- •1.Лінійна, кутова швидкості. Взаємозв'язок.
- •2.Прискорення. Тангенційне, нормальне прискорення.
- •3.Закони Ньютона як основа класичної механіки.
- •4.Елементи механіки системи матеріальних точок. Закон збереження імпульсу
- •5.Система координат центра мас.
- •6.Закон збереження механічної енергії.
- •7.Неінерційні системи відліку. Сили інерції.
- •8.Момент кількості руху системи матеріальних точок. Закон збереження моменту кількості руху.
- •9.Момент інерції абсолютно твердого тіла (а.Т.Т.) відносно осі обертання.
- •10Теорема Штейнера. Приклади застосування.
- •11.Рівняння поступального та обертального руху а.Т.Т.
- •12.Кінетична енергія а.Т.Т.
- •13.Гармонічні коливання. Маятники.
- •14.Перетворення енергії при гармонічних коливаннях.
- •15.Рівняння плоскої монохроматичної хвилі. Стояча хвиля.
- •20. Експериментальні газові закони. Рівняння Клапейрона-Менделєєва.
- •21.Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу.
- •22.Перше начало термодинаміки.
- •23.Теплоємність газу.
- •24.Поняття про адіабатичний процес.
- •25.Тиск атмосфери Землі. Поняття про розподіл Больцмана.
- •26.Рівняння стану реального Газу.
- •27.Ізотерми реального газу. Метастабільні стани речовин,
- •28.Насичений пар. Залежність тиску насиченої пари води від температури.
- •29.Поверхневий натяг рідини. Коефіцієнт поверхневого натягу.
- •30.Капілярні явища та їх місце в природі та техніці. § 69. Капиллярные явления
- •31.Рівновага фазових станів речовини. Поняття про потрійну точку.
- •32.Електростатичне поле точкового заряду. Закон Кулона, напруженість.
- •33.Теорема Остроградського-Гаусса.
- •34.Робота в електростатичному полі. Потенціал поля точкового заряду, системи зарядів.
- •35.Зв'язок між напруженістю та потенціалом електростатичного поля.
- •36.Енергія взаємодії системи зарядів. Електричний диполь.
- •37.Провідники в електростатичному полі.
- •38.Електроємність. Ємність земної кулі.
- •39.Конденсатори. Батареї конденсаторів.
- •40. Енергія електростатичного поля.
- •45.Електричний струм в вакуумі та його застосування.
- •46.Електричний струм в газах. Розряди в природі та техніці.
- •47.Електричний струм в електролітах. Закони електролізу Фарадея.
- •48.Магнетизм. Взаємодія елементів струму.
- •49.Індукція магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •50.Теорема про циркуляцію. Магнітне поле прямого провідника, соленоїда.
- •51.Рух зарядженої частинки в однорідному магнітному полі.
- •52.Електромагнітна індукція. Закон Фарадея-Максвелла.
- •53.Явище самоіндукції. Індуктивність соленоїда.
- •54.Генератор синусоїдальної електрорушійної сили. Опір послідовного rlс- контура змінного струму.
- •55.Узагальнення емпіричних даних електромагнетизму. Рівняння Максвелла.
- •56.Електромагнітні хвилі. Механізми виникнення та властивості.
- •57.Закони відбивання світла. Дзеркала.
- •58.Закони заломлення світла. Тонка лінза.
- •59.Інтерференція світла. Схеми отримання та характеристики інтерференційних картин.
- •60.Дифракція світла. Принцип Гюгенса-Френеля. Дифракційна гратка.
31.Рівновага фазових станів речовини. Поняття про потрійну точку.
Потрійна точка - точка на фазовій діаграмі, при якій можуть співіснувати у рівновазі тверда, рідка й газова фаза однієї речовини.
Для води потрійна точка реалізується при температурі 0.01 oC і тиску 611.73 Па .
За правилом фаз для однокомпонентної термодинамічної системи потрійна точка єдина.
Співіснування фаз у нерівноважних системах
Твердження про єдиність точки співіснування різних фаз може викликати подив, оскільки начебто суперечить тому, що ми бачимо в повсякденному житті. Сидячи задушливого дня і попиваючи прохолоджуючий напій із льодом, ми спостерігаємо всі три агрегатні стани води: пару, лід і рідину. Пояснення такого явища полягає в тому, що в цих умовах термодинамічна рівновага ще не встановилася: лід у склянці ще не розстанув і вода ще не випарувалася.
32.Електростатичне поле точкового заряду. Закон Кулона, напруженість.
Зако́н Куло́на — это закон о взаимодействии точечных электрических зарядов.
Был открыт Шарлем Кулоном в 1785 г. Проведя большое количество опытов с металлическими шариками, Шарль Кулон дал такую формулировку закона:
Сила взаимодействия двух точечных неподвижных заряженных тел в вакууме направлена вдоль прямой, соединяющей заряды, прямо пропорциональна произведению модулей зарядов и обратно пропорциональна квадрату расстояния между ними.[1]
Важно отметить, что для того, чтобы закон был верен, необходимы:
точечность зарядов — то есть расстояние между заряженными телами много больше их размеров — впрочем, можно доказать, что сила взаимодействия двух объёмно распределённых зарядов со сферически симметричными непересекающимися пространственными распределениями равна силе взаимодействия двух эквивалентных точечных зарядов, размещённых в центрах сферической симметрии;
их неподвижность. Иначе вступают в силу дополнительные эффекты: магнитное поле движущегося заряда и соответствующая ему дополнительная сила Лоренца, действующая на другой движущийся заряд;
взаимодействие в вакууме.
Однако с некоторыми корректировками закон справедлив также для взаимодействий зарядов в среде и для движущихся зарядов.[2]
В векторном виде в формулировке Ш. Кулона закон записывается следующим образом:
где — сила, с которой заряд 1 действует на заряд 2; q1,q2 — величина зарядов; — радиус-вектор (вектор, направленный от заряда 1 к заряду 2, и равный, по модулю, расстоянию между зарядами — r12); k — коэффициент пропорциональности. Таким образом, закон указывает, что одноименные заряды отталкиваются (а разноименные — притягиваются).
33.Теорема Остроградського-Гаусса.
является наиболее общей формулировкой теоремы Гаусса: поток вектора электрической индукции через замкнутую поверхность произвольной формы равен суммарному заряду в объеме, охваченном этой поверхностью, и не зависит от зарядов, расположенных вне рассматриваемой поверхности. Теорему Гаусса можно записать и для потока вектора напряженности электрического поля:
.
Из теоремы Гаусса следует важное свойство электрического поля: силовые линии начинаются или заканчиваются только на электрических зарядах или уходят в бесконечность. Еще раз подчеркнем, что, несмотря на то, что напряжённость электрического поля E и электрическая индукция D зависят от расположения в пространстве всех зарядов, потоки этих векторов через произвольную замкнутую поверхность S определяются только теми зарядами, которые расположены внутри поверхности S.