1.5 Виробництво панчішно шкарпетних виробів
Чоловічі шкарпетки виробляють на панчішно - шкарпеткових автоматах (рис.8). Шкарпетка має борт - резинку, який в'яжеться переплетенням ластик для придання більшої розтяжності і пружності, паголінок, п'яту, слід і мисок.
Останнім часом широкого поширення набули шкарпетки, в борт яких вв'язується гумова жилка. Особливістю панчішно-шкарпеткових виробів є послідовне в'язання окремих їх частин: паголінка, п'яти, сліду і миска.
На всіх панчішно - шкарпеткових автоматах петлеутворення здійснюється в'язальним способом. Спочатку — переміщення голок вгору і вниз для здійснення окремих операцій петлеутворення за допомогою голкових замків. При обертанні циліндра голки, що знаходяться в його пазах, спираючись своїми п'ятами на клини, здійснюють в потрібний момент рух вгору і вниз. Нитководій прокладає послідовно нитку на голки. Платини — плоскі металеві пластини, розташовані радіально між голками, - обертаються разом з голками і в процесі петлеутворення, радіально переміщаючись, допомагають правильно здійснювати окремі операції процесу петлеутворення: замикання, кулірування, відтяжку і ін. При в'язанні паголінка циліндр має обертальний рух, а нитка прокладається на всі голки послідовно; в результаті виробляється звичнайне трубчасте полотно. Звуження паголінка в нижній частині панчохи досягається завдяки тому, що при поступовому зменшенні глибини куліровання зменшується довжина нитки в петлі.
ГІри формуванні жіночої панчохи на формах досягається остаточне звуження до заданої величини. П'ята в'яжеться шляхом переводу голкового циліндра з обертального на зворотно-поступальну ходу і
вимкнення частини голок з робочої зони так, що в процесі в'язання беруть участь не всі голки, а тільки частина їх (зразково половина).
Виключення частини голок з тим, щоб на них не прокладалася нитка, здійснюється за допомогою п'яточних замків, що являють собою клини певного профілю. При в'язанні першої половини п'яти в кожному ряду зменшується по одній голці і нитка прокладається на все менше число голок; у результаті п'ята звужується. Після цього, під час в'язання другої половини п'яти, число голок, що беруть участь в петлеутворенні, постійно збільшується. Так виходить п'ята певної форми. Зменшення і збільшення числа голок, що беруть участь в процесі петлеутворення, виконують спеціальні механізми — збавочники і прибавочники.
В'язання сліду відбувається при обертальному русі циліндра і участі всіх голок в процесі петлеутворення. На голки, утворюючі нижню частину сліду, прокладається підсилювальна нитка.
В'язання миска здійснюється так само, як і п'яти.
Після закінчення в'язання панчіх або шкарпеток верхню частину сліду сполучають з миском на спеціальних швейних машинах.
Завершені панчохи і шкарпетки в мокрому вигляді надягають на металеві форми заданої конфігурації, що обігріваються парою або електрикою. Висихаючи на них, панчохи і шкарпетки приймають необхідну форму, подібну формі ноги.
Рис. 8 Панчішно-шкарпетна машина
1.6 Види трикотажних машин
Всі види трикотажних машин класифікуються за наступними рзнаками:
Конструктивними ознаками;
Числу ниток, що беруть участь в утворенні одного петельного ряду горизонталі;
Типу в’язальних голок;
Числу голко тримачывж
Розташуванню голок на машині;
По конструктивним особливостям трикотижні машини поділяються на:
МТ, круглоластичні, багатозамочні, інтерлочні, круглофангові, плоскофангові, рашель - машини, круглопанчішні автомати, котонні та ін.
По числу ниток, що беруть участь в утворенні одного петельного ряду по горизонталі, трикотажні машини поділяються на кулірні та основов'язані.
До кулірних відносять МТ, круглоластичні, інтерлок, плоскофангові, котонні, оборотні, круглофангові та ін.
До основов'язальних відносять вертіли, рашель - машини, рашель - вертілки, кокет та ін.
По розташуванні голок трикотажні машини поділяються на машини з крючковими, язичковими, пазовими голками.
По розташуванню голок машини поділяються на круглі, плоскі та
овальні.
