- •2. Предмет і поняття теорії держави і права
- •4. Становлення людського суспільства: головні етапи формування держави. Ознаки суспільства та держави
- •6. Головні передумови виникнення держави: економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, психологічні
- •7. Співвідношення держави і суспільства. Роль держави в організації суспільного життя
- •8. Загальне поняття держави та її ознаки
- •9. Поняттята характеристика суверенітету держави
- •10. Держава і громадянське суспільство: поняття, співвідношення, характеристика
- •11. Сутність та основні ознаки державної соціальної демократії
- •12. Сутність та загальна характеристика громадянського суспільства
- •13. Ознаки, які відрізняють державу від інших організацій у суспільстві
- •14. Типологія держав та їх загальна характеристика
- •15. Поняття правової держави та її ознаки
- •16. Функції держави: поняття та види
- •17. Загальне поняття та елементи форми держави
- •18. Поняття державного правління та його характеристика. Види форм правління сучасних держав
- •19. Поняття державного устрою. Види устрою сучасних держав
- •20. Поняття державного режиму. Основні види державних режимів
- •21. Основні ознаки федерації та їх характеристика
- •22. Основні ознаки конфедерації та унітарної держави
- •23. Порівняльний аналіз унітарної, федеративної та конфедеративної держав
- •24. Основні ознаки демократичного та антидемократичного режиму
- •25. Поняття влади, її основні ознаки та джерела
- •26. Сутність державної публічної влади та її характеристика
- •27. Правові форми та способи реалізації державної влади
- •28. Механізм держави та його структура
- •29. Загальна характеристика апарату держави
- •30. Принципи формування і діяльності апарату сучаної держави
- •31. Поняття органу держави, види та характеристика
- •32. Державні службовці в механізмі держави: поняття, види
- •33. Принцип поділу влади. Система взаємних стримувань та противаг
- •34. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •35. Елементи політичної системи суспільства та їх характеристика
- •36. Громадські організації та об’єднання в політичній системі суспільства: поняття, характеристика
- •37. Політичні партії в політичній системі суспільства: поняття та види
- •38. Правові форми взаємовідносин держави та громадських об’єднань
- •39. Держава – базовий елемент політичної системи суспільства: роль та функції
- •40. Поняття механізму політичної влади, його структура та характеристика
- •41. Поняття та структура (елементи) правової норми
- •42. Основні види норм права
- •43. Поняття та основні форми реалізації норм права
- •44. Юридична відповідальність: поняття, суть, правова природа
- •45. Соціальна цінність, функції права та його структура
- •46. Поняття та елементи механізму правового регулювання
- •47. Поняття та види нормативно-правових актів
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Поняття та необхідність тлумачення права
- •50. Тлумачення - роз’яснення за суб’єктами: офіційне та неофіційне
- •51. Поняття, ознаки та види законів
- •52. Правові презумпції та аксіоми в системі принципів права
- •53. Правотворчість: поняття, ознаки, стадії, види. Суб’єкти законодавчої ініціативи
- •54. Способи та види тлумачення правових норм
- •55. Поняття та види юридичних фактів
- •56. Поняття та структура правової норми
- •57. Поняття та основні принципи законності
- •58. Поняття та основні стадії процесу застосування права
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •59. Поняття системи права, її характерні риси та особливості
- •60. Поняття, мета та функції юридичної відповідальності
- •61. Поняття правопорушень, причини та шляхи їх подолання
- •62. Механізм правового регулювання – поняття та характеристика
- •63. Поняття та елементи стадій правового регулювання
- •64. Праворозуміння: поняття, концепції, суб’єкт, об’єкт, зміст
- •65. Поняття, ознаки, види правосвідомості
- •66. Поняття прогалин у праві та шляхи їх подолання
- •67. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •68. Поняття гарантій законності. Спеціальні засоби та заходи, за допомогою яких забезпечується режим законності
- •69. Поняття та види принципів права
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі, щодо кола осіб
- •71. Правовідносини як особливий різновид соціальних відносин. Поняття та зміст правовідносин
- •72. Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •73. Поняття, основні риси та функції правової культури
- •74. Поняття та види дисципліни. Співвідношення дисципліни з законністю, правопорядком і громадським порядком
- •75. Правозастосовні акти: поняття, види та вимоги до них
- •76. Поняття підзаконних нормативно-правових актів: ознаки та види
- •77. Юридичні властивості суб’єктів права. Правоздатність, дієздатність та деліктоздітність: поняття та характеристика
- •78. Поняття, ознаки та види правової та правомірної поведінки
- •79. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень
- •80. Правовий нігілізм: поняття та шляхи його подолання в сучасній Україні
4. Становлення людського суспільства: головні етапи формування держави. Ознаки суспільства та держави
Для держави характерно:
1)поява соціально неоднорідного,класово розшарованого суспільства,яке має антагоністичні протиріччя;
2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.);
3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування;
4) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., -- на який спирається державний апарат;
5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади;
6) поява офіційної системи оподаткування;
7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.
Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочатку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися.
Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:
європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);
східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.).
На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд зажадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.
Східні держави — деспотичні монархії — не мали ясно вираженої класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробництва, й правителем над членами общини, їх експлуататором. Родоплемінне вельможне панство привласнювало не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи у власному розпорядженні якісь матеріальні блага, воно втрачало їх разом з утратою посади. Значення приватної власності, яка посідала певне місце в країнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власністю держави або церкви, але не приватних осіб.
Особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище і владу як дані Богом, Правитель проголошувався носієм Божої волі, посередником між Богом і людьми. Так відбувався процес сакралізації влади — проголошення її священною, непорушною, недоторканною.
Особливості виникнення держав східного типу:
- основу економічних відносин складає державна форма власності;
- приватна власність має другорядний характер;
- державна влада є деспотичною;
- є потужний чиновницький апарат;
- відбувається сакралізація (освячення) влади;
- встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке протягом століть не розвивається.
На території Європи (європейський шлях виникнення держави) головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної власності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави виникли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збереженням державної власності (Спарта).
В Афінах появу держави нерідко називають класичною формою походження держави. Вона виникла безпосередньо із внутрішніх, класових протиріч, які розвилися в надрах родоплемінного суспільства.
У Давньому Римі процес формування класів і держави внаслідок цілої низки причин гальмувався, і перехідний до держави період розтягся на століття. В основному процес утворення держави в Давньому Римі був таким же, як і в Афінах, лише супроводжувався боротьбою плебеїв (прийшлого населення) проти патриціїв (римського родового вельможного панства). Плебеї — особисто вільні, не пов'язані з римським родом, мали торгове і промислове багатство. Боротьбою проти патриціїв за владу вони стимулювали розкладання родоплемінного ладу і утворення держави.
У Давній Спарті поява держави була обумовлена не лише внутрішньоекономічними причинами, а й завойовницькими походами, у результаті яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а общинними рабами (ілотами). Перевищення кількості ілотів над спартанцями і острах загрози повстання з їх боку зумовили формування держави на підґрунті специфічної форми землекористування. Тут приватна власність на землю і рабів не допускалася, земля розподілялася порівну серед общинників на правах володіння.
У давніх германців утворення держави було прискорене завоюванням значних територій Римської імперії. Родова організація не була пристосована для панування над завойованими територіями. Це призвело до розвитку прафеодального (або ранньофеодального) ладу на землі колись-то могутньої Римської 5. Норми поведінки та організація влади в первісному суспільстві
Для кожного суспільства характерна визначена система підпорядкування між людьми (соціальна влада) і регулювання їхнього поводження за допомогою загальних правил (соціальних норм). Відмітною рисою суспільної влади і норм первіснообщинного ладу є те, що вони виражали і забезпечували єдність співтовариства людей, обумовлена суворою економічною необхідністю. Знаряддя праці були примітивні, продуктивність праці — низька, і для людей не було іншого виходу, як жити спільно — групами, родом, плем'ям, спільно мати і використовувати засобу виробництва. Це спричиняло необхідність суспільної власності на засоби виробництва і розподілу продуктів праці на засадах рівності.
Суспільна влада первісного суспільства характеризувалася низкою рис.
По-перше, основою організації суспільства був рід (родова громада) - об'єднання людей по дійсному чи умовному кровному спорідненню, а також спільності майна і праці. Кожен рід виступав у якості самостійної господарської одиниці. Роди поєднувалися в племена чи об‘єднання племен. По-друге, соціальна влада будувалася на засадах первісної демократії, суспільного самоврядування і спиралася на авторитет, повагу, традиції. Органами влади виступали родові збори, тобто збори всіх дорослих членів роду, і старійшини. Деякі функції влади виконували воєначальники. Загальними справами племені керувала рада, утворена зі старійшин і воєначальників родів.
По-третє, соціальна влада була єдиною, тому що роду властива взаємодопомога; усередині родової організації не було груп із протилежними інтересами, і тому всі питання врівноважувалися порівняно легко, без конфліктів.
Правилами поводження людей у первісному суспільстві були звичаї - історично сформовані норми поводження, що ввійшли в звичку в результаті багаторазового застосування протягом тривалого часу. Вони регулювали працю, побут членів роду, сімейні відносини і т.д. Одночасно це були і норми організації громадського життя, і норми первісної моралі, і норми релігії, зв'язані з відправленням обрядів, ритуалів.
Для соціальних норм первіснообщинного ладу характерно те, що вони були продиктовані економічною необхідністю, виражали інтереси всіх членів первісного суспільства, існували у свідомості і поводженні людей, не передбачали чіткого розподілу на права й обов'язки, їхнє виконання забезпечувалося в основному звичкою.