- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
робіт підвищеної небезпеки
18.1. Техніка безпеки при виконанні монтажних,
ремонтних і очисних (МРО) робіт
на технологічному обладнанні
Чимало апаратів і машин харчових підприємств підпадають під дію одночасно механічних, теплових і корозійних впливів і природно, спрацьовуються в процесі експлуатації. Ось чому вміле обслуговування, своєчасне і якісне проведення МРО робіт є основними умовами для попередження передчасного спрацювання вузлів і деталей і забезпечення безпеки роботи на підприємстві. На діючих підприємствах монтаж, демонтаж, налагодження і ремонт устаткування проводить, як правило, ремонтно-технічний персонал самих підприємств Робочі, зайняті на цих роботах, травмуються частіше за робочих основних технологічних спеціальностей.
Аналіз травматизму показує, що більше 60% нещасних випадків від механічних пошкоджень, вибухів і отруєнь припадає на МРО роботи. Причини, які призводять до травматизму при виконанні МРО робіт, можуть бути такими: незадовільна організація робочого процесу, непідготовленість робочих місць, погане керівництво роботами, невиконання правил техніки безпеки. Оскільки майже всім робочим харчових підприємств тією чи іншою мірою необхідно брати участь в ремонтних роботах, требі, щоб зони знали основні правила техніки безпеки при ремонті і суворо дотримувались всіх норм робочого процесу.
Насамперед, жодна робота по монтажу, ремонту і очищенню не може бути розпочата без розробленого плану організації робіт, складеного з урахуванням вимог техніки безпеки. Планом передбачаються необхідні організаційно-технічні заходи: використання засобів механізації; порядок підготовки та зупинки обладнання, проведення ремонту або заміна окремих вузлів апаратів і машин; розміщення матеріалів і деталей, які будуть монтуватися замість знятих, а також визначення місця для розташування різних відходів, бруду, який виділяється при очищенні апаратури; порядок і почергованість опробування та здачі устаткування після ремонту і забезпечення необхідними ремонтно-монтажними пристосуваннями, матеріалами та інструментами, індивідуальними засобами захисту.
Всі частини устаткування і матеріали повинні бути розташовані так, щоб не створювати незручних умов в робочій зоні і на робочих місцях. Проїзди та проходи в зоні виробництва МРО робіт повинні бути закриті.
Перед початком ремонтних робіт виконавці знайомляться із тією частиною плану організації робіт, яка до них відноситься, отримують докладний інструктаж з техніки безпеки незалежно від того, що раніше вони виконували аналогічні роботи. Особливо це стосується робочих сторонніх спеціалізованих ремонтних і будівельних організацій, які, як правило, не знають виробничих умов цеху або установки, де йде ремонт, монтаж або демонтаж.
Сукупність всіх видів ремонту, які проводяться в плановому порядку за графіком, називають системою планово-попереджувального ремонту (ППР). Як видно з назви, ця система переслідує організацію всіх видів ремонту за планом, щоб підтримувати устаткування в повному порядку і попередити аварійні випадки з устаткуванням при його експлуатації. Положення про ППР обладнання передбачає поточний, середній і капітальний ремонт, а також міжремонтне обслуговування. Склад кожного виду ремонту встановлюється попередньо в залежності від складу окремих вузлів і деталей обладнання,
Максимальна продуктивність обладнання досягається правильною експлуатацією і бережливим відношенням до нього обслуговуючого персоналу.
Міжремонтний пробіг обладнання залежить від технологічного процесу, якості перероблюваної сировини та інших чинників.
Капітальний ремонт устаткування складається з робіт по заміні деталей та вузлів, для яких закінчився строк їх нормальної експлуатації; які були виявлені в процесі самого ремонту при ремонті обладнання; по впровадженню нової техніки і раціоналізаторських пропозицій; по охороні праці і техніці безпеки, передбачених планом номенклатурних заходів та інструкціями інспекції.
При підготовці обладнання до МРО робіт необхідно провести ряд підготовчих операцій. До них відносяться охолодження, перекриття комунікацій, видалення залишків продуктів вибухонебезпечних і токсичних газів та парів, відключення від джерел, які могли б привести в дію обладнання, перевірка аналізу повітря і достатньої освітленості, наявності інструкцій з техніки безпеки та знання її робочими. Потім встановлюють риштування і підмостки, обмежують небезпечну зону виробничих робіт, встановлюють знаки безпеки, попереджувальні плакати.
Апаратуру, обладнання і трубопроводи, які підлягають ремонту, надійно від'єднують від іншого, пов'язаного з ним технологічного обладнання, трубопроводів парових, водяних і повітряних комунікацій. Відключення апаратів і трубопроводів тільки перекриттям запірних пристроїв (кранів, затулок) не гарантує повноти від'єднання, тому що при цьому можливі пропуски і попадання газів або рідин у від'єднаний апарат через неполадки або випадкове їх відкривання.
