- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
На підприємствах харчової промисловості для переміщення різноманітних вантажів (постачання матеріалів, деталей. і вузлів, готової продукції), завантаження і розвантаження їх при використанні колісного транспорту широко застосовують різні вантажопідйомні транспортні засоби.
В більшості випадків, це електрифіковані машини і механізми - ручні і електричні лебідки і домкрати, електричні крани різноманітних типів, піднімачі.
Підвищена небезпека із боку вантажопідйомних машин полягає в можливості травмування людей в процесі переміщення вантажів, а для електрифікованих машин - також і в небезпеці ураження електричним струмом.
Талі. Талі - це підвісні вантажопідйомні пристрої з ручним або електричним приводом, Ручні талі призначені для піднімання вантажів масою до 10 т, головним чином при монтажі і демонтажі обладнання. Талі приводять в дію руками за допомогою перетягування нескінченного (замкнутого) ланцюга. В цьому пристрої спрацювання ведучої зірочки і витяжка ланок ланцюга можуть призвести до зриву, різких ривків і небезпечної перенапруги механізму, тачкових ланцюгів і канатів.
Для попередження зіскакування тачкового канату з гака або талі у тельферів чи кранів необхідно застосувати вантажозахоплювальний гак із запобіжною скобою. З метою запобігання спаданню каната чи ланцюга з блока (поліспаста) і можливому його заклинюванню через обійму блока встановлюють розпірні штифти.
Механізми з ручним приводом (талі, лебідки, домкрати) для утримування вантажу, що піднімається, повинні мати храпове колесо. У домкратів з гідравлічним приводом для цієї мети служить зворотний клапан. Для спуску піднятого вантажу у храповиків відводиться закриваюча собачка, а у гідравлічних домкратів відкривається зворотний клапан.
До початку роботи перевіряють справність вантажного ланцюга і захоплювальних органів, надійність кріплення талі до нерухомої опори: балки, козлів або до монорейки. Ручні вантажопідйомні талі повинні мати суцільнокові без тріщин та спрацювання ланки підвісного ланцюга і направляючих провушин для ведучого ланцюга, бути добре змащені та мати вільний хід.
Талі з електричним приводом або тельфери можуть бути встановлені стаціонарно або рухатися по підвісних шляхах (монорейкам). Вони обладнуються двома електродвигунами, з яких один приводить в дію вантажопіднімальну лебідку, а другий рухає катки, за допомогою яких візок переміщається в горизонтальному напрямку. Керування електродвигунами здійснюється з підлоги за допомогою кнопкової панелі, яка підвішена до візка талі.
Електричні талі виготовляються вантатажепідємністю 0 5,0 т, швидкістю піднімання 45 м/хв і швидкістю переміщення візка до 25 м/хв.
На тельферах встановлюють кінцеві аварійні вимикачі, які обмежують піднімання гака вгору, щоб запобігти обриванню троса у разі упору в механізм піднімання, 3 також вимикачі, які обмежують шлях переміщення талі по рейці. До управління тельферами можуть бути допущені робітники, що пройшли навчання, атестовані і з якими проведено інструктаж з техніки безпеки.
В приміщеннях з підвищеною електронебезпекою використовують тельфери з електродвигунами напругою до 42 В.
Лебідки. Лебідки призначені для піднімання і переміщення вантажу, також вони є складовою частиною ліфтів, кранів та інших піднімачів. При роботі з лебідками випадки травмування можуть виникнути внаслідок падіння вантажу, затягування руки в зубчасті передачі чи тросовий барабан від удару рукояткою при спусканні вантажу. Вантаж може впасти при поганому його кріпленні, обриві зношеного тросу, спрацюванні чи пошкодженні храповика тормозу лебідки, при поганому кріпленні самої лебідки. Тому перед підніманням вантажу необхідно впевнитися в справності лебідки і її надійному закріпленні.
Трос на піднімальних лебідках необхідно щорічно перевіряти на міцність і придатність до подальшої роботи.
Не допускається застосовувати сталевий трос, який має на будь-якій дільниці, що дорівнює 8 діаметрам троса, більше 10% пошкоджень дроту, а також ознаки надмірного спрацювання, іржавість чи інші механічні пошкодження.
При роботі лебідок працівники не повинні знаходитись під вантажем і поблизу натягнутого стального тросу.
Лебідки з ручним приводом повинні мати храпові останови, з електричним приводом - колодкові гальма, що автоматично діють при відключенні електродвигуна. Частини лебідки, що обертаються, ретельно огороджують, а корпус лебідки з електричним приводом заземлюють.
Всі лебідки повинні надійно закріплюватись на місці з допомогою балансного вантажу, що дорівнює подвійному робочому навантаженню лебідки.
При експлуатації вантажопідйомних механізмів повинні виконуватися такі умови безпеки: вантажозахоплювальний пристрій встановлюється над вантажем, що підлягає переміщенню; забороняється поправляти вантаж руками в підвішеному стані і залишати його в такому вигляді по закінченні роботи; переміщення вантажу по горизонталі здійснюється не вище 0,5 м над всіма предметами, що зустрічаються на шляху. Категорично забороняється переміщати вантаж над людьми.
Спуски, похилі площини. Для переміщення вантажів під дією сили тяжіння з більш високого рівня на нижчий застосовуються спуски. Вони розташовуються похило або відвісно (вертикально).
Приймальні люки похилих спусків і завантажувальні отвори, що розташовані на рівні підлоги, закривають щільними кришками і огороджують з трьох боків перилами заввишки 1,0 м з суцільною обшивкою знизу на висоту не менше 0,2 м. Розвантажувальні отвори обладнують засувками, що регулюють вихід вантажу і запобігають його виштовхуванню при подачі нової порції вантажу.
Роликові спіралі для запобігання падінню вантажу за борт повинні бути обладнані бортами з обох боків по всій довжині спіралі. Висота борту повинна відповідати розмірам вантажу і бути не менше 0,25 м. Гвинтові ковзні спуски повинні мати таку ширину, щоб не відбувалось затискування більших за габаритом вантажів. Висота запобіжних бортів теж повинна бути не менше 0,25 м.
Похилі площини для пересування вантажу мають бути міцної конструкції, до того ж кут нахилу ковзної поверхні повинен забезпечувати плавне без ударів пересування вантажу. Нахил роблять до 30о, якщо висота бортів складає 0,1 м; якщо висота їх 0,4 м і більше, нахил може бути понад 30'. Для пом'якшення удару вантажу похилі площини в кінці спуску обладнують упорами з пружинними амортизаторами.
Приймальні люки похилих спусків, розташовані на рівні підлоги, огороджуються з трьох боків перилами заввишки 1,0 м з суцільною обшивкою знизу висотою не менше 0,2 м.