24. Неподаткові надходження

Важливим дохідним джерелом бюджету є неподаткові надходження, які становлять близько третини від загальної суми доходів.Залежно від видів та методів їхньої мобілізації вони об’єднуються у п’ять груп:1) доходи від власності та підприємницької діяльності;2) адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;4) інші неподаткові надходження;5) власні надходження бюджетних установ.1. Доходи від власності та підприємницької діяльності включають доходи, що зумовлені виконанням економічних функцій державою як власника, а саме: надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; дивіденди, нраховані на акції господарських товариств, які є у державній власності, рентна плата; тощо.2. Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу – це плата за утримання дітей у школах-інтернатах; плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів, державне мито; митні збори.Державне мито – це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.3. Надходження авід штрафів та фінансових санкцій: суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємствами частки вартості виготовленої нестандартної продукції з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції. За порушення стандартів, норма і правил підпр. д-сті СГ сплачують штрафи, частина яких спрямовуюється до Державного бюджету (60 %), і місцевих бюджетів (30 %) та Комітету України з питань стандартизації, методології та сертифікації для розвитку його матеріально-технічної бази (10 %).Адміністративні штрафи сплачують юридичні і фізичні особи за порушення стандартів, прав споживачів, санітарних умов, правил пожежної безпеки тощо, ці кощти спрямовуються до Державного бюджету.4. Інші надходження, серед яких: надходження від реалізації конфіскованого майна, сум кредиторської та депонентської заборгованості п-в, орг-й, установ, щодо яких минув строк позовної давності; від реалізації надлишкового озброєння; портовий збір; додаткові збори на виплату пенсій тощо.5. Сюди входять власні надходження бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду державного та місцевих бюджетів залежно від того, з якого бюджету фінансується установа. До доходів, отриманих належать: доходи за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами; плата за надання додаткових освітніх послуг; плата за медичні послуги тощо.

25. . Загальнообов‘язкове соціальне страхування на випадок безробіття

Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Джерелами формування фонду виступають: - асигнування з Державного бюджету; - страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством; - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку; - благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм; - кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; інші кошти. Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;Допомога по безробіттю залежить від попереднього стажу: мінімальний стаж = 26 тижнів, сплачується 60% від сер. з/п якщо стаж 5-10 р., 70 % - > 10р., 55% - 2-5 р., 50 % - <=2 р. Виплата здійснюється за таким механізмом: протягом 90 календарних дн. виплачується 100% відповідно нарахованої суми, слідуючи 90 дн. – 80%Ю, останні 90 дн. – 70%. Після цього виплати припиняються. Допомога розрахована на 360 днів. Всю допомогу можна отримати за 1 раз, якщо особа розпочинає власну справу.- допомога по частковому безробіттю;- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

26. Податкові надходження служать важливою формою перерозподілу валового внутрішнього продукту і забезпечують мобілізацію майже три чверті доходів бюджетів України. Вони включають такі податкові надходження:а) податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;б) податки на власність;в) збори за спеціальне використання природних ресурсів;г) внутрішні податки на товари та послуги;д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;є) інші податки.Найбільшу частку податкових надходжень до бюджетів (до 49,2% усіх податкових надходжень у 2003р.) становлять податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості. До цієї групи податків належать прибутковий податок з громадян та податок на прибуток підприємствЦей податок відображає характер взаємовідносин між державою та її громадянами. Рівень оподаткування доходів фізичних осіб безпосередньо впливає на реальні особисті доходи значної частини населення. За обсягами надходжень цей податок займає друге місце серед усіх податків.Податок на прибуток підприємств — один із найважливіших податків. Разом з податком на доходи фізичних осіб та податком на до­дану вартість податок на прибуток є основою податкової системи. Він використовується як засіб для реалізації стабілізаційної політики у державі та її структурної перебудови.До другої групи податкових надходжень — податків на власність — належать періодичні податки на чисту вартість майна (податок на нерухоме майно підприємств та податок на нерухоме майно громадян), а також податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Третю групу податкових надходжень об´єднують збори за спеціальне використання природних ресурсів. До неї належить збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання вод­них ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю та плата за використання інших природних ре­сурсів. Економічний зміст зазначених зборів і платежів полягає в тому, що вони відіграють не лише фіскальну, а й стимулюючу роль, орієнтуючи суб´єктів господарювання на ефективніше використання відповідних видів ресурсів.До четвертої групи податкових надходжень належать внутрішні податки на товари та послуги. Це, зокрема, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за ліцензії на певний вид господарської діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. У складі внутрішніх податків на товари та послуги найбільшу частку () становить по­даток на додану вартість. За економічною сутністю він належить до непрямих податків і сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання. До складу податкових надходжень четвертої групи належить також плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності та плата за ліцензії на певні види господарської діяльності. Об´єктом патентування деяких видів підприємницької діяльності є торгівельна діяльність за готівкові кошти та із використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (враховуючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність із надання послуг у сфері ігрового бізнесу і побутових послугП´ята група податкових надходжень об´єднує податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції: ввізне мито; вивізне мито; кош­ти, отримані за вчинення консульських дій; інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності.Мито — непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону України, тобто з імпорту, експорту та транзиту товарів. Згаданий податок включається у ціни на товари і сплачується за рахунок покупця. В Україні застосовуються такі види мита: ввізне (імпортне), вивізне (експортне), транзитне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. Мито на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, нараховуються на основі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України.Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок єдиного митного тарифу і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті. Мито зараховується до доходів Державного бюджету.Джерелом доходів Державного бюджету також виступають консульські збори. Вони справляються за оформлення ввізних документів для в´їзду в Україну, які надаються дипломатичними представництвами та консульськими установами України. Шоста група податкових надходжень об´єднує інші податки, зокрема: групи місцевих податків і зборів; фіксований сільськогоспо­дарський податок; єдиний податок для суб´єктів малого підприємництва; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Фіксований податок для сільськогосподарських товаровиробників запроваджено з метою спрощення системи оподаткування в галузі сільського господарства та спрощення механізму сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками.