Надійність відключення гарантується додатковим установленням між фланцями стандартних заглушок, із вказуючими хвостовиками, зафарбованими в яскраво-червоний колір. Заглушки вибирають в залежності від робочих параметрів, властивостей середовища, а також конкретних умов експлуатації.
На рис. 18.1 зображено загальний вигляд плоскої заглушки і схема установки між фланцями. Заглушки нумерують, а їх установлення реєструють в ремонтній документації. По закінченні ремонту заглушки знімають, оскільки незнята заглушка може спричинити аварію.
Після встановлення заглушки системи обладнання готують до ремонту. Ремонт кожного виду апаратури і обладнання має свої особливості, які обов'язково враховуються у відповідних інструкціях.
Роботи ведуться у певній послідовності при суворому дотриманні часу і швидкості проведення окремих операцій. Трапляється, що керівники установки, бажаючи зменшити тривалість ремонту, прискорювали ці операції, що нерідко призводило до порушення міцності і герметичності обладнання, а інколи і до аварій.
При огляді, очищенні і ремонті машин, механізмів (транспортуючих пристроїв і т.д.) з електроприводом повинні бути вжиті заходи, що виключають помилкову передачу напруги на електродвигун в машині (механізму), який підлягає огляду або ремонту. На пускових пристроях повинні вивішуватися плакати: "Не вмикати! Працюють люди!"
Електродвигун повинен бути відключений від струму, при цьому плавні вставки запобіжників в ланцюгу електродвигунів знімаються.
Рис. 18.1. Плоска заглушка, встановлена між фланцями: 1 - фланці; 2 - хвостовик заглушки; 3 - заглушка
Ремонт агрегатів, що працюють з використанням газів, необхідно проводити за інструкцією, яка повинна бути розроблена підприємством з урахуванням особливостей виробництва.
При ремонті або тривалій зупинці агрегатів, що працюють з використанням газів, газопроводи повинні відключатись з установленням заглушки після запірного пристрою.
На деяких виробництвах, де в апаратах знаходяться токсичні речовини, щоб виключити можливість попадання залишкових газів із апаратів у виробничі приміщення, після спуску надлишкового тиску в апаратурі створюють невеликий вакуум.
У процесі роботи нерідко доводиться розбирати обладнання. Отже, слід дотримуватися розбирання, яке забезпечує стійкість вузлів, що залишилися, і деталей, які виключають втрату їх стійкості і падіння. Тому розбирання обладнання потрібно здійснювати за визначеним, наперед продуманим порядком, і за цими операціями вести постійний нагляд. Те ж відноситься і до монтажу обладнання.
Відокремлення рознімних з'єднань ділянок арматури і ділянок трубопроводів, які можуть утримувати залишки кислот, лугів і інших агресивних продуктів, проводять в захисному одязі, гумових фартухах, гумових рукавицях, окулярах.
Для усунення розлиття таких рідин під рознімне з'єднання перед зняттям болтів ставлять відра, відвідні жолоби.
Інколи при ремонтних роботах, особливо при монтажі нових установок, потрібно виконувати заземлення. Тут основною безпекою є зрушення ґрунту при ритті котлованів і траншей. Для попередження цього встановлюють спеціальні кріплення і міцні розпори або ґрунт відкопують із зберіганням кута натурального відкосу.
Недопустиме самовільне риття траншей, тому що можна натрапити на трубопровід або кабель, які закопані в землі, і ударом інструменту по них спричинити аварію.
У головного механіка або в будівельному відділі є план всіх підземних комунікацій. Користуючись ним, тільки головний інженер може видати дозвіл на виробництво тих чи інших земельних робіт. При несподіваному виявленні газу або нафтопродуктів в котлованах, траншеях, колодязях роботи слід негайно припинити, а робітників звільнити до повного усунення неполадок.
Роботи всередині топок, печей, димоходів, гарячих апаратів можна вести тільки після їх охолодження до температури 60°С. У випадку необхідності короткочасних робіт при більш високій температурі розробляють додаткові заходи безпеки (безперервна обдувка свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів, які не підлягають горінню, тепло-ізолюючого взуття, частіші перерви в роботі). Роботи всередині ємності при температурі вище 50 "С заборонені. Працюючих обдувають свіжим повітрям переносних ручних вентиляторів з гнучким шлангом, в тому числі з пристроєм для розпилення води в повітрі, що подається.
