63. Припустимі скорочення в дипломатичному листуванні.

Також особливу увагу необхідно звертати на правильне використання

Чим вищий ступінь офіційності, урочистості дипломатичного тексту, тим менша ймовірність використання абревіатур. В таких докумен­тах як статути, конвенції, ноти, угоди, абревіатури майже не викори­стовуються.

В усних заявах, виступах, пам'ятних записках, посланнях, підгото­вчих матеріалах, інструкціях абревіатури вживаються значно час­тіше, але їх форма регламентується реєстровими списками дип­ломатичних установ. Наприклад, ПРООН, ЄС, Євратом, МОП, СОТ, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО;

У дипломатичних текстах нижчого рівня офіційності (інтерв'ю дип­ломатів, листи напівофіційного характеру, протоколи й звіти зу­стрічей) відбувається ніби переклад форм безпосередньої усної комунікації у писемно-текстову форму. В таких документах кіль­кість абревіатур збільшується;

Ще нижчим рівнем офіційності відзначаються тексти, які являють собою перероблений для інших цілей дипломатичний текст, на­приклад для ЗМІ: повідомлення, анонси, огляди, нариси, статті. У таких тестах широко вживаються абревіатури.

Таким чином, дипломатична мова - це специфічна, професійна мова. Дипломат повинен опанувати цю мову та навчитися нею користуватися. В ній фрази мають часто стриманий та обережний характер. Різкі речі говоряться у делікатному та ввічливому тоні,

64. Охарактеризувати документ “заява мзс”.

Заяви уряду, міністерства закордонних справ, посольства-позиційні документи як є оперативним реагуванням країни на подію міжнародного життя, висловлення позиції з цього приводу. На відміну від документів власне дипломатичного листування заява не є прямим звертанням до певної держави або держав і тому не обов'язково вимагає офіційної відповіді. Водночас , відсутність відповіді чи якоїсь іншої форми реагування на заяву теж є політичним актом з певним значенням. Заяви уряду МЗС нерідко мають більше змістове навантаження, ніж класичні документи дипломатичного листування, скажімо, нота або меморандум . Заява може бути не лише опублікованою, але й офіційно направленою з спеціальною (супровідною) нотою відповідним державам. Заява посольства розповсюдується в країні перебування після узгодження з керівництвом МЗС.

65. Значення документів внутрішньовідомчого характеру в системі мзс України. Види документів.

Документи внутрішньовідомчого листування — це до­кументи, що стосуються зв'язку закордонних диплома­тичних представництв з Центром і включають в себе листування з МЗС та іншими державними, рідше з недер­жавними, структурами по конкретних проблемах відно­син з країною перебування або багатосторонніх міжна­родних відносин.

Крім загальних функцій (інформаційна, соціальна, комунікативна, культурна) документи мають специфічні функції – управлінську правову та історичну. Управлінська полягає в тому, що документ є інструментом управління та організації роботи в установі. За допомогою документів відбувається закріплення і внесення змін правових норм та правовідносин у суспільстві, що і становить правову функцію. Також документи є джерелом історичних відомостей.

Види документів :

 1. За найменуванням розрізняють: листи, телеграми, телефонограми, довідки, заяви, службові записки, інструкції та ін.

2. За місцем виникнення документи поділяють на внутрішні й зовнішні. До внутрішніх належать документи, які діють лише всередині тієї установи, організації чи підприємства, де вони складені. До зовнішніх відносяться ті ділові папери, які є результатом спілкування цієї установи з іншими установами, організаціями чи підприємствами.

3. За призначенням документи поділяються на розпорядчі, статутні, виконавчі й інформаційні.

5. За напрямком : вхідні, вихідні

6. За формою : стандартні (типові) і індивідуальні (нетипові)

Стандартні – документи, які мають однакову форму і заповнюються в певній послідовності й за суворо обов’язковими правилами .

Нестандартні – створюються в кожному конкретному випадку для розв’язання окремих ситуацій. Їх друкують або пишуть від руки.

6. За строками виконання : звичайні, безстрокові, термінові і дуже термінові.

Звичайні безстрокові – такі, які виконуються в порядку загальної черги.До термінових уставлено сторок виконання.

7. За ступенем гласності : секретні і несекретні

8. За стадіями створення: оригінали, копії , виписки.

Оригінал – основний вид документа. Перший і єдиний його примірник.

Копія – точне відтворення оригіналу.

Виписка (витяг) – коли треба відтворити не весь документ, а лише його частину .

Дублікат – другий примірник документу. Видається у разі втрати оригіналу.

9. За складністю : прості, складні.

10. за строками зберігання : постійного, тривалого і тимчасового зберігання.

11. за технікою відтворення : рукописні, відтворені механічним способом.