- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
Основа реєстрації будь-якого виду випромінювання - його взаємодія із речовиною детектора. Детектор при цьому розглядається як пристрій, на вхід якого надходять іонізуючі частинки і на виході з'являються сигнали. В залежності від типу детектора сигналом можуть бути шляхи світла (сцинтиляційний детектор), імпульси струму (іонізаційний детектор), бульбашки пари (бульбашкова камера), краплинки рідини (камера Вільсона). Невід'ємна частина будь-якого детектора - чутливий об'єм, в якому енергія іонізуючого випромінювання у процесі взаємодії із речовиною перетворюється в певний вид сигналу. Речовина, що являє собою чутливий об'єм, може бути газом, рідиною, твердим тілом, що дає відповідні назви детекторам: газові, рідинні, твердотілі.
Розглянемо методи реєстрації і дозиметрії іонізуючих випромінювань, що використовуються найчастіше.
Іонізаційний метод реєстрації і дозиметрії
При проходженні будь-якого іонізуючого випромінювання у газах в результаті іонізації утворюються електрони і позитивні іони. Якщо іонізація відбувається в шарі газу між двома електродами, що мають різні потенціали, то електрони та іони будуть рухатися до відповідних електродів і в колі виникає струм. Газові іонізаційні детектори - це конденсатори, заповнені яким-небудь газом, їх називають іонізаційними камерами.
іонізаційні камери поділяються за такими основними ознаками: за принципом дії (струмові, імпульсні); за конструктивним оформленням (плоскі, циліндричні, сферичні); за призначенням (реєстрація а-, р-, у-випромінювання) та ін. На рис.13.1 схематично зображена плоска іонізаційна камера, включена у вимірювальне коло. Найважливішою характеристикою іонізаційної камери є її вольт-амперна характеристика, що представляє собою залежність струму, що протікає через неї, від прикладеної до електродів різниці потенціалів (рис.13.2).
Рис. 13.1. Схема включення плоскої струмової камери у вимірювальне коло: 1,2- електроди; 3 - вимірювальний прилад; 4 - джерело живлення
Рис. 13.2. Вольт-амперна характеристика іонізаційної камер
Іонізаційні детектори, в яких застосовується принцип газового підсилення, називаються газорозрядними лічильниками (область III на рис. 13.2).
Широке використання газорозрядних лічильників для реєстрації іонізуючих випромінювань зумовлено їх високою чутливістю, можливістю реєстрації різних типів випромінювання, великим вихідним сигналом, простотою дозиметрів і радіометрів з цим типом детекторів.
Реєстрація іонізуючих випромінювань напівпровідниковими детекторами
Напівпровідниковий детектор є аналог іонізаційної .камери з твердотілим чутливим об'ємом. Густина речовини чутливого об'єму в напівпровіднику приблизно на три порядки вище густини газу в іонізаційній камері, а енергія утворення пари носіїв на порядок нижче, що дає збільшення поглинутої енергії в одиниці об'єму напівпровідника в 104раз.
Висока чутливість при невеликих розмірах - основна перевага напівпровідникових детекторів.
Сцинтиляційний метод дозиметрії
Фізична основа сцинтиляційного методу - збудження і іонізація атомів і молекул речовини при проходженні через неї заряджених частинок. Через короткий час вони переходять в основний стан, випромінюючи світло, спектр якого залежить від структури енергетичних рівній атомів і молекул речовини.
Сцинтилятори класифікуються за рядом ознак. Розрізняють органічні і неорганічні сцинтилятори.
Органічні сцинтилятори являють собою монокристали деяких органічних з'єднань - антрацена, стільбена, нафталіна, толана. Існують рідкі і пластичні органічні сцинтилятори.
Неорганічні сцинтилятори - це монокристали деяких неорганічних з'єднань N3I, СзI, КІ,LіІ,ZnSта ін. Одним із кращих сцинтиляторів є NaI(ТI).
Люмінесцентні методи дозиметрії
Під люмінесцентними методами розуміють методи, засновані тільки на радіофотолюмінесценції і радіотермолюмінесценції.
Суть методу заклечається в тому, що утворені в люмінофорі під дією іонізуючого випромінювання носії заряду (електрони і дирки) локалізуються в центрах захоплення, в результаті чого відбувається накопичення поглинутої енергії, яка потім може бути звільнена при додатковому збудженні. Додаткове збудження може бути викликане чи освітленням люмінофору ультрафіолетовим випромінюванням певної довжини хвилі, чи нагріванням. Оптичні ефекти, що при цьому спостерігаються, вважають мірою поглинання енергії.
Широке розповсюдження одержали термолюмінесцентні дозиметри на основі алюмофосфатного скла (метод ІКС).
Фотографічний метод дозиметрії
Вплив іонізуючого випромінювання на фотоемульсію приводить до ефекту, подібного впливу видимого світла.
Фотографічний метод отримав широке розповсюдження при індивідуальному дозиметричному фотоконтролі (ІФК) в полях фотонного, β-випромінювань, теплових і швидких нейтронів.
Класифікація приладів для радіаційного контролю
Є багато ознак, за якими можливо класифікувати прилади, що використовуються у галузі радіаційної безпеки. Зупинимося на найважливіших.
Призначення приладу. За цією ознакою прилади поділяються на дозиметри, радіометри і спектрометри.
Дозиметри служать для вимірювання поглинутої дози чи потужності поглинутої дози іонізуючого випромінювання.
Радіометри служать для визначення густини потоку іонізуючих випромінювань, активності радіонуклідів.
Спектрометри служать для вимірювання розподілу іонізуючих випромінювань за енергією часток чи фотонів.
Конструктивні властивості приладів і характер проведення контролю радіаційної обстановки
За цією ознакою прилади діляться на чотири групи:
Прилади для індивідуального дозиметричного контролю.
Переносні прилади для групового дозиметричного контролю.
Переносні прилади для групового дозиметрично-радіаційного технологічного контролю.
Стаціонарні прилади і багатоканальні установки для безперервного дистанційного дозиметричного і радіаційного контролю.