Використання

Тверді сплави ПР-В3К і ПР-В3К-Р дозволяють отримувати щільні і бездефектні наплавлення на лезах ріжучих інструментів.  Вони мають коефіцієнт лінійного розширення близький до сталей 9ХФ та 9ХФМ, і тому після наплавлення на лезах не виникають внутрішні напруження. Крім того, стеліти ПР-В3К-Р і ПР-В3К добре заточуються, мають високу зносостійкість в умовах впливу високих температур, механічних навантажень, при впливі хімічного середовища. Гранична температура нагрівання наплавлення із стеліту ПР-В3К-Р — 800 °C, а ПР-В3К — 750 °C.

Стеліт або наплавлюється на робочу поверхню деталей (сідла клапанів, лопатки газових турбін, зуби дискових та стрічкових пилок тощо), або застосовується у вигляді готових виливків, які перед використанням у якості інструменту піддаються шліфуванню. Є велика група стелітоподібних твердих сплавів, в яких кобальт замінений нікелем.

Сплав ПР-С27 на основі заліза використовується як наплавний матеріал для підвищення зносостійкості поверхонь деталей машин та інструментів, що працюють в умовах абразивного зносу, в тому числі при підвищених температурах без мастила. Сормайт значно дешевший від твердих сплавів на кобальтовій і нікелевій основі, але трохи поступаються їм за експлуатаційними властивостями, головним чином при підвищених температурах. Виготовляються у вигляді прутків і порошків.

Титан — високоміцний, корозійностійкий метал сріблясто-білого кольору. Температура плавлення — 1668 °С, пильність — 4,5 г/см3. У машинобудуванні застосовують технічний титан трьох марок: ВТ-00 (99,53 % Ті), ВТ1-0 (99,48 % Ті) і ВТ1-1 (99,44 % Ті), який має σΒ = 250 МПа, δ = 20...30 % і 100...140 НВ.

Поліпшення механічних властивостей титану досягають легуванням його деякими елементами — А1, Cr, Mo, Nb, V, Sn та ін. Шкідливими домішками в титані і його сплавах є гази (Og, Ng, Hj).

Найбільше практичне значення мають два титанових сплави: ВТ5 (4,0...5,5 % А1, решта — Ті) і ВТ4 (4,0...5,0% А1, 1,0...2,0 % Мп, решта — Ті). Сплав ВТ5 не зміцнюється термічною обробкою; в гарячому стані його кують, прокатують, штампують. Сплав ВТ4 добре зварюється. Крім деформівних застосовують ливарні титанові сплави (ВТ14Л, ВТЗ-1Л та ін.). Вони мають нижчі механічні властивості, ніж деформівні сплави.

Деякі титанові сплави зазнають термічної обробки (відпалювання, гартування і старіння), а також хіміко-термічної обробки.

Титанові сплави широко застосовують в авіаційній техніці, суднобудуванні, хімічній і харчовій промисловості, для виготовлення деталей різанням і обробкою тиском. Титанові сплави зварюють. Проте за високих температур вони активно взаємодіють із газами О2, N2, Н2, тому зварювання виконують в інертному середовищі (зазвичай в аргоні). Титанові сплави, незважаючи на відносно високу температуру плавлення, тривалий час можуть експлуатуватися при нагріванні лише до 550 °С.

Сплави Нікелю:

Алні (від ал(юміній) і ні(кель))  — магнітно-тверді сплави на основі системи залізо — нікель — алюміній. Відрізняються високими магнітними властивостями (залишкова магнітна індукція, коерцитивна сила і магнітна енергія). Використовується у виробництві постійних магнітів.

Алніко (від ал(юміній), ні(кель) і ко(бальт))  — магнітно-тверді сплави на основі системи залізо — кобальт — нікель — алюміній. Відрізняються кращими ніж у алні магнітними властивостями. Використовується у виробництві постійних магнітів.

Алнісі (від ал(юміній), ні(кель) і лат. si(licium) - кремній)  — магнітно-тверді сплави на основі системи залізо — нікель — алюміній — кремній. За фізичними та механічними властивостями близький до алні. Використовується у виробництві постійних магнітів.

Алюме́ль — сплав нікелю (Ni) з алюмінієм (Al); манганом (Mn); кремнієм (Si) і кобальтом (Co). Назва сплаву походить від частин (виділено) слів «АЛЮМіній» та «нікЕЛЬ». Алюмель знайшов широке застосування в пірометрії при виготовленні компенсаційних проводів, а також у якості негативного термоелектроду при виробництві термопар. Алюмель поставляється у вигляді дроту діаметром від 0,2 до 5,0 мм^[2].

Алюмель використовується в термопарах хромель-алюмель у якості негативного електрода для дистанційного вимірювання температури в межах до 1000 °C.