Голкотримач у круглих машинах може бути різного діаметру, трикотажне полотно та вироби, вироблені на цих машинах, мають форму трубки. До круглих трикотажних машин відносять МТ,
багатозамочні, інтерлок, кругло оборотні, панчішно- шкарпеткові ластичні автомати. В плоских машинах голки розташовані в один чи два ряда по прямій лінії. Це плоскофангові, котонні машини, рашель - машини, рашель - вертілки.
На машинах з овальними голкотримачами виробляються одночасно два полотна з кромками.
Мал.11.
Однофонтурна машина
Однофонтурні машини використовують для отримання більш тонкого та легкого (одинарного) трикотажу. До групи однофонтурних машин МТ, багатозамочні, котонні, круглопанчішні та одноциліндрові.
На двухфонтурних машинах виробляють більш товстий (подвійний) трикотаж. У цих машин два голкотримачі, причому голки одного голкотримача можуть бути розташовані паралельно або під кутом іншої фонтури. До двухфонтурних відносять ластичні, інтерлочні, фангові, оборотні машини, рашель - машини, коронно - ластичні, двухциліндрові ластичні та ін. Створення і випуск двухфонтурних машин є одним з основних напрямів.
Підвищення продуктивності побутових машин обумовлюється підвищенням швидкості переміщення терпкої каретки, а також збільшенням числа систем. Забезпечення підвищення швидкості зумовлює створення конструкції такої каретки, яка б в процесі роботи плавно (без заклинювання) здійснювала б обертально - поступальну ходу повздовж голкотримача. Одночасно з цим вирішується питання зменшення маси каретки, а також автоматичне прокладення ниток. Є спроби створити замкову систему з пластмасових клинів із застосуванням голки нової конструкції, у якої п'ята виконана у вигляді пластмасового циліндра, що створює кращі умови роботи п'яти з клинами.
Розвиток
конструкції замкової системи терпкої
каретки буде направлений на отримання
різних похідних переплетень, а також
скорочення протяжності системи. При
цьому повинна дотримуватися простота
при обслуговуванні машини.
Удосконалення торкнуться і пристрою компенсації нитки (разом з пристроєм гальмування нитки), основне завдання якого забезпечити подачу нитки як можна равномерніше по натягненню.
В залежності від виду полотна та штучних виробів машини можна поділити на наступні групи:
-машини, що виготовляють полотно для виготовлення різноманітних видів виробів: МТ, ваніт, багатозамочні, тонколастичні, інтерлочні, рашель, рашель - вертілки;
-машини для виробництва купонів і деталей для верхніх виробів - оборотні, фангові, котоні;
-машини для виробництва панчішно - шкарпеткових виробів - кругло панчішні та шкарпеткові автомати, котонні панчішні машини;
-машини спеціального призначення - для виготовлення хустинок, галстуків, перчаток.
Трикотажні машини відрізняються також товщиною голок та величиною прошарків між ними. Товщиною голок і величиною міжголкових прошарків визначає клас машини.
Клас трикотажної машини - це число, що показує яка кількість голок розміщена на одиниці довжини голкотримача.
Одиниці довжини, прийняті для визначення класу у машин різних конструкцій,
неоднакові. Зазвичай беруться одиниці довжини тієї держави, в якій було почато виробництво даного типу машин.
Чим
вище клас машин, тим менша відстань між
голками і тим тонші самі голки й відповідно
тим тоншим та щільним буде напрацьований
на них трикотаж.
Існує відповідна залежність між класом машини та товщиною напрацьованої пряжі. При переробці тонкої пряжі на машинах низьких класів, отримують трикотаж пониженої щільності, при переробці товстої пряжі на машинах високих класів можлива поломка голок.
ГОЛКО-ПЛАТИНОВІ ВИРОБИ В'ЯЗАЛЬНИХ МАШИН
Кожному голко-платиновому виробу привласнено умовне позначення, зване позицією. Позиція позначається двома числами, які відрізняються один від одного межею. Перше число показує групу виробу, друге - його порядковий номер. Наприклад, для голки язичкової позиції 0-832 цифра 0-означает, що голка язичкова, цифри 832 - її порядковий номер.