27.Органи Державного казначейства покликані сприяти безперебійному та ефективному функціонуванню бюджетної системи України в межах основних напрямків бюджетної політики.Оскільки завдяки органам Державного казначейства на місцях здійснюється фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значнобільшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконаннядержавного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного икористання коштів органи Державного казначейства мають право вилучатиу міністерств, відомств, установ і організацій суми коштів, виділених раніше в порядку фінансування з державного бюджету.З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення контролю за використанням бюджетних коштів фінансові органи і відділення Державного казначейства на місцях тісно співпрацюють між собою, а також організовують свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади, податковою службою, органами контрольно-ревізійної служби України. Практичну дієвість бюджетної системи України в плані організації касового виконання державного бюджету функції органів казначейства вбачають:— у посиленні контролю за надходженням, цільовим і економним використанням державних коштів;— у дотриманні чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, а також надходження та використання державних позабюджетних фондів;— у підвищенні оперативності в управлінні наявними коштами та дотриманні фінансової дисципліни. Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за допомогою цього органу провадитиметься ефективне і обов'язково цільове витрачання коштів державного бюджету. В частині казначейського виконання державного та місцевих бюджетів:-облік видатків (обробка первинних документів розпорядників коштів бюджетів, формування на їх основі казначейських платіжних документів,відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками, здійснення контролю);-облік доходів в розрізі кодів бюджетної класифікації та кодів територій,враховуючи операції за доходами, що підлягають розподілу між загальним та спеціальним фондами бюджету, а також між бюджетами всіх рівнів;-облік асигнувань, враховуючи їх формування, рух та використання;-ведення зведеного кошторису доходів та видатків державного та місцевих бюджетів;=ведення та облік кошторисів видатків установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;=облік лімітів на здійснення видатків;-формування пропозицій щодо здійснення видатків;-обробка та облік розподілів коштів на здійснення видатків;-формування банківських платіжних документів та проведення безготівкових розрахунків через банківську систему електронних платежів з забезпеченням виконання вимог Національного банку України щодо захисту інформації;-облік безгрошових операцій (взаємозаліки, взаємні розрахунки між бюджетами, векселі);-формування пакету звітних форм.

