21. Загальна характеристика способів словотворення сучасної української мови

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРОСТИХ ПОХІДНИХ

Афіксальні базуються на словотвірному форманті, за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного форманту. Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом “віднімання” основ слів у мінімальній словотвірній парі - “віднімання” від похідної основи твірної основи.

Префіксальний спосіб-творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта — префікса- до твірної бази. Префіксальний формант переважно не змінює лексичного значення, він є виразником словотвірного значення.

Суфіксальний спосіб — творення похідного слова щляхом приєднання суфікса до твірної основи. Суфікс може бути нулььовим, у випадку, коли похідна основа не містить фонемного афікса, але в похідному слові є словотвірне значення, яке в інших похідних передають фонемно виражені форманти.

Постфіксальний спосіб — приєднання постфіксального форманта до твірної бази.

Конфіксальні способи

Конфіксальні форманти — це функціональна єдність двох або трьох морфем, які лише разом утворюють нове слово префіксально-суфіксальним, префіксально-постфіксальним, суфіксально-постфівксальним, префіксально-суфіксально-постфіксальним.

Префіксально-суфіксальний спосіб — творення похідного слова одночасним приєднанням двокомпонентного конфікса — суфікса і префікса до твірної основи.

Префіксально-постфіксальний — творення похідних одночасним приєднанням словотвірного форманта — префікса і постфікса до інфінітива-до інфінітива.

Суфіксально-постфіксальний - творення похідного дієслова шляхом одночасного приєднання словотвірного форманта — суфікса і постфікса — до твірних основ двох частин мови — іменника та прикметника.

Префіксально-суфіксально-постфіксальний — творення похідного дієслова одночасним приєнанням трикомпонентного конфікса — префікса, суфікса і постфікса — до твірних основ двох частни мови — іменника і прикметника.

Безафіксні способи

Морфолого-синтаксичний — виникнення нових слів шляхом переходу із однієї частини мови в іншу, що відбувається внаслідок зміни синтаксичної функції, граматичної парадигми та значення частини мови і приводить(не завжди) до зміни лексичного значення. Різновиди морфолого-синтаксичного способу:

субстантивація(учительська, хворий)

ад'єктивація(кисле молоко, умілі руки)

адвербіалізація(прийшов додому)

прономіналізація( цілий(=весь) вік)

препозитивація( просто(з прислівника у прийменник) неба)

кон'юкціоналізація(займенник переходить у сполучник)

партикуляція(у частку)

інтер'єктивація(у вигук: Боже, горе і т.д)

Лексико-семантичний спосіб — творення нового слова шляхом розвитку у ньому нових лексико-семантичних варіантів(полісемія) і формування на їхній базі омонімів(напр, зайчик-тварина, зайчик(сонячний)).

Лексико-снтаксичичний спосіб- творення нового слова шляхом злиття компонентів вільного словосполучення( Добраніч(добра ніч), спасибі( спаси, Біг))

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ ПОХІДНИХСкладання — спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох слів, кількох основ або частин слів. Розрізняють — словоскладання, основоскаладання, осново-словоскладання та абревіацію.Словоскладання — творення похідних шляхом поєднання кількох слів в одну лесичну одиницю без втрати ними словозмінної здатності — кожен компонент зберігає відмінюваність і акцентуаційну ознаку( батько-мати — батька-матері).Основоскладання — спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох основ. Основоскладання супроводжується втратою одним із словотвірних компонентів словозмінної здатності. Основоскладання поєднується із суфіксацією або префіксацією.(століття, чорноокий). Є інтерфікс.Осново-словоскладання — об'єднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента( лісостеп, синьо-жовтий).Абревіація — спосіб творення складноскорочених і скорочених похідних на твірній базі різних за структурою та значенням сполук слів(ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ООН, ВВВ).