![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
Медико-санітарне обслуговування працівників на промислових підприємствах забезпечує адміністрація підприємства і заклади Міністерства охорони здоров'я України, а саме: лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, науково-дослідні, медичні інститути (університети), на території обслуговування яких знаходяться підприємства. Вони повинні надана їй медичну допомогу працюючим у разі їх загального чи професійного захворювання, отруєння, при травмах та інших порушеннях здоров'я, а також організовувати і проводити профілактичну роботу на підприємстві.
На великих підприємствах організуються медично-санітарні частини, які об'єднують у собі всі існуючі на даному підприємстві заклади по медично-санітарному обслуговуванню працюючих.
Оздоровчі пункти можуть бути загальнозаводські і цехові (у великих цехах). Якщо на підприємстві є кілька оздоровчих пунктів, один з них виконує функції центрального.
Медично-санітарна частина, міська чи районна поліклініка, які організують оздоровчі пункти на підприємствах, забезпечують їх медичним обладнанням, інструментами, медикаментами. Приміщення для оздоровчих пунктів, а також господарський інвентар, меблі, транспорт, зв'язок та комунальні послуги надають підприємства.
Робота оздоровчих пунктів проводиться у двох напрямках: лікувальному тасанітарно-профілактичному.
Лікувальна робота полягає у наданні кваліфікованої і швидкої першої долікарняної допомоги при нещасних випадок, професійних отруєннях і раптових захворюваннях. На оздоровчих пунктах виконується первинна діагностика захворювання чи травми. Лікар оздоровчого пункту може видати листок непрацездатності строком до трьох днів, направити у разі необхідності хворого в поліклініку чи стаціонар на лікування.
Стаціонарне медичне обслуговування працівників підприємства проводиться у відповідних відділеннях і кабінетах медично-санітарної частини підприємства чи найближчого лікувально-поліклінічного закладу, до якого адміністративно закріплений заводський (чи цеховий) оздоровчий пункт.
Санітарно-профілактичну роботу оздоровчі пункти проводять за єдиними комплексними планами разом з адміністрацію, службами охорони праці підприємств. До комплексних планів включають всі необхідні заходи до запобігання травматизму і захворюванням серед працюючих.
Основні функції оздоровчих пунктів в проведенні санітарно-профілактичної роботи такі: систематично спостерігати за здоров'ям працюючих на підприємстві шляхом досконалого вивчення і аналізу захворювань та травматизму працюючих у колективі в цілому і в окремих його групах; брати участь в організації і проведенні профілактичних медичних обстежень осіб, працюючих у харчових цехах і на ділянках зі шкідливими виробничими факторами; систематично спостерігати за санітарним становищем підприємства, розробляти і контролювати заходи до оздоровлення і покращення умов праці працюючих; участь в проведенні профілактичних прищеплень для запобігання інфекційним захворюванням; виявлення і ліквідація бактеріо- і глистоносіїв у працюючих в виробничих цехах; залучення активу робочих до здійснення на виробництві санітарно-оздоровчих заходів, організація санітарних постів в цехах, навчання робочих заходам першої допомоги при травмах, отруєннях, раптових захворюваннях; проведення санітарно-просвітньої роботи серед членів колективу.
У комплексному плані медично-санітарних заходів на підприємствах харчової промисловості, де значну частину працюючих складають жінки, обов'язково передбачають спеціальні заходи до покращення умов праці жінок і попередження жіночих захворювань.
В оздоровчому пункті, медично-санітарній частині чи поліклінічному відділенні лікарні, до якої прикріплене підприємство, повинен бути організований гінекологічний кабінет для лікувально-профілактичного обслуговування працівниць. Цеховий лікар оздоровчою пункту і гінеколог систематично контролюють дотримання на підприємстві законодавства про працю жінок, а конкретно - з охорони праці і здоров'я ваги них жінок і матерів-годувальниць, регулярно проводять профілактичні огляди робітниць з метою раннього виявлення захворювань.
На підприємствах повинна бути достатня кількість кімнат особистої гігієни жінок і кімнат для годування грудних дітей; дитячі садки слід розміщувати біля підприємств.
Адміністрація за рахунок коштів підприємства організує проведення медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну та медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.
Серед медико-санітарних профілактичних заходів важливу роль відіграють попередні таперіодичні огляди.
Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу проводять з метою установлення фізичної і психофізичної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, для запобігання захворюванням, нещасним випадкам, виявлення захворювань (інфекційних та ін.), які становлять загрозу зараження працівників, а також продукції, що випускається. Допускаються до роботи особи віком до 21 року лише після попереднього медичного огляду.
Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Вони забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Медичні огляди можуть проводитись в період перебування працівника в стаціонарі або у випадку, коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведеного обстеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.
Результати попереднього та періодичних медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи", що є вкладкою до "Медичної картки амбулаторного хворого" і зберігається в лікувально-профілактичному закладі, який проводить медичні огляди. При переході на інше підприємство картка надсилається в лікувально-профілактичний заклад, який обслуговує працівників цього підприємства.
Висновки завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом, який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, адміністрації підприємства, профспілкового комітету і санітарно епідеміологічної станції)
На час проходження медогляду, обстеження в профпаталогічних центрах, клініках, науково-дослідних і медичних інститутах для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працівниками зберігається місце роботи і середній заробіток.
Своєчасне надання першої медичної допомоги при нещасних випадках, професійних отруєннях тощо попереджує розвиток захворювань та ускладнень. Неабияку роль має навчання всіх працюючих основним методам само- і взаємодопомоги для застосування їх при необхідності.
Доцільно аналізувати захворювання на підприємствах та його підрозділах. Дані аналізу слід періодично обговорювати на виробничих засіданнях і зборах, на засіданнях у директора підприємства.
Впровадження санітарно-гігієнічних заходів на підприємстві можливо лише в тому випадку, коли робочі і службовці засвоять мінімум знань основних питань з гігієни праці. Ця робота повинна проводитись як серед робітників, так і серед адміністративно-господарчого персоналу підприємства.
Санітарна освіта працюючих здійснюєтеся у вигляді лекцій доповідей, колективних і індивідуальних бесід, інструкцій, плакатів та інших наочних посібників (стінгазети, кінофільми). Проводиться ця робота під керівництвом медичних працівників із залученням робочого санітарного активу. Робочий санітарний актив організовує санітарні пости і дружини, виділяє громадських санітарних інспекторів, які є помічниками медичних працівників, провідниками санітарної культури на виробництві.