28. Менеджмент державних фінансів управління державними фінансами — це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування й використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні державних органів управління. Понад 70 відсотків цих фондів становлять кошти бюджетів, тому бюджетний менеджмент — центральна ланка управління державними фінансами. Бюджетний менеджмент спрямований на управління бюджетними ресурсами в процесі їхнього руху на всіх етапах бюджетного процесу. Менеджмент державних фінансів загалом і бюджетний менеджмент зокрема можуть розглядатися лише відповідно до умов функціонування всіх гілок влади в кожній державі. Бюджетний менеджмент має об'єкт і суб'єкт управління. Об'єктом управління є процес створення й використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави, органів місцевого самоврядування і підприємницьких структур державної форми власності. Суб'єктом управління є фінансові органи держави.Організаційну й методичну роботу з управління державними фінансами здійснює Міністерство фінансів України. Його повноваження й основні функції визначаються положенням "Про Міністерство фінансів України", яке затверджує Кабінет Міністрів.Центральний апарат міністерства забезпечує втілення в життя державної фінансової політики, розробляючи конкретні методи впливу на ефективність суспільного виробництва, визначаючи оптимальні розміри мобілізації фінансових ресурсів до бюджету, оздоровлюючи фінансове становище в окремих галузях. Цього досягається завдяки розробці разом із Міністерством економіки України зведеного фінансового балансу держави і використання його показників для складання бюджетів. Успішне функціонування державних фінансів можливе за наявності правової основи. Для її формування Міністерство фінансів розробляє проекти законів України з питань фінансів, бюджету, податків, видає постанови й розпорядження Кабінету Міністрів. На цій основі розробляються інструкції про порядок їхнього застосування за відповідних економічних умов.Найважливішими функціями центрального апарату міністерства є організація роботи зі складання і виконання державного бюджету; методичне керівництво роботою в галузі бюджетного і фінансового планування й фінансування передбачених витрат; ведення обліку і складання звіту про виконання зведеного і державного бюджетів; підготовка інформаційних матеріалів і доповідей Кабінету Міністрів України про хід виконання бюджетів. У процесі мобілізації доходів бюджету Міністерство фінансів організує роботу щодо контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків, розробляє концепцію податкової політики, готує пропозиції щодо встановлення ставок податків і платежів до бюджету та позабюджетних фондів, вирішує питання про відстрочення платежів, надання пільг.У міністерствах і відомствах, підприємницьких структурах усіх форм власності Міністерство фінансів здійснює перевірки бухгалтерських звітів, грошових документів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших обов'язкових платежів. Воно також аналізує економічне й фінансове становище галузей народного господарства, тенденції та динаміку розвитку форм власності, витрат на виробництво, рівень рентабельності та ефективності виробництва.Разом з іншими економічними відомствами Міністерство фінансів бере участь у проведенні роздержавлення власності, демонополізації народного господарства, земельної реформи, вивчає вплив цих процесів на зміцнення фінансового становища держави. Воно також проводить роботу зі створення умов функціонування фінансового ринку. Важливими напрямками роботи Міністерства фінансів є надання методичної та практичної допомоги галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об'єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам і організаціям із фінансових питань щодо впровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам в організації їхньої роботи. Апарат міністерства здійснює методичне керівництво бухгалтерським обліком, встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, визначення результатів господарської діяльності. Місцевими фінансовими органами є Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні, міські фінансові управління, районні фінансові відділи. У своїй діяльності вони керуються законами України, постановами Верховної Ради, постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів, рішеннями відповідних рад народних депутатів, наказами та інструкціями Міністерства фінансів України. Місцеві фінансові органи забезпечують втілення в життя державної фінансової політики, аналізують показники розвитку економіки відповідного регіону, вживають заходів щодо оздоровлення фінансового становища галузей підвідомчого раді народних депутатів господарства і збільшення доходів бюджету.

29. . Прибуток підприємницьких структур та його оподаткування.

Платниками податку на прибуток є юридичні особи — суб‘єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організації в частині комерційної діяльності.Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток (з відповідними корективами) який визначається як різниця між валовими доходами і валовими витратами.Нині встановлена єдина ставка податку на прибуток на рівні 30%. Податок на прибуток підприємств, який стягується в Україні, має дуже значне фіскальне значення, чим відрізняє­ться від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і стимулю­вання підприємницької діяльності. Цеп вплив може здійснюва­тись як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві прі­оритетних товарів- Але в нашій країні можливості щодо викорис­тання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обме­жено ного великим бюджетним значенням.Платниками податку на прибуток є:1. З числа резидентів — суб'єкти і несуб'єкти господарської ді­яльності, а також їх філії, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.2. З числа нерезидентів — фізичні або юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.Виключені з числа платників Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку), а також установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шля­хом зменшення суми скориговапого валового доходу звітного пері­оду на суму валових витрат платника податку і суму амортиза­ційних відрахувань. Тобто, для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток спочатку необхідно визначити відповідно су­му скоригованого валового доходу, суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Розглянемо, як вони визначаються. Ставки оподаткування прибутку. Основну ставку податку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування. Крім того, пе­редбачені й інші ставки оподаткування. Так, за оподаткування стра­хової діяльності застосовуються такі ставки:— 3% валового доходу (крім доходу від страхування й перестра­хування життя);— 6% валового доходу за дострокового розторгнення договору про страхування життя;— 15% валового доходу нерезидентів від перестрахування ризи­ків на території України.У розмірі 50% від основної ставки оподатковується прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого в інноваційних центрах.Суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковується за ставкою 6%.Прибутки нерезидентів, що не здійснюють підприємницької діяль­ності в Україні (не мають тут постійного представництва), але отримані з джерел на території України, оподатковуються за ставкою 15%.Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа наступного місяця.. Платники податку не пі­зніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають по­даткову декларацію про оподатковуваний прибуток за звітний квар­тал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінан­сового року.

Він займає одне з провідних місць щодо надходжень до бюджету.