- •1.Морфеміка як підсистема мови.Морфемологія як розділ морфології. Об’єкт, предмет і завдання морфемології
- •3.Теоретичне та практичне значення морфемології
- •8. Концепції морфеми у сучасному мовознавстві. Морфема за і. Бодуеном де Куртене.
- •9. Принципи виокремлення у словоформах лінійних одиниць - морфів.
- •10. Правила зведення морфів у парадигматичну одиницю - морфему.
- •11.Морфи, аломорфи та варіаморфи: їх дистрибутивні особливості
- •12.Морфема і морф. Спільні і відмінні ознаки.
- •13. Структурно-семантична характеристика кореневих морфем.
- •14. Структурно-семантична та функціональна характеристика афіксальних морфем.
- •16.Структурно-семантична та функціональна характеристика суфіксів.
- •17.Структурно-семантична та функціональна характеристика закінчень.
- •19. Інтерфікси та інфікси.
- •18.Структурно-семантична та функціональна характеристика постфіксів.
- •20. Функціональна характеристика афіксів. Словотвірні, формозмінні та словозмінні морфеми української мови
- •24. Поняття морфонеми Голосні морфонеми українського словотворення.
- •21.Поняття нульового афікса. -0- суфікси, -0- закінчення в укр.Мові.
- •22. Явище асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів та постфіксів.
- •26. Усічення та накладанняморфів як характерніявищаукраїнськогословотворення.
- •23. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології.
- •25. Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми українського словотворення
- •1.Словотвір як підсистема мови та як розділ морфології. Завдання словотвору як мовознавчої дисципліни.
- •2.Зв’язок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами
- •3. Синхронний і діахронний аспекти словотвору.
- •7. Твірна і похідна основи. Непохідна основа
- •8. Словотв формант. Види
- •10.Словотвірна мотивація. Критерії встановлення синхронних відношень мотивації (похідності) між словами.
- •12. Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови.
- •13. Словотвірна парадигма. Характерні особливості словотвірних парадигм у різних частинах мови.
- •17. Словотвірне значенняпохідного слова; методика його визначення.
- •18. Словотвірне значення. Види словотвірних значень. Засоби його вираження.
- •24. Суфіксальний спосіб творення похідних. Загальна характеристика.
- •25. Префіксально-суфіксальний спосіб творення похідних. Загальна характеристика
- •20. Словотвірна продуктивність. Види обмежень при словотворенні:семантичні, формальні, стилістичні.
- •21. Загальна характеристика способів словотворення сучасної української мови
- •22. Характеристика афіксальних способів словотворення української мови.
- •23. Префіксальний спосіб творення похідних. Загальна характеристика.
- •26. Префіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний способи творення похідних
- •27.Конфіксальні способи творення похідних. Загальна характеристика
- •28. Способи творення складних слів в укр. Мові
- •29. Способи творення складених слів в українській мові
- •31. Словотвірні словники. Принципи укладання
21. Загальна характеристика способів словотворення сучасної української мови
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРОСТИХ ПОХІДНИХ
Афіксальні базуються на словотвірному форманті, за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного форманту. Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом “віднімання” основ слів у мінімальній словотвірній парі - “віднімання” від похідної основи твірної основи.
Префіксальний спосіб-творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта — префікса- до твірної бази. Префіксальний формант переважно не змінює лексичного значення, він є виразником словотвірного значення.
Суфіксальний спосіб — творення похідного слова щляхом приєднання суфікса до твірної основи. Суфікс може бути нулььовим, у випадку, коли похідна основа не містить фонемного афікса, але в похідному слові є словотвірне значення, яке в інших похідних передають фонемно виражені форманти.
Постфіксальний спосіб — приєднання постфіксального форманта до твірної бази.
Конфіксальні способи
Конфіксальні форманти — це функціональна єдність двох або трьох морфем, які лише разом утворюють нове слово префіксально-суфіксальним, префіксально-постфіксальним, суфіксально-постфівксальним, префіксально-суфіксально-постфіксальним.
Префіксально-суфіксальний спосіб — творення похідного слова одночасним приєднанням двокомпонентного конфікса — суфікса і префікса до твірної основи.
Префіксально-постфіксальний — творення похідних одночасним приєднанням словотвірного форманта — префікса і постфікса до інфінітива-до інфінітива.
Суфіксально-постфіксальний - творення похідного дієслова шляхом одночасного приєднання словотвірного форманта — суфікса і постфікса — до твірних основ двох частин мови — іменника та прикметника.
Префіксально-суфіксально-постфіксальний — творення похідного дієслова одночасним приєнанням трикомпонентного конфікса — префікса, суфікса і постфікса — до твірних основ двох частни мови — іменника і прикметника.
Безафіксні способи
Морфолого-синтаксичний — виникнення нових слів шляхом переходу із однієї частини мови в іншу, що відбувається внаслідок зміни синтаксичної функції, граматичної парадигми та значення частини мови і приводить(не завжди) до зміни лексичного значення. Різновиди морфолого-синтаксичного способу:
субстантивація(учительська, хворий)
ад'єктивація(кисле молоко, умілі руки)
адвербіалізація(прийшов додому)
прономіналізація( цілий(=весь) вік)
препозитивація( просто(з прислівника у прийменник) неба)
кон'юкціоналізація(займенник переходить у сполучник)
партикуляція(у частку)
інтер'єктивація(у вигук: Боже, горе і т.д)
Лексико-семантичний спосіб — творення нового слова шляхом розвитку у ньому нових лексико-семантичних варіантів(полісемія) і формування на їхній базі омонімів(напр, зайчик-тварина, зайчик(сонячний)).
Лексико-снтаксичичний спосіб- творення нового слова шляхом злиття компонентів вільного словосполучення( Добраніч(добра ніч), спасибі( спаси, Біг))
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ ПОХІДНИХСкладання — спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох слів, кількох основ або частин слів. Розрізняють — словоскладання, основоскаладання, осново-словоскладання та абревіацію.Словоскладання — творення похідних шляхом поєднання кількох слів в одну лесичну одиницю без втрати ними словозмінної здатності — кожен компонент зберігає відмінюваність і акцентуаційну ознаку( батько-мати — батька-матері).Основоскладання — спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох основ. Основоскладання супроводжується втратою одним із словотвірних компонентів словозмінної здатності. Основоскладання поєднується із суфіксацією або префіксацією.(століття, чорноокий). Є інтерфікс.Осново-словоскладання — об'єднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента( лісостеп, синьо-жовтий).Абревіація — спосіб творення складноскорочених і скорочених похідних на твірній базі різних за структурою та значенням сполук слів(ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ООН, ВВВ).