1.3 Соціально-економічні наслідки безробіття

Негативний характер наслідків безробіття як для окремої людини, так і для суспільства в цілому ні в кого не викликає сумнівів. При дослідженні цього питання доцільно спочатку розглянути економічні, а потім і соціальні його наслідки.

1.3.1 Економічні наслідки безробіття

Економічні наслідки безробіття та їх структура дуже різноманітні і складні. При дослідженні цієї проблеми вважається за необхідне виділити економічні наслідки безробіття на національному рівні та на рівні людини.

1. На національному рівні безробіття насамперед:

1) знижує обсяг виробництва валового внутрішнього продукту;

2) зменшуючи ВВП, призводить до скорочення податків,

3) зростання інфляції;

4) уповільнює зростання продуктивності праці;

5) знижує гнучкість ринку;

6) збільшує витрати держави в міру її росту;

7) в кінцевому рахунку може привести до ще більшого зростання безробіття.

2. На рівні людини безробіття:

1) означає втрату постійного і регулярно одержуваного доходу;

2) також означає втрату кваліфікації;

3) перешкоджає поліпшенню умов праці. Вона б'є не тільки по тих, хто безпосередньо залишився без роботи, а й по працюючих, перешкодивши їх спроб поліпшити якість робочих місць, умов праці, ввести додаткові блага і забезпечити інші права людини на робочому місці.

4) посилення конкуренції між працівниками на ринку праці за найбільш престижні робочі місця;

5) дозволяють підприємцям маніпулювати високим рівнем безробіття в своїх інтересах (наприклад, знизити ціну робочої сили та ін.)

1.3.2 Соціальні наслідки безробіття

При оцінці наслідків безробіття треба мати на увазі, що праця для переважної більшості людей розглядається не тільки джерелом доходу, але справою честі, громадянської доблесті. Отже, позбавлення його можливості працювати - це ще й велика соціальна трагедія. Безробіття, знижуючи доходи сімей:

1. посилює диференціацію населення;

2. сприяє зростанню злочинності,

3. погіршення здоров'я, скорочення тривалості життя,

4. зростання алкоголізму,

5. появи депресій, психічних розладів, аж до самогубств;

6. відбувається маргіналізація суспільства (маргінальний статус стає не стільки винятком, скільки нормою існування значного числа людей),

7. ослаблення сімейних уз, зв'язків, забуттю батьківських обов'язків,

8. зниження природного приросту населення,

9. наростання соціального збурення та політичної нестабільності, що в підсумку може призвести до соціального вибуху. Це можливо, коли її рівень перевищить припустимий розмір.

2. Механізм соціального захисту від безробіття

Один з напрямів соціального захисту населення - розробка комплексу заходів щодо забезпечення гарантій в області зайнятості, тобто захист від безробіття. Для регулювання та організації зайнятості населення на території Російської Федерації створена Федеральна державна служба зайнятості населення, діяльність якої спрямована на:

• оцінку стану і прогноз розвитку зайнятості населення, інформування про положення ринку праці;

• розробку та реалізацію федеральної, територіальних та інших цільових програм сприяння зайнятості населення, особливо потребує соціального захисту і зазнають труднощів з пошуком роботи;

• сприяння громадянам у пошуку підходящої роботи;

• організацію при необхідності професійної орієнтації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних громадян.