сільському господарстві І дають у середньому 12 —

14 ц/га сіна або 6 — 8 ц/га пасовищного корму на рік До складу флори лук України

входить більш ніж 500 видів судинних рослин

Заплавні луки здавна використовують як сіножаття та для випасу худоби їхній при-

родний характер Із цієї причини в значній мірі втрачений

4.8. Болота

Болотні екосистеми, як І лугові, є азональними Вони виникають в місцях сильного

перезволоження грунту У таких випадках детритний трофічний ланцюг вкорочується та

не завершується утворенням гумусу Рослинний опад накопичується з року в рік у

напіврозкладеному стані та утворює торф

Загальна площа боліт Землі становить 350 млн га Торфова маса погано прогрівається,

бідна на мінеральні речовини, І тому рослинний покрив боліт в цілому досить убогий

Болотному грунтові характерна так звана «фізіологічна сухість» При загальній високій

вологості корені рослин ледь отримують з нього воду Перешкодою є низька температу-

ра торфової маси та насиченість води гуминовими кислотами Відповідно до основних .

характеристик боліт вони підрозділяються на три види а) низинні, б) перехідні, в) верхові І

Низинні болота виникають у місцях виходу ґрунтових вод або на місці озер Рос-1

линний покрив таких боліт формується з осок, очерету, рогозу та комишу Вони І є ос-

новними торфоутворювачами Часто такі болота мають розріджений деревостій з вільхи

та верб У низинних болотах мінералізація досить виражена, а болота такого типу визна-

чаються як ефтотрофні

Верхові болота утворюються головним чином на водотривких гірських породах за

рахунок атмосферних опадів, але вони ще можуть виникати й на місці низинних боліт ~~

Основу рослинного покриву верхових боліт складають сфагнові мохи Після відмирання

формується торф, потужність залягання якого може сягати 5 м Сфагновий торф погано

піддається гуміфікації та мінералізації, тому грунти таких боліт дуже бідні, а болота нази-

ваються оліготрофними

На сфагнових болотах може розміщатися розріджений сосновий деревостій Рос-

туть тут також чагарники та чагарнички андромеда, касандра, баглиця та чорниця Часто

зустрічається журавлина Видове розмаїття вкрай низьке На 1 кв м тут нараховується

лише 2 — 5 видів рослин

Перехідні болота є стадією переходу від низинних до верхових боліт Часто вони

розміщуються навколо верхових боліт За вмістом поживних речовин вони також займа-

ють проміжне положення та називаються мезотрофними Для їхнього рослинного покри-

ву характерна більша кількість осок

Болотні екосистеми небагаті на тварин Найчастіше тут зустрічаються птахи

У розміщенні боліт прослідковується загальна закономірність У зоні лісотундри

представлені головним чином бугристі болота У тайговій зоні переважають аапа-болота,

що являють собою грядово-мочажні комплекси з увігнутою поверхнею У таких комплек-

сах чергуються евтрофні, мезотрофні та оліготрофні гряди Дерева тут не ростуть На

крайньому півдні тайгової зони з'являються опуклі грядово-мочажні болота У лісостепу

та степу болота евтрофні, осокові та очеретяні На півдні степової зони та в пустелях

розвиваються зволожені трав'яні болота

В Україні болота можна спостерігати в усіх трьох природно-кліматичних зонах В

Українському Поліссі найбільш поширені оліготрофні сосново-сфагнові та евтрофні

трав'янисті болота У лісостепу України частіше зустрічаються евтрофні осокові та очеретяні

болота У степу їм на зміну приходять прісноводні чи засолені трав'янисті болота У

цілому в Україні можна виділити три основні райони поширення боліт

а) поліські сфагнові болота,

б) поліські та лісостепові трав'яно-ппнові болота,

в) поліські лісові болота

Всього болотних формацій в Україні налічується 53.

Запаси біомаси в болотних екосистемах вимірюються в межах 90— 1770 ц/га. Болотні

екосистеми відіграють у біосфері виняткову роль Вони є накопичувачами прісної води та,

займаючи всього 2% площі суходолу, утримують в зв'язаному вигляді (у формі торфу) 14%

вуглецю 3 боліт починається більшість річок Особливо важлива роль боліт як своєрідних

фільтрів або ж очисних систем, що затримують в шарі торфу різноманітні ксенобютики та

нітрати, які потрапляють разом Із стічними водами та атмосферними опадами

На болотах збирають ягоди Врожаї журавлини досягають 100 — 1000 кг/га Після

осушення боліт на них заготовляють сіно або випасають худобу