Умовне позначення[ред. • ред. Код]

Умовне позначення фанери має містити: назву продукції; породу деревини зовнішніх та внутрішніх шарів; марку; поєднання сортів шпону зовнішніх шарів; клас емісії; вид обробки поверхні; розміри; стандарт.

Залізобето́н — це композиційний будівельний матеріал, що являє собою залиту бетоном сталеву арматуру. До позитивних якостей залізобетонних конструкцій відносяться:

• невисока ціна — залізобетонні конструкції значно дешевші від сталевих;

• вогнестійкість — порівняно зі сталлю і деревом;

• технологічність — при бетонуванні нескладно отримувати будь-яку форму конструкції;

• хімічна і біологічна стійкість — не схильний до корозії, старіння, гниття.

До недоліків залізобетонних конструкцій належать:

• невисока міцність при великій масі — міцність бетону в середньому в 10 разів менша, ніж міцність сталі. У великих конструкціях залізобетон «несе» більше своєї маси, ніж корисного навантаження.

Виділяють збірний залізобетон (з/б конструкції виготовляються в заводських умовах, потім їх вмонтовують в готову споруду) і монолітний залізобетон (бетонування виконується безпосередньо на будівельному майданчику).

Збірний залізобетон зайняв домінуюче місце в будівництві, витискаючи з проектних рішень будинків і споруд сталеві і монолітні залізобетоні конструкції, цеглу й деревину. Застосування збірного залізобетону сприяло подальшому зростанню технічного рівня будівництва, у тому числі зростанню вогнестійкості будівель, зниженню витрат на їх спорудження, економії лісу та ін. матеріалів.

Нанобето́н — бетон, розроблений із застосуванням нанотехнологій. Спеціальні добавки — так звані наноініціатори — істотно поліпшують йогофізичні властивості.

Механічна міцність нанобетону на 150% вища за міцність звичайного, морозостійкість вища на 50%, а ймовірність появи тріщин утричі нижча. Вагаконструкції, виготовленої з такого бетону, знижується приблизно ушестеро.

Особливістю застосування російського нанобетону є те, що при нанесенні на залізобетонну конструкцію (при відбудовних роботах) заповнюють всі мікропори й мікротріщини й полімеризуються, відновлюючи її міцність. Якщо ж арматура проржавіла, нова речовина вступає в реакцію з корозійнимшаром, заміщає її й відновлює зчеплення бетону з арматурою. Полімербетон — композиційний матеріал, що складається з високомолекулярних смол, дрібного й великого заповнювача, тонкомолотого наповнювача й добавок. Сполучними в полімербетоні можуть бути: фуранові, поліефірні, епоксидні полімери. Одержують шляхом інтенсивного перемішування підігрітих заповнювачів, смол і добавок з наступним зануренням у форму, ущільненням і витримкою при температурі до 1000. Заповнювачі вибирають залежно від умов експлуатації. Полімербетон — єдиний матеріал, що успішно працює в цехах хімічної, харчової, целюлозної промисловості, забезпечуючи корозійну стійкість несучих і самонесучих конструкцій. Від звичайного бетону полімербетон відрізняється не тільки хімічною стійкістю, але й високими показниками міцності: при стиску — 60-120 МПа, при розтяганні — 7-40 МПа, морозостійкість — 200—300 циклів, але його вартість у кілька разів вище цементних. Застосування полімербетону доцільно там, де його вартість буде виправданою.

Газонапо́внені пластма́си — надлегкі пластичні матеріали, що одержуються на основі різних синтетичних полімерів. Нагадують структуру застиглої піни. Газонаповнені пластмаси характеризуються високою тепло-, звуко- і електроізоляційною здатністю. Хімічні і механічні властивості газонаповнених пластмас і їх теплостійкість в значній мірі визначаються властивостями початкових полімерів, а ізоляційні характеристики-особливостями фізичної будови. Газонаповнені пластмаси можна одержати із усіх відомих в наш час^[Коли?] полімерів.