Розкривання апарата (знімання кришок, відкривання люків) проводиться тільки після повного звільнення від продукту, нейтралізації, очистки, пропарки, якщо необхідно - продування інертним газом
Люки вертикальних апаратів, де знаходились легкозаймисті рідини або гази, відкривають починаючи з верхнього. При такій послідовності менш ймовірні злиття великої кількості рідин, а також попереджається створення в коліні і затягування в нього повітря, яке в суміші з парами, що залишилися, може створити вибухонебезпечне середовище. Для кращого провітрювання апарата відкривають одночасно люки, які розміщені з протилежних сторін.
Після відкриття і перед початком ремонтних робіт проводять аналіз повітряного середовища.
Видалення продукту повинно бути правильно організоване в залежності від умов виробництва і виду продукту. Забороняється злиття будь-якого продукту і промивної води безпосередньо на підлогу і площадки, а також видалення продувних газів і парів в приміщення, тому що це може визвати утворення вибухонебезпечних або токсичних концентрацій Рідкі продукти звичайно не викидають, а евакуюють в інші ємності, інколи потрібно підготувати додаткові ділянкитрубопроводів, міняти схему обв'язки. Порядок видалення продуктів передбачається раніше, розробляється схема його руку, яку кожний учасник ремонту повинен знати і розуміти. В плані організації ремонтних робіт не допускається одночасне проведення так званих несумісних ремонтних операцій. Не можна, наприклад, проводити роботи з вогнем водночас із такими операціями:
з розбіркою апаратури, обладнання і трубопроводів, які вміщують горючі і легкозаймисті речовини;
з випробовуванням обладнання, в якому є легкозаймисті продукти;
нанесення протикорозійного покриття, яке вміщує легкозаймисті лаки, розчинники і ін.
Несумісні роботи з піскоструминної обробки поверхні апаратури і будівельних конструкцій з загальноремонтними роботами, оскільки шкідливий пил, що виділяється, створює несприятливі обставини для працюючих. В зв'язку з цим, піскоструминну обробку планують на ті дні або зміни, коли не проводяться загальноремонтні роботи.
Монтаж, демонтаж та ремонт обладнання в приміщеннях категорій А, Б, В або обладнання, в якому знаходились вибухонебезпечні легкозаймисті токсичні речовини (бензин, спирт, аміак, вуглекислий газ і ін.), повинен здійснюватись за письмовим нарядом-допуском, який підписується головним інженером після вжиття потрібних заходів безпеки (повного вилучення небезпечного середовища, провітрювання і аналізу повітря всередині цього обладнання і приміщеннях, при забезпеченні працюючих відповідними засобами індивідуального захисту і захисними засобами).
Монтаж, ремонт, очищення важких деталей обладнання вагою більше 20 кг, великого габариту і великої ваги, подачі і переміщення його в місцях, що вимагають особливої обережності, допускається лише з використанням засобів механізації (блоків, тельферів) і під безпосереднім наглядом механіка або виконавця робіт. Ці роботи виконуються за схемою, що затверджена головним інженером підприємства. В схемі передбачені заходи щодо техніки безпеки, проведення інструктажу.
Важливим фактором безпеки при виконанні ремонтних робіт являється розміщення працюючих по висоті.
Монтажні і ремонтні роботи не можна проводити одночасно на різних відмітках по одній вертикалі, тому що падіння з більшої висоти гайки, інструменту, куска металу тощо може травмувати працюючого нижче. У разі крайньої необхідності це допускається тільки з додатковим улаштуванням захисних настилів, що забезпечують безпеку ремонтників на всіх нижніх відмітках.
Дуже велике значення має справність слюсарного інструменту. Молотки або ручники повинні бути міцно насаджені на рукоятки, ріжучі інструменти - добре відточені і мати рівні ручки з насадженими на них металевими кільцями, гайкові ключі повинні точно відповідати розмірам гайки або головки болта. Потрібно врахувати, що зрив болта з ручки молотка або зрив гайкового ключа з гайки може не тільки заподіяти травму, але і викликати іскру. Деколи, не маючи потрібного справного інструменту, намагаються замінити його іншим, який знаходиться під рукою. Це недопустимо, тому що непристосований для даної роботи інструмент може зірватися і працюючий отримає травму.
Перед випробуванням змонтованого або відремонтованого обладнання необхідно:
а) познайомити тих, хто бере участь у випробуванні, з порядком проведення робіт і заходами безпеки;
б) перевірити кріплення фундаментних болтів, стан ізоляції і заземлення електричної частини обладнання, наявність і несправність огородження, запускних, гальмівних, блокувальних і запобігаючих пристроїв і контрольно-вимірювальних приладів;
в) закрити доступ до випробовувального обладнання або в зону випробовування особам, які не призначені для виконання даної роботи;
г) перевірити допустиму освітленість місць виконання робіт, додержання протипожежних заходів і наявність інструкцій з техніки безпеки.