- •МІністерство освіти і науки України
- •Тематика курсу та норми затрат часу
- •План семінарсько-практичних занять з курсу
- •Методика оцінювання досягнень студентів з курсу «Теорія і методика виховної роботи в птнз»
- •Конспект лекцій Лекція 1
- •Тема 1. Виховання як педагогічне явище
- •Лекція 2
- •Тема 2. Виховний процес: закономірності, принципи, етапи виховного процесу
- •Лекція 3
- •Тема 3. Методи виховання
- •Лекція 4
- •Тема 4. Зміст і форми виховання особистості
- •Лекція 5
- •Тема 6. Робота вихователя з батьками учнів птнз
- •Лекція 6
- •Тема 7. Колектив як чинник виховання
- •Лекція 7
- •Тема 9. Мистецтво і технологія виховання
- •Список рекомендованої літератури
- •Семінарсько-практичне заняття №1
- •Фактори розвитку та формування особистості
- •3. Розв’язання педагогічних ситуацій і виконання практичних завдань
- •4. Обговорення питань з сутності основних методів науково-педагогічного дослідження; видів та вимог до педагогічного спостереження.
- •6. Підведення підсумків заняття.
- •7. Домашнє завдання:
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Семінарсько-практичне заняття № 2
- •5. Ознайомлення з питаннями планування виховної роботи в птнз.
- •6. Виконання практичних завдань.
- •7. Підведення підсумків заняття.
- •9. Рекомендовані теми для доповідей та рефератів
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Семінарсько-практичне заняття № 3
- •Методи виховання
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Семінарсько-практичне заняття № 4
- •Форми виховної роботи
- •Індивідуальні
- •Групові
- •5. Підведення підсумків заняття.
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Семінарсько-практичне заняття № 5 Тема: Методика роботи вихователя з батьками учнів птнз
- •План проведення заняття
- •2. Перевірка домашнього та самостійного завдання.
- •6. Підведення підсумків заняття.
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Семінарсько-практичне заняття № 6
- •5. Обговорення питань з вивчення колективу учнів птнз
- •6. Виконання практичних завдань.
- •Семінарсько-практичне заняття № 7.
- •5. Виконання практичних завдання.
- •Література для підготовки до практичного заняття:
- •Теми для самостійного ознайомлення
- •Тема 1. Виховні системи та школи.
- •Тема 2. Система діяльності педагога-вихователя.
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Додаток 1 карта інтересів
- •Бланк відповідей
- •Графік вираженості інтересів
- •Додаток 2 методика виявлення «комунікативних та організаторських нахилів» (кон-2)
- •Код для обробки результатів
- •Методичні вказівки до вивчення курсу “Теорія і методика виховної роботи в птнз”
Лекція 2
Тема 2. Виховний процес: закономірності, принципи, етапи виховного процесу
Мета: сформувати у студентів знання щодо закономірностей, принципів та етапів виховного процесу, особливостей та ознак вихованості особистості.
План
Закономірності виховного процесу.
Характеристика принципів виховання.
Вихованість як критерій результативності виховного процесу.
Етапи процесу виховання.
2.1 Закономірності – це зв'язки між найважливішими компонентами виховного процесу. Серед них:
– залежність ефективності виховного процесу від організації діяльності і спілкування вихованців;
– залежність результативності виховного процесу зовнішніх впливів (на свідомість, почуття, волю особистості) і внутрішніх процесів особистості. (активності і самостійності в діяльності й спілкуванні);
– залежність від реалізації основних принципів.
2.2 Принципи – це загальні вихідні положення, що відбивають основні вимоги до змісту, методів, організації виховного процесу.
Вимоги до принципів: обов'язковість, комплексність, рівнозначність.
Принципи виховання утворюють систему:
принцип гуманізації виховання;
принцип особистісного підходу;
принцип зв’язку виховання з життям і працею;
принцип єдності виховних впливів;
принцип стимулювання особистості до самовиховання;
принцип цілісного підходу до виховання.
2.3 Вихованість особистості – це результат і показник якості виховної діяльності.
Ознаки вихованості: відношення особистості (інтерес, прагнення, готовність, любов до чогось), добровільне виконання певних дій (допомагати, робити фізичні вправи, виявляти самостійність), мотиви дій, вчинків.
2.4 Етапи виховання:
оволодіння й усвідомлення знань вихованцями про норми і правила поведінки,
формування переконань (твердих, заснованих на визначених принципах і світогляді поглядів, що слугують керівництвом у житті);
формування почуттів (стійких і узагальнених ставлень людини до суб’єктів і об’єктів життєдіяльності).
Лекція 3
Тема 3. Методи виховання
Мета: сформувати у студентів знання щодо сутності методу, прийому, засобу виховання, класифікації методів виховного впливу, умов вибору та оптимального використання методів виховання в виховній діяльності.
План
Характеристика методу й прийому виховання.
Класифікація методів виховання.
Фактори, що визначають вибір методів виховання.
3.1 Метод виховання – це спосіб педагогічної діяльності, спрямований на реалізацію мети виховання.
Прийом виховання – складник методу, що забезпечує застосування його у конкретних умовах.
Засіб виховання – все те, за допомогою чого відбувається виховання: предмети, твори духовної й матеріальної культури (наукові посібники, книжки, газети, твори мистецтва); слово вихователя; різноманітні види діяльності (навчання, гра, художня самодіяльність, спорт); конкретні заходи (вечори, політінформації, збори).
3.2 Класифікація методів – це вибудувана за певною ознакою система методів. У сучасній теорії виховання найбільш поширена така класифікація:
методи формування свідомості (освічення, навіювання, переконання, приклад);
методи організації діяльності й формування досвіду поведінки (вправа, привчання, доручення, виховні ситуації);
методи стимулювання і корекції поведінки (змагання, заохочення, покарання);
методи самовиховання (самоспостереження, самоаналіз, самоконтроль, самонаказ).
3.3 Фактори, від яких залежить ефективність використання методів виховання:
– педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання з метою, завданнями, змістом, принципами виховання;
– застосування в єдності методів різних груп;
– урахування своєрідності педагогічної ситуації;
– аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались;
урахування особливостей особистості вихователя;
забезпечення переходу методів виховання у методи самовиховання (переконання – у самопереконання, управління – у самоуправління тощо).