- •1.Історія розвитку менеджменту. Структура менеджменту
- •2. Сутність організації. Загальні характеристики організації.
- •3. Рівні управління.
- •4. Управлінська діяльність
- •5.Ролі керівників
- •6. Планування як функція управління підприємством
- •7. Елементи та види планування
- •8. Етапи планування
- •9. Проблеми планування
- •10. Планування стратегії підприємства
- •11.Стратегічне планування виробничої програми
- •12.Виробниче планування
- •13.Бюджетне планування
- •14.Планування фінансів і капіталу
- •15.Бізнес-план
- •16.Організація виробничої служби
- •17.Організація комерційної служби
- •18.Організація фінансової діяльності
- •19.Визначення мотивації та її роль в управлінні
- •20.Сучасні теорії в мотивації
- •21.Принципи мотивації праці
- •22.Понятие "мотивація"
- •23. Мотивація трудової діяльності
- •24. Функція управління
- •25.Система контролю виробництва
- •26. Контроль фінансової діяльності
- •29. Оцінка управлінської діяльності
- •30.Процесс відбору виконавців
- •32. Управління стресами.
- •33. Управління по критерію продуктивності.
- •34. Комунікації та прийняття рішень
- •35. Процес управління за результатами
18.Організація фінансової діяльності
Для підприємств малого бізнесу, як правило, характерною є централізація всіх управлінських функцій, у т. ч. і функції управління фінансами на рівні керівника підприємства, який досить часто є і його власником (або співвласником). Якщо необхідно він звертається до послуг зовнішніх консультантів, аудиторів. Бухгалтерську роботу на таких підприємствах досить часто виконує бухгалтер-сумісник. Практика діяльності підприємств малого бізнесу в країнах Західної Європи та США показує, що складанням бухгалтерської, фінансової та податкової звітності таких підприємств займаються (за відповідну плату) здебільшого спеціалізовані консалтингові чи аудиторські фірми, а роботу щодо управління фінансами частково виконує відділ по роботі з корпоративними клієнтами обслуговуючого банку. Це пояснюється тим, що підприємствам дешевше обходиться сплата послуг зовнішніх консультантів, ніж утримання власних фінансових чи бухгалтерських служб.
На великих підприємствах прийняття рішень у галузі управління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фінансових служб у структурі підприємства та їх функціональні компетенції залежать від типу організаційної структури, яка запроваджена на підприємстві. Розрізняють функціональну, дивізіональну та матричну організаційні структури.
Характерною для функціональної структури є концентрація на рівні окремих відділів однотипних чи споріднених функціональних завдань з метою забезпечення ефективності їх виконання за рахунок переваг спеціалізації (таку організаційну структуру можуть запроваджувати також підприємства малого і середнього бізнесу). На рис. 1.2 наведено приклад структури підприємства, побудованого за функціональним принципом, та місце фінансових служб у цій структурі.
19.Визначення мотивації та її роль в управлінні
Мотивація – це сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які спонукають людину до ефективної діяльності, задають її межі та форми, а також надають їй цілеспрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей. Це динамічний процес фізіологічного і психологічного плану, що керує поведінкою людини і визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість.
Мотивація персоналу відіграє виключно важливу роль в сучасних трудових процесах, що пов’язано з істотними змінами не лише характеру, але й змісту трудової діяльності. Розвиток сучасних ринкових відносин в умовах глобалізації висуває якісно нові вимоги до всіх аспектів організації, в тому числі й до організації персоналу. На сьогоднішній день це не тільки набір, навчання і розташування кадрів, але і формування нової свідомості, а отже, і методів мотивації.
проектування стратегії мотивації трудової діяльності забезпечує досягнення трьох її основоположних цілей: 1. Спонукання людини або соціальної групи до активної діяльності; 2. Вибір та системне використання соціально значимих для людини чи соціальної групи мотиваторів; 3. Технологізація мотиваційного управління