25. Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми українського словотворення

Морфонема - основна одиниця морфонології. Являє собою клас фонем (рідше - поєднань фонем), що чергуються в аламорфами під впливом граматичного оточення даної морфеми, наприклад (рос. нос'-ить - нош-у) Графічно морфонема (термін утворений Н. С. Трубецьким шляхом гаплології з морфо-фонема) зазвичай позначається у вигляді дробу і береться у фігурні дужки. Число морфонем відповідає кількості рядів морфонологічних чергувань.

Сьогодні поняттям і терміном „морфонема” послуговуються представники різних лінгвістичних шкіл і напрямів, яким властиве різне бачення морфонології, неоднакове трактування ії статусу, предмета і завдань. Це має своїм наслідком і відсутність єдиного погляду на морфонему як особливу мовну сутність.

В українському словотворі існують такі приголосні морфонеми:

1. г — з — ж: нога — нозі — ніжка;

2. к — ц — ч: рука — руці — ручка;

3. х — с — ш: вухо — у вусі — вушко;

У дієсловах найчастішечергуютьсятакіприголосні:

[з] — [ж]: в’язати — в’яжу;

[д] — [дж:]: водити — воджу;

[т] — [ч]: котити — кочу;

[с] — [ш]: носити — ношу;

[зд] — [ждж]: їздити — їжджу;

[ст] — [шч]: свистіти — свищу;

[г] — [ж]: могти — можу;

[к] — [ч]: плакати — плачу;

[х] — [ш]: колихати — колишу;

[ск] — [шч]: полоскати — полощу.

В іншихчастинахмовитакінайпоширенішіморфонеми:

[г] — [ж]— [з]: книга — книжка — книзі;

[к] — [ч]— [ц]: око — очний — в оці;

[х] — [ш]— [с]: кожух — кожушина — в кожусі.

27. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.

Інтерфіксацію як морфонолог явище вперше описав М. С. Трубецькой.

Інтерфіксація – явище морфемного шва, яке відбув. у простих словах: між основою (або коренем) і суфіксом (або закінч.) вставл. фонеми або фонемосполуки, що не мають власного значення.

Інтерфікси -у складнихсловах не мають ПЗ

у простих словах не є морфемами

У простих словах інтерфікси найчастіше займ. Позицію після кореня чи структурного суфікса перед словотвірним суфіксом або закінч. Інтерфікси вважають або лівим нарощенням – твірного суфікса, або правим нарощ. – основи(кореня), або між морфемною вставкою:

гр-а-+ец′- →гр-а-(в)-ец′-ᴓ

Рідше з*явл. перед коренем (з′і-брати)

У простихсловах виконують структурну та морфолог. роль, використ. як з*єднувальний компонент між основою(коренем) і суфіксом (закінч.):

-для зняттязяянняна морфемному шві. Вони усуваютьневластивий для УМ збігголосних на межікореняабосуфікса, щозакінч. на голосну, і суфіксаабозакінч., що почин.на голосну:ор-а- +-ай- →ор-а-(т)-ай- ᴓ;

--для усуненнязбігукількохприголоснихна морф.шві, щоутруднюютьвимову:

мексик- + -с′к- → мексик-(ан)-с′к-ий

ханж- + -ств- → ханже-(е)-ств-о;

-для адаптаціїіншомовноїосновидо типовоїукр. основи:

арго- + изм→ арго-(т)-изм- ᴓ

купе- + -н- →купе-(й)-н-ий

-для збереженнязрозумілостізначенняслова, якщотвірною основою є односкладовийабонескладовийкорінь:

біс- + -с′к- → біс′-(ів)-с′к-ий

міф- + -н- → міф-(іч)-н-ий

коли_ -н- →коли-(ш)-н′-ій

-для зняттяомоніміїслів (іноді): фігур-н-ий ‘такий, що зроблений у вигляді якоїсь ф’

фігур-(ал′)-н-ий‘ який має багато фігур, форм ’

