39. Стримерний пробій
Стример — це слабоіонізований тонкий канал, який утворюється із первинної лавини у достатньо сильному полі і проростає в ту чи іншу, або й в обидві сторони, до електродів. Біля порогу плоского проміжку — від самого анода до катода. Досягаючи електродів, через наявність власної провідності, він може так трансформувати поле, що відкриється можливість різкого підсилення іонізації і струму, що, зрештою, призведе до іскрового розряду на даному проміжку. Виникнення стримера і замикання ним проміжку — не необхідна, але інколи достатня умова для здійснення пробою.
Для перетворення лавини у стример у ній повинне досягатися досить велике підсилення. Поле просторового заряду повинно вирости до величини порядку прикладеного, інакше не буде причин для порушення нормального ходу розвитку лавини. У не занадто довгих плоских проміжках, при невеликих напругах (порівняно з пробивними), це відбувається, коли лавина вичерпує весь резерв підсилення, тобто досягає анода. Стример зароджується тоді біля самого аноду, в області найбільшого просторового заряду, і проростає до катоду. Такий стример називають катодонаправленим. У довгих проміжках, при великих перенапругах (рос. перенапряжениях) число зарядів у первинній лавині стає достатньо великим раніше. Лавина перетворюється на стример не доходячи до анода. У цьому випадку стример проростає до обох електродів. Якщо стример утворюється, коли лавина ще недалеко відійшла від катода, він проростає в основному в сторону анода. Такий стример називають анодонаправленим.
40. Іскровий розряд
Він виникає при атмосферному або більшому тисках в не дуже коротких проміжках. В цих умовах Uзап самостійного розряду велика. Однак після пробою розрядного проміжку його опір різко падає, виникає сильний струм і відбувається перерозподіл напруги у колі: на розрядному проміжку падіння напруги мале.
При джерелах напруги малої потужності після короткочасного імпульсу розряд зникає. Напруга на електродах знову наростає і знову – пробій.
При потужних джерелах Uа катод при розряді сильно розігрівається і виникає дуговий розряд.
По зовнішньому вигляду іскровий розряд – це пучок яскравих звилистих каналів, що пронизують розрядний проміжок. Якщо між катодом і анодом покласти не дуже товстий діелектрик (скло, текстоліт ), то іскра прибиває цей діелектрик ( утворює в ньому отвір).
Якщо
dанод-катод мала,
то відбувається при іскровому розряді
ерозія аноду. Це є метод обробки матеріалу
з метою різання, свердління і т.п.
Температура газу в каналі іскри
10 000
0С (!) . Таке різке підвищення
температури газу за малий час викликає
дуже сильне та миттєве збільшення тиску
газу (вибух). Це й є причиною характерного
для іскрового розряду звукового ефекту
у вигляді потріскування, щелкання,
гуркоту грому при блискавці (іскровий
розряд величезної потужності). А висока
температура в каналі іскри визиває дуже
сильний розігрів електрода, що і є
головною причиною ерозії.
Сюди ж на всякий випадок
Коронний розряд
Він виникає при великих тисках і неоднорідному електричному полі в розрядному проміжку – один або два електроди мають малий радіус кривини. При підвищені напруги виникає слабкий несамостійний тихий розряд з малим струмом, а потім при певній напрузі з’являється коронa – тонкий шар, що світиться біля електроду малого радіусу кривини.
Механізм:
напруженість електричного поля біля
катоду максимальна (він має малий
радіус). Тому, електрони набувають
енергії, достатньої для збудження атомів
газу та для іонізації – навіть утворюються
лавини електронів поля. Однак ці лавини
електронів до опору не доходять, бо на
певній відстані від катоду
буде малою і електрони не наберуть
потрібної для іонізації енергії.
В розряді на постійному струмі, коронувати може як позитивний електрод (позитивна корона), так і негативний (негативна корона). Обидва електроди коронують, якщо вони мають велику кривину. Для змінної напруги позитивна і негативна корони з’являються по черзі у електродів з великою кривиною.
У техніці великих напруг корона – небажане явище. Корона між проводами ліній високої напруги і частинами високовольтної апаратури призводить до зростання втрат під час передачі енергії та до руйнування поверхні ізоляторів іонним бомбардуванням та хімічною дією завдяки озону, окисів азоту та азотної кислоти ( коли є волога).
Корисне використання коронного розряду – електрофільтри та електросепаратори.
Оглавление
1. Визначення плазми 1
2. Самостійний та несамостійний розряди 2
3. Рух зарядів в схрещених електричному та магнітному 4
4. Високочастотний розряд. 6
5. Рух зарядів в неоднорідних магнітних полях. 9
6. Термоемісійний перетворювач енергії. 10
7. Газорозрядні і плазмові лазери. 12
8. Фоторекомбінаційні процеси в плазмі. 16
9. Збудження атомів і молекул електронами. 17
10. Дуговий розряд 19
11. Адіабатичний інваріант. 21
12. Тліючий розряд 25
13. Ефективний переріз розсіювання. Довжина вільного пробігу. 28
14. Таунсендівський пробій. 30
15. Плазмова технологія осадження плівок 32
16. Ударно-випромінювальна рекомбінація 33
17. Пружна взаємодія електронів з атомами і молекулами 35
18. Коротка магнітна лінза. 37
19. Непружна взаємодія електронів з атомами і молекулами. 39
20. Темний таунсендівський розряд 41
21. Адіабатичний інваріант. 42
22. Плазмові технології осадження алмазних плівок 45
23. Плазмова технологія осадження плівок 46
24. Дуговий розряд 47
25. Взаємодія важких частинок в плазмі 50
26. Рух зарядів в схрещених електричному та магнітному 52
27. Асоціативна іонізація 54
28. Плазмове травлення 56
29. Перезарядка 58
30. Непружна взаємодія першого та другого роду. 59
31. Високочастотний розряд. 61
32. Таунсендівський пробій. 64
33. Коливальне збудження молекул в плазмі 66
34. Радіус дебая 68
35. Магнетронний розряд 69
36. Плазмова частота 70
37. Синтез вуглецевих мононуклеозів 71
38. Рух зарядів в схрещених електричному та магнітному 73
39. Стримерний пробій 75
40. Іскровий розряд 76