- •2 Теоретичні засади вимірювання витрати та кількості природного газу
- •2.1 Властивості природного газу
- •2.2 Методи виміру витрати
- •2.2.1 Витратоміри змінного перепаду тиску
- •2.2.1.1 Загальна характеристика
- •2.2.1.2 Залежність між витратою і перепадом тиску у звужувальних пристроїв
- •2.2.1.3 Стандартні звужувальні пристрої
- •2.2.1.4 Витратомірні труби
- •2.2.1.5 Витратомірні труби з особливо малою втратою тиску
- •Здвоєне сопло Вентурі
- •2.2.1.6 Витратомірні труби особливого профілю
- •2.2.2 Алгоритм розрахунку витрати газу методом змінного перепаду тиску
- •2.2.2.1 Теоретичне обґрунтування виводу рівняння розрахунку витрати природного газу
- •2.2.2.2 Корекція (уточнення) рівняння витрати газу
- •2.2.2.3 Види рівнянь витрати
- •2.2.2.4 Коефіцієнт витрати діафрагм, його складові
- •2.2.2.5 Коригувальні множники, використовувані в розрахунку витрати
- •2.2.3 Тахометричні витратоміри
- •2.2.3.1 Загальна характеристика
- •2.2.4 Ультразвукові витратоміри
- •2.2.4.1 Загальна характеристика
- •2.2.4.2 Теоретичні засади методу вимірювання
- •2.2.4.3 Принцип дії і різновиди витратомірів з коливаннями, спрямованими за потоком і проти нього
- •2.2.5 Інші методи
- •2.2.5.1 Вихрові витратоміри
- •2.2.5.2 Витратоміри обтікання
- •2.2.5.3 Силові витратоміри
- •2.2.5.4 Теплові витратоміри
- •2.2.5.5 Оптичні витратоміри
- •2.2.5.6 Іонізаційні витратоміри
- •2.2.5.7 Позначкові витратоміри
- •2.2.5.8 Концентраційні витратоміри
- •2.2.5.9 Парціальні витратоміри
- •2.3 Вимірювальні трубопроводи
- •2.3.1 Вимоги до вимірювальних трубопроводів
- •2.3.2 Типи струминовипрямлячів
- •2.3.3 Вимоги до монтажу та обв’язки
2.3 Вимірювальні трубопроводи
Вимірювальний трубопровід (ВТ) у випадку використання методу змінного перепаду тиску – це прямолінійна ділянка трубопроводу разом із місцевими опорами (МО), починаючи від найдальшого МО, вказаного у розрахунковому листку, до звужувального пристрою (ЗП) і закінчуючи першим МО після ЗП (гільза термометра та пробовідбірна трубка, розташовані після ЗП, опорами не вважаються). Типи місцевих опорів та їх відстань від ЗП регламентовані в ГОСТ 8.563.1-97 та РД 50-213-80.
Вимірювальний трубопровід у випадку використання лічильника газу чи усереднювальної напірної трубки (УНТ) – це прямолінійна ділянка трубопроводу разом із МО, починаючи від найближчого МО до лічильника газу (або УНТ) і закінчуючи першим МО після лічильника газу або УНТ (гільза термометра та пробовідбірна трубка опорами не вважаються). Вимоги до типів МО та їх розташування на ВТ регламентовані в експлуатаційній документації до відповідних лічильників чи УНТ.
2.3.1 Вимоги до вимірювальних трубопроводів
Вимоги до розмірів та конструкції ВТ із ЗП – за ГОСТ 8.563.1-97 та РД 50-213-80.
Якщо для визначення витрати газу застосовують метод змінного перепаду тиску, то найменші довжини Lk1 прямих ділянок ВТ між ЗП та будь-якими найближчими до нього МО обчислюють згідно з рівнянням
, (2.85)
де ak, bk, ck постійні коефіцієнти, що залежать від типу МО, значення яких наведено в таблиці 2.3;
l, D абсолютна довжина та внутрішній діаметр розраховуваної ділянки ВТ.
Під час проектування газовимірювальної станції (ГВС) (пункту вимірювання витрати гази (ПВВГ)) необхідно застосовувати такі найближчі місцеві опори перед та після ЗП, що якнайменше спотворюють струмину газу.
Найближчими місцевими опорами перед та після ЗП повинна бути перекривна арматура (кульові клапани, крани, запірні клапани). Другим МО перед ЗП рекомендується група колін у одній площині.
