Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-38.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
520.7 Кб
Скачать

18. Концепція зміни вартості грошей у часі.

Вартість певної суми грошей – цефункція від часу виникнення грошових доходів або витрат.Оцінка доцільності інвестицій - це прийняття рішення про те, варто чи неварто вкладати гроші у той або інший проект. Вимагає здійснення фінансово-економічних розрахунків, пов'язаних з потоками грошових коштів у різні проміжкичасу (оцінка зміни грошей у часі).

Концепція оцінки базується на тому, що вартість грошей протягом часузмінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, в якості якоїзазвичай виступає норма позичкового капіталу.

Отже, одна й та сама сума коштів має різну цінність у часі по відношеннюдо моменту їх використання.

В процесі порівняння вартості грошових коштів при вкладенні та при їх відшкодуванні у вигляді майбутніх доходів прийнято використовувати два основних поняття: теперішня (сучасна) вартість грошей та майбутня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей(FV) – це сума, в яку перетворяться інвестовані в даний момент кошти через деякий період часу з врахуванням певної ставки відсотка(і). В основі розрахунку вартості майбутніх грошових надходжень лежить процес нарощування, який представляє собою поетапне збільшення вкладеної суми шляхом приєднання до початкового її розміру відсоткових платежів.

- проста схема нарахування відсотків

- складна схема нарахування відсотків, коефіцієнт нарощування. - ставка нарощення,t – кількість періодів нарахуванні відсотків.

Теперішня (поточна, приведена) вартість грошей - це сума майбутніхгрошових надходжень, приведених досучасного моменту, з урахуваннямпроцентної ставки або норми дохідності.- теперішня вартість за простою схемою нарахування відсотків

- теперішня вартість за складною схемою, знаменник в даній формулі це коефіцієнт дисконтування. - ставка дисконту.

Процес знаходження теперішньої вартості – дисконтування. А майбутньої – нарощування.

19. Лізинг як форма фінансового забезпечення інвестицій. Види лізингу

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Головною фінансово-економічною принадою лізингу є його цінова конкурентоздатність у порівнянні з іншими джерелами фінансування. Лізинг може дати фінансистам додаткову надійність, щоб спонукати їх надати можливість фінансування активів для нових видів діяльності

об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Суб’єктами лізингу можуть бути можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності:- лізингодавець – суб’єкт господарювання, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який є власником об’єктів лізингу і передає їх в користування за договором лізингу; - лізингоодержувач – суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; - продавець лізингового майна – суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

може бути двох видів - фінансовий або оперативний.

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Залежно від терміну, на який укладається лізингова угода, у складі опера­тивного лізингу розрізняють:

• рейтинг — короткотермінова оренда майна до одного року;

• хайринг — середньотермінова оренда (від одного до трьох років).

Стосовно отриманого у користування майна лізинг поділя­ють на чистий лізинг, повний та лізинг з частковим набором послуг. За чистого лізингу додаткові витрати з обслуговуван­ня, отриманого у користування майном, бере на себе лізинго-одержувач. В цьому випадку витрати з обслуговування не включа­ються до лізингових платежів.

Повний лізинг — це лізинг з повним набором послуг, угоди за яким передбачають обов'язкове повне технічне обслугову­вання об'єкта лізингу, його ремонт, страхування та інші опера­ції і послуги, які бере на себе лізингодавець.

У випадку лізингу з частковим набором послуг на лізингодавця покладаються лише окремі функції з обслуговування майна.

Залежно від складу учасників лізингової угоди :

Прямий лізинг — угода, за якою лізингове майно передаєть­ся лізингодавцем лізингоодержувачеві без втручання третьої сторони.

Зворотний лізинг полягає в наданні підприємством-виробником частини власного майна лізинговій компанії з одно­часним підписанням контракту про його лізинг.

Непрямий лізинг — передача майна відбувається через по­середників. Виникає класична тристороння угода між поста­чальником, лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]