![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •2. Предмет і поняття теорії держави і права
- •4. Становлення людського суспільства: головні етапи формування держави. Ознаки суспільства та держави
- •6. Головні передумови виникнення держави: економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, психологічні
- •7. Співвідношення держави і суспільства. Роль держави в організації суспільного життя
- •8. Загальне поняття держави та її ознаки
- •9. Поняттята характеристика суверенітету держави
- •10. Держава і громадянське суспільство: поняття, співвідношення, характеристика
- •11. Сутність та основні ознаки державної соціальної демократії
- •12. Сутність та загальна характеристика громадянського суспільства
- •13. Ознаки, які відрізняють державу від інших організацій у суспільстві
- •14. Типологія держав та їх загальна характеристика
- •15. Поняття правової держави та її ознаки
- •16. Функції держави: поняття та види
- •17. Загальне поняття та елементи форми держави
- •18. Поняття державного правління та його характеристика. Види форм правління сучасних держав
- •19. Поняття державного устрою. Види устрою сучасних держав
- •20. Поняття державного режиму. Основні види державних режимів
- •21. Основні ознаки федерації та їх характеристика
- •22. Основні ознаки конфедерації та унітарної держави
- •23. Порівняльний аналіз унітарної, федеративної та конфедеративної держав
- •24. Основні ознаки демократичного та антидемократичного режиму
- •25. Поняття влади, її основні ознаки та джерела
- •26. Сутність державної публічної влади та її характеристика
- •27. Правові форми та способи реалізації державної влади
- •28. Механізм держави та його структура
- •29. Загальна характеристика апарату держави
- •30. Принципи формування і діяльності апарату сучаної держави
- •31. Поняття органу держави, види та характеристика
- •32. Державні службовці в механізмі держави: поняття, види
- •33. Принцип поділу влади. Система взаємних стримувань та противаг
- •34. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •35. Елементи політичної системи суспільства та їх характеристика
- •36. Громадські організації та об’єднання в політичній системі суспільства: поняття, характеристика
- •37. Політичні партії в політичній системі суспільства: поняття та види
- •38. Правові форми взаємовідносин держави та громадських об’єднань
- •39. Держава – базовий елемент політичної системи суспільства: роль та функції
- •40. Поняття механізму політичної влади, його структура та характеристика
- •41. Поняття та структура (елементи) правової норми
- •42. Основні види норм права
- •43. Поняття та основні форми реалізації норм права
- •44. Юридична відповідальність: поняття, суть, правова природа
- •45. Соціальна цінність, функції права та його структура
- •46. Поняття та елементи механізму правового регулювання
- •47. Поняття та види нормативно-правових актів
- •48. Поняття та види форм (джерел) права
- •49. Поняття та необхідність тлумачення права
- •50. Тлумачення - роз’яснення за суб’єктами: офіційне та неофіційне
- •51. Поняття, ознаки та види законів
- •52. Правові презумпції та аксіоми в системі принципів права
- •53. Правотворчість: поняття, ознаки, стадії, види. Суб’єкти законодавчої ініціативи
- •54. Способи та види тлумачення правових норм
- •55. Поняття та види юридичних фактів
- •56. Поняття та структура правової норми
- •57. Поняття та основні принципи законності
- •58. Поняття та основні стадії процесу застосування права
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •59. Поняття системи права, її характерні риси та особливості
- •60. Поняття, мета та функції юридичної відповідальності
- •61. Поняття правопорушень, причини та шляхи їх подолання
- •62. Механізм правового регулювання – поняття та характеристика
- •63. Поняття та елементи стадій правового регулювання
- •64. Праворозуміння: поняття, концепції, суб’єкт, об’єкт, зміст
- •65. Поняття, ознаки, види правосвідомості
- •66. Поняття прогалин у праві та шляхи їх подолання
- •67. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •68. Поняття гарантій законності. Спеціальні засоби та заходи, за допомогою яких забезпечується режим законності
- •69. Поняття та види принципів права
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі, щодо кола осіб
- •71. Правовідносини як особливий різновид соціальних відносин. Поняття та зміст правовідносин
- •72. Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •73. Поняття, основні риси та функції правової культури
- •74. Поняття та види дисципліни. Співвідношення дисципліни з законністю, правопорядком і громадським порядком
- •75. Правозастосовні акти: поняття, види та вимоги до них
- •76. Поняття підзаконних нормативно-правових актів: ознаки та види
- •77. Юридичні властивості суб’єктів права. Правоздатність, дієздатність та деліктоздітність: поняття та характеристика
- •78. Поняття, ознаки та види правової та правомірної поведінки
- •79. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень
- •80. Правовий нігілізм: поняття та шляхи його подолання в сучасній Україні
17. Загальне поняття та елементи форми держави
Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.
Структура форми держави - стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму.
Форма держави характеризується трьома основними елементами:
- формою державного правління,
- формою державного устрою
- формою політичного режиму.
Форму держави розглядають в широкому і вузькому значенні. Всі три елементи складають форму держави в широкому значенні цього поняття. В вузькому значенні під формою правління розуміють тільки форму державного правління.
Форма правління —це спосіб формування вищих держ.оргвнів і взаємодія між ними.це організація верховної влади в державі, характер і принципи її взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями, класами і соціальними групами. Форми правління залежать від форм демократії, від наявності певної виборчої системи або її відсутності, від наявності виборних органів тощо. За формами правління всі держави поділяються на монархії і республіки, які мають різні види.
Державний устрій —спосіб розподіу держ.влади за територ.адмін одиницями.це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв'язок окремих складових частин держави між собою і їх спільними вищими державними органами. За державним устроєм всі держави поділяються на прості і складні. До простих відноситься унітарна держава, до складних — федерація, конфедерація, імперія.
Політичний (державний) режим — це сукупність або система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується станом демократичних прав і свобод людини, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів. За формою політичного (державного) режиму всі держави поділяються на демократичні і авторитарні.
18. Поняття державного правління та його характеристика. Види форм правління сучасних держав
Форма державного правління - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі
Монархія — форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним)
Абсолютна (необмежена) - Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення)
Конституційна (обмежена) - Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.)
Республіка - форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк
Парламентська. Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина)
Президентська. Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак)
Змішана (напівпрезидентська). Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом.Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція)