4.Види аналізу політики.

Політику можна розглядати з 3-х позицій:

1)як певну модель, що відображає реальні політичні процеси

2)як сферу реалізації інтересів різних суб’єктів політичної діяльності

3)як особливий інститут сус-ва, що здійснює управління.

Відповідно виділяють 3 напрямки/види аналізу політики:

-відображальний аналіз

-аналіз вираження інтересів (наскільки політика виражає інтереси широких мас населення)

-інституційний аналіз (існування суб’єктів(інститутів), від яких походить/направлена політика.

6.Критерії аналізу політики.

1. Критерій відображення реальності, які роблять політику обґрунтованою;

2.характеристика політики і визначення її змісту (системна-несистемна, інноваційна-консервативна, стабільна-нестабільна)

3.визначення моральної оцінки політики (справедлива-несправедлива, моральна-аморальна)

4.відображення соціальної бази п-ки (народність-елітарність, сприйнята-несприйнята)

5.функціонування рівнів політики (реалістична-нереалістична, ефективна-неефективна, результативна-нерезультативна, прагматична-непрагматична).

7.Аналіз державної політики як наука, навчальні дисципліна та практична діяльність.

АДП як сфера професійної діяльності - процес і процедури вироблення рекомендацій органам влади (замовникам аналізу) про найкращі серед можливих варіанти дій, які розв’язують суспільні проблеми , про оцінювання, моніторинг результатів і наслідків цих дій. Має базуватися на сусп. цінностях і має бути публічним.

Натепер у розвинених країнах світу сформувалась відносно нова сфера професійної д-сті., яка підкріплювалась розвитком відповідних наук про державну (суспільну) політику, формуванням нормативно-правової бази, становленням системи підготовки управлінських кадрів у провідних університетах світу. Тобто цей процес від початку 60-х років за 20 років набув виразного інституційного наповнення.

Аналіз державної політики розглядається як комплекс процедур, що стосуються вироблення рекомендацій (порад) органам влади щодо найкращого з-поміж можливих курсу дій – державну політику загалом та її окремі складники, а також питань оцінювання, моніторингу результатів і наслідків виконання державних рішень задля покращення показників суспільного розвитку. Рекомендації щодо “найкращого” вибору мають базуватися на суспільних цінностях, на суспільному й соціальному виборі, який зроблено в демократичному суспільстві. Важливою характеристикою аналізу політики є його публічність – залучення широких верств громадськості, експертів, науковців, недержавних організацій до дискусій, що передують ухваленню рішень.

Характеристики аналізу політики

Аналіз державної політики має характерні риси, які можуть бути сформульовані таким чином:

• Аналіз політики має переважно прикладний, проблемно-орієнтований характер

• Аналіз політики може бути як міждисциплінарним, так і мультидисциплінарним

• Аналіз політики має характер планування, чутливого до конкретного політичного контексту. Підготовленим аналітикам необхідно не лише мати політичні навички, але і володіти технологіями та підходами політичного планування та розуміти складність природи політичного процесу.

• Кожний аналіз орієнтований на клієнта.