1.3 Головні і похідні основов’язані переплетення

До головних основов'язаних переплетень відносяться: одинарні— ланцюжок, трико і атлас, подвійні —ластичне трико і ластичний атлас. Похідними переплетеннями є: одинарне— сукно і шарме; атлас суконний, атлас шарме і ін.; подвійні — інтерлочное трико і інтерлочний атлас.

Ланцюжок — переплетення , яке застосовується рідко (при виробленні бахроми і частіше в комбінації з іншими переплетеннями при виробленні рисунчастого трикотажу).

Трико одержують шляхом прокладання кожної нитки по черзі на дві сусідні голки в результаті здвигу гребінки в ту і іншу сторону на один голковий крок після виробітки кожного петельного ряду. Трико застосовують для вироблення чоловічих сіток, а частіше — в комбінації з іншими переплетеннями — для утворення ґрунту рисунчастих переплетень.

Особливості трико: добре деформується в довжину і ширину завдяки наявності зигзагоподібних петельних стовпчиків; при обриві однієї з ниток полотно розпускається вздовж петельних стовпчиків.

Атлас використовують для вироблення білизняних виробів, а також полотен для легких верхніх виробів (блуз, дитячих і жіночих суконь і т. п.). Утворюється атлас шляхом послідовного прокладання ниток основи не менше як на три голки зі зрушенням на одну голку спочатку в одну, а потім в іншу сторону; у результаті кожна нитка утворює петлі в декількох рядах, число яких залежить від раппорта переплетення.

Особливості атласу: так само як і гладь, має здатність закручуватися; при обриві однієї з ниток розпускається дуже мало; у разі використовування кольорової основи можна отримати красивий візерунок у вигляді вертикальних зигзагоподібних смуг. Похідні переплетення від трико - сукно (подвійне трико) і шарме (потрійне трико) - отримують аналогічно трико

( прокладанням кожної нитки на дві голки, але із зсувом у кожному наступному ряду в порівнянні з попереднім не на одну голку, як в трико, а на дві і на три голки відповідно).

Особливість полотен похідних переплетень у тому, що вони мають

більшу вагу 1 м . блискучу, застилисту поверхню і малу розтяжність по ширині. Тому їх і застосовують при виробленні полотен для верхніх виробів (суконь, костюмів і т. п.).

1.4 Процеси петлеутворення

Всі розглянуті операції петлеутворення здійснюються при в'язанні гюпере чнов'язаного полотна шляхом послідовного прокладення і згинання однієї безперервної нитки на голки, розташовані в плоских або круглих голчицях.

Трикотажним способом трикотаж виробляють найчастіше на машинах з крючковими голками, а в'язальним — з крюковими і язичковими. Проте найбільш широко поширені машини, що здійснюють петлеутворення в'язальним способом на машинах з язичковими голками.

Рис.6Процес петле утворення на язичкових голках в’язальним способом

Залежно від числа голок, що приходяться на одиницю довжини голочниці, машини розділяють на класи. Чим тонше голка і чим менше відстань між ними, тим вище клас машини. На машинах вищого класу можна виробляти тонший і щільніший трикотаж з нитки малої товщини.

На машинах різних типів за одиницю довжини були прийняті різні величини. Так, наприклад, клас круглотрикотажної машини МТ визначається числом голок, що доводяться на 38,1 мм довжини голочниці, а клас машин МС — числом голок на довжині 25,4 мм. Клас основов'язальних вертілок визначається числом голок на довжині 23,6 мм.