Вимоги до оформлення завдання

Розв’язування завдання повинно супроводжуватися поясненнями.

Курсант (студент) повинен вміти пояснити пристрій та призначення аварійного майна судна, методи його використання.

Після оформлення практичного заняття курсант (студент) проводить її захист і виставляється підсумкова оцінка.

Варіанти індивідуальних завдань

Вивчити й представити пристрій корабельних засобів для закладення пробоїн корпуса судна відповідно за варіантами:

1. Аварійний інвентар судна.

2. Аварійний інструмент на судні.

3. Аварійні матеріали на судні.

4. Твердий дерев'яний пластир з м'якими бортами.

5. Металевий клапанний пластир.

6. Металевий пластир із притискним болтом.

7. Універсальна струбцина.

Теоретичні передумови до виконання роботи

Живучість судна характеризується основним поняттям – його непотоплюваністю, що включає боротьбу екіпажа з водою, постановку пластирів або струбцин, закладенням пробоїни цементним ящиком.

Під непотоплюваністю судна розуміється його здатність залишатися на плаву після затоплення частини приміщень (відсіків) і зберігати остійність, достатню хоча б для обмеженого використання його по призначенню. Непотоплюваність судна забезпечується: конструктивними заходами при будівлі, організаційно-технічними – у процесі експлуатації, оперативними діями (боротьбою за непотоплюваність) – після одержання пробоїни.

Серед основних попереджувальних організаційно-технічних заходів щодо забезпечення непотоплюваності судна в першу чергу варто назвати систематичне навчання особового складу; зміст у справному стані всіх водонепроникних закриттів; періодичну перевірку на герметичність всіх водонепроникних відсіків; строге дотримання інструкцій із прийому й витрати рідких вантажів; підтримка всіх технічних засобів боротьби за живучість судна в стані, що гарантує їхнє негайне використання.

У боротьбу за непотоплюваність екіпаж судна звичайно вступає після аварії, при цьому він повинен визначити місце й характер ушкодження, запобігти, по можливості, поширення води, закрити пробоїну, у максимальному ступені відновити остійність ушкодженого судна й спрямити його.

Загальний принцип, якого дотримуються при боротьбі за непотоплюваність судна, формулюється в такий спосіб: відновлення остійності й випрямлення судна повинні проводитися таким чином, щоб при цьому запас плавучості витрачався в найменшому ступені.

Аварійне майно

Всі судна, за винятком судів обмеженого району плавання, повинні мати аварійне постачання відповідно до Правил класифікації й будівлі морських суден Регістра судноплавства. Норми комплектації судів аварійним постачанням залежать від району плавання, довжини й призначення судна.

До аварійного майна (постачання) відносять пластири, набори такелажного, слюсарного інструмента, бруси, пробки дерев'яні й багато чого іншого.

Додаткове постачання пасажирських судів і судів спеціального призначення:

1. Переносний автогенний агрегат.

2. Ручний гідравлічний домкрат.

3. Ковальська кувалда.

4. Ковальське зубило з ручкою.

5. Лом звичайний.

6. Домкрат гвинтової.

Аварійний інвентар, що прийшов у непридатність під час аварій і в процесі навчання, повинен бути відновлений з першою ж нагодою незалежно від установлених термінів служби.