6. Непотокові методи організації виробництва

Метод організації виробництва – спосіб поєднання виробничого процесу в просторі і часі.

Непотокове виробництво характеризується наступними показниками:

1) устаткування та робочі місця розміщуються за технологічною ознакою без будь-якого зв’язку з послідовністю виконанням операцій;

2) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці;

3) технологічне обладнання в основному універсальне;

4) деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами.

Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному виробництвах.

Кількість устаткування при непотоковому виробництві обчислюється для кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів:

М – кількість верстатів у технологічній групі;

n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні;

N_i – кількість предметів і – го найменування (за рік);

t_i – норма часу на обробку і – того предмета;

Т_р – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);

К_н – коефіцієнт виконання норм часу.

Недоліки не потокового методу виробництва:

• застосування дорогого універсального устаткування;

• необхідність залучення робітників високої кваліфікації;

• оскільки для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, то це, поряд зі складними маршрутами, збільшує тривалість виробничого циклу.

7. Загальна характеристика та особливості організації потокового виробництва

Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту із заздалегідь фіксованим темпом.

Головні ознаки потокового виробництва:

• технологічний процес виготовлення виробу розбивається на операції і на кожному робочому місці виконуються одна чи декілька подібних операцій;

• робочі місця розміщуються за ходом технологічного процесу;

• предмети передаються з операції на операцію поштучно чи невеликими передавальними партіями відповідно до заданого темпу (ритму) роботи потокової лінії;

• кожна окрема група робочих місць спеціалізується на обробці чи складанні виробу одного найменування чи строго обмеженої кількості виробів, які подібні за конструкцією і технологією.

Основною ланкою потокового процесу є потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом.

Потокові лінії розділяються на одно- та багато- предметні, безперервно- та перервно-потокові.

Організацію проектування потокової лінії здійснюють в такій послідовності:

1. вибирають тип потокової лінії;

2. розробляють схему складання (для складальних процесів);

3. розраховують такт (ритм) потокової лінії;

Такт роботи лінії – інтервал часу між запуском і випуском двох суміжних виробів на лінії

Ритм роботи лінії – час передачі партії виробів з однієї операції на іншу.

4. коригують технологічний процес і синхронізують операції;

Синхронізація роботи лінії – вирівнювання продуктивності по всіх операціях технологічного процесу.

Операція вважається синхронною, коли тривалість її дорівнює або є кратною такту.

5. визначають кількість робочих місць;

6. проектують робочі місця і планують потокову лінію;

7. роблять розмітку розподільчого конвеєра.