Не рекомендується розташовувати ВТ із ЗП після таких місцевих опорів:
групи колін у різних площинах;
змішувачі потоків;
пристрої, що створюють закручування потоку газу.
Таблиця 2.3 Найменші відносні довжини Lk1 прямих ділянок між ЗП та МО (за ГОСТ 8.563.2-97)
Місцевий опір |
Коефіцієнти рівняння |
Найменша відносна довжина прямої ділянки за умови, що дорівнює |
||||||||||||||
ak |
bk |
ck |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,75 |
|||||||
|
Для МО, розташованих перед ЗП |
|||||||||||||||
Засувка, рівнопрохідний сферичний кран |
11,5 |
82,0 |
6,7 |
12 |
12 |
12 |
13 |
15 |
19 |
24 |
||||||
Корковий кран |
14,5 |
30,5 |
2,0 |
16 |
18 |
20 |
23 |
26 |
30 |
32 |
||||||
Клапан перекривальний, вентиль |
17,5 |
64,5 |
4,1 |
18 |
18 |
19 |
22 |
26 |
33 |
38 |
||||||
Затвор (заслінка) |
21,0 |
38,5 |
1,4 |
25 |
29 |
32 |
36 |
40 |
45 |
47 |
||||||
Конфузор |
5,0 |
114 |
6,8 |
5 |
5 |
6 |
6 |
9 |
16 |
22 |
||||||
Симетричне різке звуження |
30,0 |
0,0 |
0,0 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
||||||
Дифузор |
16,0 |
185 |
7,2 |
16 |
16 |
17 |
18 |
21 |
31 |
40 |
||||||
Симетричне різке розширення |
47,5 |
54,5 |
1,8 |
51 |
54 |
58 |
64 |
70 |
77 |
80 |
||||||
Одиночне коліно, трійник із заглушкою |
10,0 |
113 |
5,2 |
10 |
11 |
11 |
14 |
18 |
28 |
36 |
||||||
Група колін в одній площині, розгалужувані потоки |
13,5 |
82,5 |
3,7 |
14 |
15 |
17 |
20 |
26 |
36 |
42 |
||||||
Група колін у різних площинах, змішувані потоки |
33,5 |
115 |
4,0 |
34 |
35 |
37 |
41 |
49 |
62 |
70 |
||||||
Місцевий опір невизначеного типу |
54,5 |
65,0 |
1,6 |
60 |
64 |
70 |
76 |
84 |
92 |
96 |
||||||
Гільза термометра, густиноміра або кишеня з діаметром: 0,03 D 0,13 D |
5,0 20,0 |
0,0 0,0 |
0,0 0,0 |
5 20 |
5 20 |
5 20 |
5 20 |
5 20 |
5 20 |
5 20 |
||||||
Струминовипрямляч |
22,0 |
0,0 |
0,0 |
22 |
22 |
22 |
22 |
22 |
22 |
22 |
||||||
|
Для МО, розташованих за ЗП |
|||||||||||||||
Будь-який місцевий опір |
0,00 |
8,55 |
0,55 |
4 |
5 |
6 |
6 |
7 |
7 |
8 |
||||||
Примітки: 1 Значення найменших довжин прямих ділянок у пунктах 1,2,3,4 таблиці 2.3 наведено для повністю відкритої перекривальної арматури. 2 Довжини прямих ділянок вимірюють від торців діафрагми до зовнішньої межі встановлення МО. 3 Термометри та густиноміри діаметром менше, ніж 0,13 D, встановлюють за ЗП на відстані від 5D до 15D. Будь-які термометри перед ЗП встановлюють на відстані не далі першого МО. |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відносний діаметр
У вимірювальних комплексах із лічильниками газу довжини прямих ділянок ВТ між лічильником і найближчими місцевими опорами повинні відповідати зазначеним у технічній документації на лічильник. За відсутності регламентованих довжин прямих ділянок трубопроводу, похибка від впливу місцевих опорів визначається під час повірки ВП разом з цими опорами або довжина прямої ділянки вибирається:
для турбінних лічильників – не менше за 10D20 перед лічильником, а після лічильника – не менше за 5D20;
для роторних лічильників – не менше за 2D20 перед та після лічильника.
Допускається скорочувати довжину прямої ділянки трубопроводу перед турбінним лічильником за умови встановлення струминовипрямляча.
Конструкція ВТ повинна передбачати можливість компенсації температурної деформації прямих ділянок.