- іноді інтерфікс з*являєтьсяза аналогією до продуктивнихінтерфіксальних моделей творенняпохіднихслів:

режисер′-с′к-ийбесемер′-(ів)-с′к-ий

АЛЕ: учител′-с′к-ийкорол′-(ів)-с′к-ий

наймит′-с′к-ий і намит′-(ів)-с′к-ий

Ускладних словах вони мають не лише фонемне вираження, а й виконують словотвірну функцію і виражають, за В. Лопатіним, особливе – синтагматичне – значення. Такими є інтерфікси:

*-о-, -е-, - ᴓ- (край-е-вид- ᴓ, л′іс-о-степ- ᴓ, ометр- ᴓ);

*-о-, -и-, -а-, -ох- (дв-о-денний, сорок-а-градусний, тр′-ох-йарусний, чотир-и-р′ічний);

*-и-, - ᴓ- після дієслівноїоснови (перекот-и-поле, Гул′ай- ᴓ-поле).

28.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.

Морфемний словник — словник, що опи-сує морфеми мови переважно шляхом виділен¬ня їх у складах слова. Існує кілька різновидів морфемного словника залежно від одиниць реєстру і способів їх упорядкування.

Типи морфемних словників:

У морфемному словнику за алфавітомподають:

1.слова, поділені на морфеми (це словник морфем, будови слова);

2.морфеми в алфавітному по¬рядку з частотними характеристиками викорис¬тання — це частотний (прямий чи зворотний) словник морфем;

3.морфеми з їх валентними та частотними характеристиками — частотно-валентний словник морфем;

4.корені зі спільнокореневими словами, поділеними на мор¬феми — гніздовийморфемний словник.

В українській лексикографії є три морфемні словни¬ки:

1.«Морфемний аналіз. Словник-довідник» І. Яценка (т. 1-2. К., 1980-81) — найповніший на сьогод¬нідовідник з морфем, будови слівукраїнської мови (114 000 слів).

2.«Морфемний словник» Л. Полюги (К., 1983) — укладався як посібник для шкіл. Вінпоєднує у собі словник морфем, бу¬дови слова і словник морфем

3.частотно-валентний «Словник афіксальних морфем ук¬раїнськоїмови» Н. Клименко, Є. Карпіловської, В. Карпіловського, Т. Недозим (К., 1998)

Інверсі́йний або зворотний словник — словник, в якому слова розташовуються з урахуванням алфавіту не від початку слова докінця (як у більшостісловників), а відкінця до початку. Для зручностіпошукувирівнювання списку слів у такому словнику йде не за лівим, а за правим краєм (для мов з читаннямзліва направо).

Зворотні словники складаються для мов, у якихкінець слова (закінчення, суфікси) граєвелику граматичну роль.Можуть бути корисними при вивченні словотвору (суфіксального, постфіксального) і особливостейбудовикінцяслів. У комп'ютернійлінгвістиці вони використовуються як основа для складання і перевіркисловників словоформ. Такожможуть бути використані як словник рим.

Українські інверсійні словники:

Українськийзворотний словник / Василь Ніновський — Мюнхен-Едмонтон, 1969

Інверсійний словник українськоїмови: Методичніматеріали до спецсемінару з українськогословотвору / Уклад. С. П. Бевзенко, А. Т. Бевзенко та ін. — Одеса. — 1971–1976 (3 випуски).

Інверсійний словник українськоїмови / Уклад. С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985.

Оберненийчастотний словник сучасноїхудожньоїпрози / Уклад. Т. О. Грязнухіна, Н. П. Дарчук, Є. А. Карпіловська та ін. — К.: Спалах, 1998. — 960 с.

Інверсійний словник-індекс до «Словника мовиШевченка» / Упорядник Т. Шевченко. — Запоріжжя, 2000. — 116 с.

Граматичний словник українськоїлітературноїмови. Словозміна / Відп. ред. Н. Ф. Клименко. — К.: Вид.дімДмитра Бураго, 2011. — 760 с.