Завдання 7 Кресленик електричної схеми приладу

(приклад завдання див. спец. літературу; [8, С. 262-265])

Дано: електричний прилад вибрати самостійно.

Виконати:

• принципову електричну схему;

• скласти перелік електричних елементів.

Методичні вказівки

1. Кресленик електричної схеми виконати на форматі А3 (297х420).

2. Схему викреслити для виробу, що знаходиться у відключеному стані. Елементи схеми зобразити у виді умовних графічних познак, встановлених стандартами СКД, суміщеним чи рознесеним способом:

• при суміщеному способі складові частини елементів зображають на схемі спільно, інакше поблизу один від одного;

• при рознесеному способі складові частини одного елемента або пристрою викреслюють у різних місцях схеми, щоб окремі ланцюги виробу були показані наочніше. Рознесеним способом виконують схеми автоматики і електрообладнання, інакше схеми, що утримують багато однотипних контакторів, реле і комунікаційних пристроїв;

• з метою спрощення схеми використовувати групові лінії зв’язку (послідовного чи паралельного) декількох однакових елементів.

• лінії групового зв’язку показати однією стовщеною лінією;

• лінії зв’язку, що направлені до групових ліній зв’язку, і лінії адрес (від групової лінії) позначити узгодженими порядковими номерами.

1. Оформити кресленик електричної схеми за стандартами ГОСТ 2. 702-75, ГОСТ 2.701-84:

• кожен елемент або пристрій, зображений на схемі, повинен мати позиційне літерно-цифрове позначення у відповідності з вимогами, які необхідно надавати в межах даного виробу;

• порядковий номер елементам та пристроям надають починаючи з одиниці в межах групи елементів з однаковими літерними позиційними позначеннями;

• порядкові номери встановлюють у відповідності з послідовністю розташування елементів на схемі зверху до низу в направленні зліва направо;

Рис. 8. Приклад завдання №6 – "Комплексний кресленик моделі"

Рис. 9. Приклад завдання №6 – "Корпус" (аксонометрія моделі)

Рис. 9. Таблиця переліку електричних елементів

• позиційні позначення проставляють біля графічних позначень з правого боку або над ним;

• при рознесеному способі зображення елементів, його позиційні позначення проставляють біля кожної складової частини;

• при зображенні перемикачів, крім позиційного позначення, потрібно вказувати позначення контактів виводів, нанесених на виробі або встановлених в їх документації.

1. Скласти перелік електричних елементів:

• таблицю виконати за зразком (рис. 9);

• таблицю розміщують на самій схемі або окремо на форматі А4;

• елементи схеми записати до таблиці за окремими групами, наприклад, спочатку резистори, потім конденсатори і т.д.;

• у межах кожної групи елементи слід записувати в послідовності зростання їх порядкових номерів.

3. Запитання зі контролю знань

1. Предмет та задачі нарисної геометрії.

2. Сутність процесу проекціювання.

3. Центральне та паралельне проекціювання.

4. Коефіцієнт спотворення та можливості його зміни при паралельному проекціювання.

5. Додаткове проекціювання та випадки його використання.

6. Комплексне креслення точки (епюр Монжа).

7. Виміри та координати точки.

8. Способи побудови третьої проекції точки за двома її заданими.

9. Положення точки відносно площин проекцій.

10. Пряма та її положення відносно площин проекцій:

• прямі рівня;

• проекціювальні прямі;

• прямі загального положення.

Слід прямої.

Взаємне розташування точки і прямої у просторі.

Взаємне розташування двох прямих у просторі.

Теорема прямокутного трикутника.

Ділення відрізка в заданому відношенні.

Визначення дійсної величини прямої методом прямокутного трикутника.

Способи завдання площини. Спосіб слідів.

Положення площини відносно площин проекцій:

• площини рівня;

• проекціювальні площини;

• площини загального положення.

Умова належності прямої площині; точка і площина.

Головні лінії площини.

Лінії найбільшого нахилу площини.

Умова паралельності прямої до площини.

Перпендикулярність прямої до площини.

24. Умова паралельності двох площин.

25. Умова перпендикулярності двох площин.

26. Способи перетворення площин проекцій та їх сутність:

• спосіб заміни площин проекцій;

• спосіб обертання навколо проекціювальної прямої, горизонталі чи фронталлі;

• спосіб плоско-паралельного переміщення;

• спосіб суміщення;

• спосіб допоміжного проекціювання.

27. Проекціювання геометричних тіл та побудова точок на їх поверхнях.

28. Класифікація поверхонь.

29. Криві лінії:

• плоскі криві;

• криві другого порядку;

• просторові криві.

30. Криві поверхні.

31. Переріз геометричних поверхонь площинами, визначення проекцій фігур перерізу:

• спосіб “граней”;

• спосіб “ребер”.

32. Перетин прямої з поверхнею.

33. Взаємний перетин поверхонь. Побудова ліній перетину поверхонь:

1. спосіб допоміжних січних площин;

2. спосіб концентричних і ексцентричних допоміжних сфер;

3. спосіб допоміжних площин загального положення.

34. Розгортка поверхонь та її властивості.

35. Побудова розгорток поверхонь, що розгортаються і нерозгорнутих.

• метод розкатки;

• метод трикутників (тріангуляції);

• метод нормального перерізу;

36. Аксонометричне проекціювання.

37. Види аксонометричних проекцій:

• прямокутні аксонометричні проекції;

• косокутні аксонометричні проекції.

38. Основні правила оформлення креслень:

• формати – ГОСТ 2.301-68;

• масштаби – ГОСТ 2.302-68;

• лінії креслення – ГОСТ 2.303-68;

• креслярський шрифт – ГОСТ2.304-81.

39. Прийоми викреслювання контурів технічних деталей:

• спряження;

• лекальні криві.

40. Основні правила нанесення розмірів – ГОСТ 2.307-68.

41. Види та їх класифікація.

42. Розрізи їх побудова та класифікація.

43. Побудова половини вигляду з половиною розрізу.

44. Перерізи винесені та накладені їх виконання та позначення.

45. Виносні елементи їх позначення та виконання.

46. Які бувають схеми залежно від виду елементів та зв’язків між ними?

47. Що включає позначення елементів на схемах?

48. Як оформляють таблицю переліку елементів?

49. Сформулювати визначення комп’ютерної графіки.

50. Які основні задачі розв’язує КГ?

51. Які основні галузі запровадження комп’ютерної графіки?